Лекція доцента Бабицького А.І.

На засіданні науково-технічної ради науково-дослідного інституту фітомедицини, біотехнологій та екології, що відбулося 20 листопада, члени ради заслухали доповідь доцента кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Андрія Ігоровича Бабицького на тему «Значення особливостей анатомічної будови однорічних пагонів кущових рослин для розвитку їхньої зимостійкості». У доповіді були представлені результати комплексних досліджень потенційної морозостійкості однорічних пагонів кущових рослин і виявлені у результаті цих досліджень закономірності кореляції анатомічної будови пагонів з їхньою резистенцією до морозів. Вивчення процесів, що визначають розвиток морозостійкості однорічних пагонів кущових рослин проводилось комплексом експериментальних і візуальних методів, а саме методом диференційного термічного аналізу процесів льодоутворення в тканинах пагонів дослідних рослин, методом люмінесцентної мікроскопії та прямим проморожуванням однорічних пагонів кущових рослин у поєднанні з аналізом спостереження за їхньою фактичною зимостійкістю.

Встановлено, що різні гістологічні елементи різних кущових рослин розвиваються неоднаково. Найбільшого значення для розвитку морозостійкості мають шари фелеми і фелодерми (перидерми) та деревини. Слаборозвинена перидерма, разом з великою кількістю сочевичок на одиницю площі поверхні пагона, сприяє пошкодженню внутрішніх тканин пагонів механічною дією льоду, який утворюється в клітинах і розриває їхні протопласти. Одночасно, добре розвинена деревина, через наявність великої кількості мікрокапілярів, здатна утримувати вологу в зимовий період завдяки своїй високій гігроскопічності. Коли ж судин ксилеми утворюється незначна кількість, це може стати причиною високих втрат вологи у зимовий період і пошкодження пагонів по типу “зимового підсихання” унаслідок міграції води з клітин на фронт льодоутворення, що ініціюється у міжклітинниках, й присисна дія якого спричиняє пошкодження клітин унаслідок дегідратації. Ризик такого пошкодження підсилюється ще й тим, що основною функцією тонкої деревини стає арматурна, і велика частина судин розвиває товсті лігніфіковані стінки, чим обмежує внутрішній об’єм судин, а отже й зменшує кількість води, здатної запасатись у деревині.

У результаті цього дослідження встановлено, що найбільш потенційно вразливими у зимовий період є однорічні пагони кущових рослин з такими анатомічними особливостями однорічних пагонів: пагони із слабко розвиненою деревиною, що зумовлює швидке зневоднення тканин унаслідок присисної дії льоду, що утворюється у корі (зимове підсихання) та пагони, що слабко захищені перидермою і можуть пошкоджуватись морозами (підмерзання).

Результати цього дослідження неодноразово обговорювались на міжнародних конференціях, з’їздах й опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку МОН України.