Науковці НУБіП України взяли участь у XXVI IUFRO World Congress 2024 в Швеції

Науковці Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександр Сошенський та Світлана Білоус взяли участь у XXVI світовому конгресі IUFRO World Congress, який проходив з 23 по 29 червня у місті Стокгольм (Швеція).

Всесвітні конгреси IUFRO (International Union of Forest Research Organizations), які проводяться раз на 5 років є одними з найбільших світових подій, пов'язаних з лісами. Вони збирають тисячі учасників, включаючи науковців, урядовців, представників промисловості, неурядових організацій та громадянського суспільства з усіх регіонів світу. Всесвітні конгреси IUFRO є міждисциплінарними та включають всі напрямки пов’язані з лісами. Такі конгреси є майданчиком для вчених і зацікавлених сторін для обговорення технічних і соціальних питань, пов'язаних з дослідженнями, розробкою політики та управлінням в галузі лісового господарства.

Перший конгрес IUFRO відбувся в 1893 році, через рік після заснування IUFRO. Відтоді конгреси зазвичай проводяться кожні п'ять років у різних частинах світу. Конгрес на пленарному засіданні є також генеральною асамблеєю членів IUFRO.

Цьогорічний конгрес IUFRO World Congress 2024 об'єднав провідних вчених, дослідників та експертів з усього світу з метою обговорення найновіших досягнень і тенденцій у галузі лісового господарства і деревини. XXVI Всесвітній конгрес IUFRO зібрав понад 4 тисячі учасника з-понад 100 країн світу. Він став глобальним форумом для обміну знаннями, перспективами та баченням між науковцями з широкого спектру дисциплін, а також для діалогу з молоддю, політиками, лісоуправлінцями, представниками бізнесу та організаціями громадянського суспільства.

Зміна клімату, втрата біорізноманіття, забруднення довкілля та зростаюча соціальна несправедливість є одними з найгостріших криз, з якими стикається світ сьогодні. Подолання цих взаємопов'язаних криз вимагає рішучих і справедливих дій, і кожен повинен взяти на себе відповідальність у своїй сфері впливу.
Ключові запити до світової наукової спільноти цьогорічного конгресу:

• посилення стійкості лісів та адаптації до зміни клімату;
• підтримувати та примножувати соціальні цінності лісів для сталого розвитку суспільства;
• розширення ролі лісів та лісової продукції у відповідальній циркулярній біоекономіці; 
• трансформувати науки, пов'язані з лісом, для майбутнього.

Окрема секція на конгресі була присвячена Україні – сесія Т4.20 "Управління безпекою та стійкістю лісів і лісового господарства, що постраждали від збройних конфліктів та кліматичної кризи: Минулий та майбутній внесок лісової науки" (Managing Safety and Resilience of Forests and Forestry affected by Armed Conflicts and the Climate Crisis: Past and Future Contribution of Forest Science). Модерували сесію Павло Кравець, науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації та Олександр Сошенський, доцент кафедри лісівництва. Сесія була присвячена досвіду та рішенням щодо управління лісами та лісової політики під час і після війни. Презентовані доповіді присвячені наступним питанням:

• адаптація управління лісовим господарством до сучасних викликів;
• методи і технології ідентифікації та картографування небезпечних лісових територій, що постраждали від військових конфліктів;
• технології розмінування та реабілітації лісових ландшафтів;
• соціально-економічні аспекти ведення лісового господарства в зонах збройних конфліктів;
• використання дистанційного зондування та геопросторових технологій для моніторингу стану, динаміки та продуктивності лісів;
• боротьба з пожежами та шкідниками;
• прогнозування довгострокової динаміки лісів під впливом зміни клімату та воєнних дій;
• оцінка впливу на екосистемні послуги лісів у зонах військових конфліктів.

Сесія розпочалася зі згадки про міжнародний форум який передував організації сесії  "Форум з питань лісової науки та освіти в Україні: Потреби та пріоритети співпраці", 21-22 листопада 2023 року, IIASA, Лаксенбург, Австрія. Форум було організовано спільно IIASA, НУБіП України та IUFRO. За результатами форуму було розроблено дорожню карту підтримки української науки та освіти (див.: https://iiasa.ac.at/policy-briefs/apr-2024/forest-science-and-education-in-ukraine-priorities-for-action).

Під час відкриття сесії президент IUFRO Джон Парротта (Dr. John Parrotta) нагородив професора Сергія Зібцева за його видатну відданість підтримці та розвитку лісових досліджень та освіти в Україні шляхом сприяння міжнародному співробітництву на посаді Голови Українського форуму з лісової науки та освіти.

Сесія складалася з двох підсесій:

1. Вплив збройного конфлікту на ліси та лісове господарство.
2. Післявоєнна відбудова, в рамках якої було представлено 11 усних доповідей.

     Основні результати сесії:

1. Збройний конфлікт створює комплексний руйнівний вплив не лише на ліси та лісове господарство, а й на людей та інфраструктуру. Негативні наслідки війни призвели до масового вирубування лісів вздовж лінії фронту, деградації лісів через обстріли, механічні пошкодження, ландшафтні пожежі та інші порушення, пов'язані з війною, зниження стійкості лісів до зміни клімату та пожеж, а також зменшення екосистемних послуг, у тому числі накопичення вуглецю.
2. Прямими наслідками збройного конфлікту в Україні є руйнування лісових екосистем, значне збільшення кількості лісових пожеж та забруднення значної території нерозірваними боєприпасами, що обмежує можливості ведення лісового господарства, а також управління лісовими пожежами.
3. Такі території не піддаються контролю з боку лісівників. Необхідні цілісні рішення за участю місцевих адміністрацій та компетентних органів влади в контексті зростаючої ролі лісів для забезпечення дровами, рекреації та недеревної продукції.
4. Дослідження та науковий супровід прийняття управлінських рішень мають ґрунтуватися на науково обґрунтованих даних, результатах дистанційного зондування.
5. Завдяки міжнародному співробітництву в Україні стали доступними послуги з ландшафтного пожежного моніторингу та консультування, а також ДЗЗ-інвентаризації (див. веб-сайт REEFMC https://nubip.edu.ua/node/9087/2 ).
6. Забруднення лісів боєприпасами є головною проблемою післявоєнного відновлення. Пріоритетними для розмінування є села, сільськогосподарські угіддя, а вже після них - ліси. У цьому контексті все більшого значення набуває адаптивне ведення лісового господарства з додатковими заходами контролю і навчання. Одним із запропонованих рішень для адаптації системи управління лісами в Україні є виключення територій, забруднених боєприпасами, що не вибухнули, зі сфери сертифікації FSC доти, доки вони не будуть очищені від боєприпасів, що не вибухнули.
7. Широке залучення зацікавлених сторін до підготовки та прийняття рішень щодо мінімізації ризиків для лісокористувачів та місцевого населення є важливим фактором підвищення безпеки людей та розвитку демократичних практик.
8. Міжнародне співробітництво є важливим для інтеграції української лісової науки та освіти з європейськими та світовими інституціями, що сприяє розвитку нових проектів, спрямованих на вивчення впливу війни на ліси та лісове господарство, а також їх відновлення.
9. Трансформація лісокультурних підходів до наближеного до природи лісівництва має супроводжуватися моніторингом лісів та розробкою адаптивних практик реагування на зміну клімату.
10. Підтримка молодих науковців залишається дуже важливою. У цьому контексті важливо реалізувати пропозиції, викладені в документі "Лісова наука та освіта в Україні - пріоритети для дій" (https://iiasa.ac.at/policy-briefs/apr-2024/forest-science-and-education-in-ukraine-priorities-for-action).
11. Незважаючи на надзвичайну ситуацію, українські вчені-лісівники продовжують свою місію. Для збереження потенціалу лісової науки в Україні необхідна постійна підтримка міжнародних та національних організацій, донорів та дослідницьких програм.

Важливу роль на конгресі IUFRO 2024 відіграли постерні презентації на яких було презентовано різноманітні дослідження і новаторські підходи до проблем лісового господарства та управління лісами. Кожен постер представляв собою компактну інформаційну платформу, де автори могли висвітлити свої дослідження, результати та висновки. Постерна сесія створила атмосферу академічного діалогу і взаємодії, сприяючи обміну досвідом і стимулюючи подальший розвиток досліджень в галузі лісового сектора. Серед постерних презентацій було представлено й результати наукових досліджень українських вчених Світлани Білоус, Павла Кравця, Максима Мацали, Оксани Пелих та інших.

Серед учасників конгресу також був і Анатолій Швиденко, який упродовж десятиліть підтримує тісну співпрацю з навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства працюючи наковим співробітником у Міжнародному Інституті Прикладного Системного Аналізу (IIASA), Австрія.  

Наступний світовий конгрес IUFRO 2029 планується провести в Кенії (м. Нейробі). Кенія, як місце проведення, відзначається своєю багатою природною різноманітністю та великою важливістю лісів для місцевих громад та економіки. Країна є чудовим місцем для обговорення тем, пов'язаних з біорізноманіттям, зміною клімату, сталим лісовим управлінням і зеленою економікою. Очікується, що конгрес IUFRO 2029 в Кенії стане важливою платформою для обміну досвідом і інноваційними підходами, сприяючи глобальному підходу до вирішення викликів, що стоять перед лісовим сектором у XXI столітті.

     Детальний звіт за результатами сесії - sites/default/files/u184/iufro-world-congress-2024-session-t4.20-armed-conflicts-agenda-abstracts_1.pdf

     Збірник сесій та тез - sites/default/files/u184/iufro_2024-list_of_sessions-1-1.pdf

Олександр Сошенський та Павло Кравець