«Про тих, хто творить, і тих, хто боронить» (перший день Міжнародного фестивалю художньої творчості «Голосіївська весна – 2026»)
У Голосіїв весна щороку приходить не за календарем: вона приходить тоді, коли розпочинається Міжнародний фестиваль художньої творчості «Голосіївська весна» — і починає тепліше дихати вітер, ласкавіше гріти сонце, зеленішають дерева, а у всіх корпусах чути дух мистецтва. «Бо цей фестиваль вже більше сорока років стає простором, де народжується краса, де слово стає музикою, рух — поезією, а талант — мостом між людьми, містами і цілими країнами. Для університету він більше, ніж подія, скоріше — це зустріч споріднених душ, щире зізнання у любові до мистецтва, кілька днів, коли світ стає світлішим, бо в ньому звучить творчість», — наголосив на вчорашньому відкриття фестивалю проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку доктор економічних наук, професор, академік НААН Сергій Миколайович КВАША.
До початку перегляду конкурсних програм на сцені, які цьогоріч проходять під гаслом «Натхненні класикою — загартовані війною», Гербова зала університету стала місцем виставки творчих робіт студентів та викладачів університету у царині образотворчого, декоративно-вжиткового мистецтва (фотографії, живопису, графіки, декоративного розпису, оригамі, квілінгу, аплікації, колажу, вишивки, лозоплетіння і т.ін). Вражало розмаїття технік, стилів, форм, палітри того, що можна було побачити, але ж і представлення експозицій було надзвичайно колоритним, що відразу відзначили членкині образотворчого журі Олеся ВАРКАЧ (художник-графік, ілюстратор книг, членкиня Національної спілки художників України), Галина ЗАБАШТА (доценка кафедри мистецтва текстилю, вишивки та костюма Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, членкиня Національної спілки художників України, лавреатка премії імені Катерини Білокур, заслужений діяч мистецтв України), Наталя ДЯЧЕНКО-ЗАБАШТА (старший викладач кафедри мистецтва текстилю, вишивки та костюма, спеціалізації «Арткостюм» Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, членкиня Національної спілки художників України). «Приведемо сюди своїх студентів, — казали мисткині, — нехай подивляться, що таке справжній, а не формальний дух української творчості!»
А представляти власне прочитання української класики першими вийшли володарі Гран-прі минулорічного фестивалю — юристи. Вони знову стали прикладом командного духу: разом зі студентами на сцені (і не у другорядних ролях) ідеї «Собору» Олеся ГОНЧАРА втілювали декан факультету професор Олена ЯРА, заступник декана доцент Олена УЛЮТІНА, завідувач кафедри цивільного та господарського права, професор Олексій ПІДДУБНИЙ, професор Сергій СЛЮСАРЕНКО, доцент Надія СТАСЮК… Програма пролетіла на одному диханні, серйозні проблеми сучасності перепліталися з тонким гумором, народна лірика із сучасною естрадою — і все під захоплення глядацької зали.
Другими на сцену вийшли майбутні ветеринари. Тут глядачів відразу чекало відкриття (можливо, так і буде, є ж така номінація для переможців фестивалю!): роль Марка КРОПИВНИЦЬКОГО зіграв заступник декана факультету ветеринарної медицини, доцент Роман ДИМКО. Роман Олександрович ще й став солістом у фінальній пісні «Кохання»! Під таким керівництвом театральна постановка на тему комедії «Пошилися в дурні» виглядала яскраво, експресивно, дотепно. Особливо запалив третьокурсник Іван КОВТУН, який і номери ставив, і в роль вжився, і в танці соло виконав професійно.
ННІ лісового і садово-паркового господарства випали «Тіні забутих предків» Михайла КОЦЮБИНСЬКОГО, але творча команда довела: ні своїх предків, ні свою історію молоді люди не забувають. Веселість «Гуцульського» і трагізм постановки «Війна», ліризм діалогів Марічки та Івана і щирість виконання «Я піду в далекі гори» супроводжувалися актуальним відеорядом.
Хай буде весна там,
Де ми стоїмо до кінця!
І нас не зламає війна,
Наша віра єднає серця,
Україна навіки жива! —
стверджували учасники, і лише за лаштунками було видно, як вся, аж до кінчиків пальців, тремтить Анна ВІННИЦЬКА, вжившись у роль і хвилюючись за результат…
Факультет землевпорядкування на сцену вийшов із фрагментами соціально-побутової комедії Григорія КВІТКИ-ОСНОВ'ЯНЕНКА «Сватання на Гончарівці». Студентки Юлія КОРОБОВА та Анна СІТАЙЛО були по-своєму оригінальні: до мотивів Квітки-Основ'яненка додали і «Лісову пісню» Лесі УКРАЇНКИ, і «Запорожця за Дунаєм» Семена ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО. Глядачі посміялися від душі!
Завершували перший день майбутні енергетики. І їм прекрасно вдалося зіграти психологічно напружену історію про фанатичного революціонера, який заради ідеї жертвує найсвятішим — власною матір’ю, передати трагічний конфлікт між людяністю і сліпою відданістю ідеології, показати руйнування душі під тиском фанатизму за мотивами новели «Я (Романтика)» Миколи ХВИЛЬОВОГО.
Першокурсник Віталій ПІДЛІСНЮК і другокурсниця Роксолана ЛАЗІВСЬКА — справжні актори, як і весь творчий колектив, який їх доповнював. Лейтмотивом постановки, автором якої була четвертокурсниця Анастасія ЧУГАЄВА, прозвучало: «Якщо вбити минуле, майбутнього не існує!»
Що ж, весна знову заговорила. Фестиваль відкрито!
