СВІЧКА ПАМ’ЯТІ ЗА ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ

СВІЧКА ПАМ’ЯТІ ЗА ЖЕРТВАМИ ГОЛОДОМОРУ

      23 листопада 2024 р. Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. НУБіП України приєднується до вшанування жертв Голодомору 1932–1933 рр. та масових штучних голодів в Україні. Музей історії НУБіП України на своїй локації у корпусі 3 організував символічне місце пам’яті.

На його відкриття були запрошені студенти гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» разом з викладачами кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Оленою Кропивко, Оленою Любовець, Людмилою Радченко, Вікторією Хвіст. Директор музею історії НУБіП України д.і.н., доц. Оксана Силка ознайомила студентів з історією питання вшанування загиблих від штучних голодоморів в Україні ХХ ст., зокрема з уже сформованою традицією запалювати символічну «свічку пам’яті» щорічно у четверту суботу листопада.

        Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська  війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).

Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 23 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Відвідайте у цей день місця пам’яті жертв Голодомору в своєму населеному пункті. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у власних домівках, офісах – де б ви не були. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.

Оксана СИЛКА

директор музею історії НУБіП України