Станіслав Ніколаєнко: перспектива університету у розвитку науки і дослідництва

15 січня 2016 року

Виступ           

на нараді з підсумків наукової діяльності 
у 2015 році та завдань на 2016 рік
ректора НУБіП України
Станіслава Ніколаєнка

Шановні колеги!

 

     Дискусія, яка відбулася в цій аудиторії, в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, НДІ сільськогосподарської радіології, засвідчила надзвичайну важливість теми розвитку агробіологічної, природоохоронної, гуманітарної науки в Університеті. Перспектива Університету лише в поглибленні науково-інноваційної складової, поєднанні освітнього, дослідницького і виробничого процесів.
     «Поки ще не пізно!» – на думку приходить дуже важлива, точна і об’єктивна назва доповіді Національної комісії США щодо стану викладання математичних і природничих наук у ХХІ ст., відома ще як доповідь Алена Глена.
     Поки ще не пізно, нам потрібно дбати про відродження науково-технологічного потенціалу нашої України і Університету, як опори розвою аграрної науки. Ми не можемо не бачити, що наші наукові дослідження в багатьох випадках є морально застарілими, а на низці кафедр сконцентрована велика кількість людей, які не знають і не бачили виробництва, а дисертаційні дослідження робили за схемою підлога – потолок!
     І яку б титанічну роботу не проводив перший проректор, науковий відділ, інститути, деякі кафедри, окремі вчені – це радикально не змінює ситуацію в колективі.

      Лише 52% науково-педагогічних працівників мають відношення до науки, ведуть якийсь науковий пошук. Близько третини колективів кафедр не виконували останні три роки науково-дослідні теми, ініціювали виконання певних науково-практичних робіт, надавали консультативні послуги.
     Якщо на агробіологічному, ветеринарному факультетах та ННІ лісового і садового-паркового господарства майже три четверті викладачів займаються науково-дослідною роботою, то на факультетах конструювання та дизайну, аграрного менеджменту, гуманітарно-педагогічному цей показник врази нижчий!!!!

     Повторюсь, але якщо по Університету кількість коштів на одного НПП від наукової, госпдоговірної тематики сягає 19,5 тис. грн. на рік, то по Україні цей показник складає 180 тис. грн., а в таких університетах як КНУ ім. Шевченка, КПІ він ще у 2 рази вищий!

     Прикро, але із 10 тисяч студентів денної форми навчання, у т.ч. 1520 магістрів, лише 285 осіб, а це 2,8 %, беруть участь в науковій роботі. Дещо кращим цей показник є на таких факультетах: ветеринарної медицини, землевпорядкування, захисту рослин, біотехнології та екології, тваринництва та водних біоресурсів, аграрного менеджменту, економічному, ННІ лісового та садово-паркового господарства, ННІ енергетики, автоматики та енергозбереження.

     Шановні колеги! В світі стрімко наростає зміна, руйнація діючих соціально-політичних і політичних устоїв. Тільки за перші 4 дні біржових торгів цього року індекс американського фондового ринку Dow Jones втратив 944 пунктів (5%)! Аналогічні події ми бачимо в Китаї. Не кращим чином розвиваються події в Європі. Тому сьогодні серед передових країн світу точиться боротьба за створення нових знань, їх використання для розробки інноваційних технологій, виробництва наукоємної продукції.

     Головною рушійною силою сучасної цивілізації є наука. І хоч в Україні з 2005 року по нині відсоток ВВП, який спрямовується на науку, впав із 1,2% в чотири рази, а випуск продукції третього технологічного укладу складає більше половини, четвертого – третину, а п’ятого – ледве 4%, але це все не дає нам підстави складати руки і чекати з моря погоди. В програмі розвитку «Голосіївська ініціатива 2020» ми поставили завдання нарощування наукових досліджень, поєднання освітніх і наукових процесів. Чому?

     Дивіться, що відбувається в освіті. У США із 4 тисяч вишів 550 мають докторантуру, а лише 125 ідентифікують себе як «дослідницький університет». Ці університети активно співпрацюють із 12 тис. промислових дослідницьких лабораторій, що забезпечують маркетингові дослідження та комерціалізацію наукових результатів.

     У 3300 університетах ЄС працює 34% науковців Європи, які виконують три четвертих всіх фундаментальних досліджень. Сприяє цьому і програма «Горизонт 2020», до якої ми ніяк не можемо по справжньому доступитися.

     В Китаї із 650 вузів пріоритетна підтримка надається 100 вузам, в яких навчається 84% докторантів і 70% магістрів. Ці університети виконують левову частку всіх фундаментальних і прикладних досліджень.
     А тепер запитаємо, а скільки ми комерціалізуємо своїх робіт, яка тут роль наших менеджерів і маркетологів? Відповідь у доповіді Ібатулліна І.І. прозвучала. Лише 2,5 % наших патентів, винаходів, технологій комерціалізувалося і то за умовні кошти. До-речі, останні 5 років Україна не продала за кордон жодної технології. Врешті решт ми маємо ознаки відродження нашого технопарку і тут ми мусимо опертися на Всеукраїнську асоціацію технопарків.

     Хочу сказати, що ми недостатньо координуємо свої зусилля із НААН України. Ми маємо з ними договір про співпрацю. Активно долучилися до співпраці колективи кафедр садівництва, фізіології, патофізіології та імунології тварин, механізації тваринництва. Проте решта колег все очікує і живе за принципом Остапа Вишні «Ніколи ще так не було, щоб якось воно не було!».

     Якщо взяти і уважно подивитися на основні пріоритети розвитку аграрної науки до 2020 року, затверджені загальними зборами НААН України, то наша участь у цій діяльності є явно недостатньою. Лише у половини програм і напрямків ми беремо участь. Наші магістри, аспіранти і докторанти не часто використовують матеріально-технічну базу і потенціал НААН України, не кажучи про НАН України! На превеликий жаль поза увагою наших вчених залишилися такі напрямки як генетичні ресурси, сучасні методи геномної селекції, генна інженерія та біотехнологія; екологічні ризики, пов’язані з технологічними операціями і технологіями у сільському господарстві; ведення органічного тваринництва; нові методи та матеріали для зберігання продукції; глобальне потепління; зрошення сільськогосподарських земель; фінансово-інвестиційне та обліково-аналітичне забезпечення розвитку аграрного сектора економіки; створення агротехнобізнескластерів з реалізації інноваційних проектів із залученням венчурних інвестицій тощо.

     Завдяки наполегливій роботі присутніх тут у залі, першого проректора нам вдалося зберегти певні напрями науково-дослідної роботи, певний розмір фінансової підтримки. Але робота була б ефективнішою, якби ми зуміли об'єднати зусилля вчених різних кафедр, факультетів, інших університетів та інститутів, у т.ч. за кордоном. Скооперувавшись, ми могли б, врешті решт, придбавати необхідне обладнання та матеріали.

     Хочу зупинитись на необхідності активізувати роботу із молодими вченими, магістрами і аспірантами. Приклади позитивної співпраці у нас, звичайно, є. Тут можливо згадати ННІ лісового і садово-паркового господарства, економічний факультет, факультет ветеринарної медицини, факультет тваринництва та водних біоресурсів, гуманітарно-педагогічний факультет. Але в цілому робота із молоддю викликає у нас занепокоєння. І на цю складову деканати, завідувачі кафедр, науковий відділ мусять звернути серйозну увагу.

     Хочу принагідно звернутися до наших економістів, менеджерів, інженерів. Здається, що на цих напрямках у нас відбулося певне науково-психологічне вигорання, спустошення наукового потенціалу. Україна інтегрується в Європейські структури, виникає серйозна проблема вивчення і прогнозування ринку збуту, якості продукції, високої конкуренції і т.д. Де ми в цих процесах? Ми не один раз говорили про розробку нової стратегії розвитку АПК, давалися відповідні доручення. Але, на жаль, Університет не став консолідуючою основою такого бачення розвитку села. І знову чуємо з телеекранів – тони, центнери, перші місця в експорті, а хто скаже люди як живуть? Куди подітися нашим випускникам? Відповіді немає! А слід її шукати і вести за собою суспільство, формувати громадську думку, впливати на Уряд.

     Нового подиху чекає інженерно-технічний, будівельний, конструкторський, енергетичний, інформаційний напрями розвитку України.
     Велике поле діяльності і для НПП соціально-гуманітарного спрямування. Проблеми з вихованням майбутнього фахівця, патріота України, жорстка необхідність досліджень, пов’язаних із засвоєнням іноземних мов, поліпшення психолого-педагогічних форм викладання предметів – все це мусить бути в полі зору наших гуманітаріїв. Тим більше, що Євросоюз, інші міжнародні організації пропонують значні суми на соціальні трансформації в Україні. Мова йде про сотні мільйонів євро! На часі співпраця із Китаєм, заснування відділення в нас інституту Конфуція, Турецького центру, відродження співпраці із В'єтнамом.
     Звідси не можу не сказати про потужний резерв нашого розвитку – міжнародну співпрацю. Наші кращі вчені з кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки, кафедри лісового менеджменту, кафедри лісівництва вдало використовують міжнародну співпрацю, і це є позитив. Проте радикальних змін у міжнародному науково-технічному співробітництві не відбувається. За 2015 рік ми освоїли лише 700 тис. грн. в рамках міжнародної співпраці!? Цей напрямок дуже перспективний, тому слід ще раз звернутись до Євросоюзу, до інвестиційних програм Європейського банку розвитку і т.д.

     На завершення хочу попросити Вас, дорогі колеги, глибше проаналізувати все, що Ви сьогодні почули. Візьміть олівець і уважно продумайте всі тези, які прозвучали на цій нараді.
      Визначте своє місце у загальноуніверситетському русі. Продумайте, як залучити до дослідницької роботи бізнес, роботодавців, наших випускників.
     Зверніть увагу на нашу молодь. Вона талановита, але потребує підтримки і уваги. Активізуйте співпрацю з Радами молодих вчених, з нашими аспірантами.

     Прошу провести глибокий аналіз ситуації на кожній кафедрі, факультеті, інституті, намітити перспективи. Директори НДІ мусять виступити тут генераторами всього нового і передового, постійно координувати роботу викладачів, надавати їм допомогу.

     Нам слід, як я вже казав, поєднати свої зусилля із бізнесом, давати відповіді на поставлені політикою і життям питання, створювати нові технології, матеріали, сорти і види і т.д. На сьогодні ми маємо на 1 бюджетну гривню 47 коп., а треба мати в наступному році хоч 75 коп./1 грн., а потім і вийти на співвідношення 1:1. Адже у Придніпровській академії будівництва і архітектури, Криворізькому технічному університеті цей показник сягає 1:30.

     Принагідно хочу всім присутнім подякувати за подвижницьку працю, зробити вірні висновки із приведеного аналізу. Для цього потрібно багато здоров'я, сил і енергії! Хочу, щоб у нас все це було. Вітаю Вас з Новим роком, Різдвом, зичу миру і добра!

Дякую за увагу!


 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій