Обережно нітрати! Відбулося відкрите лабораторне заняття на кафедрі фармакології та токсикології

«Обережно нітрати!» під таким девізом викладачі кафедри фармакології та токсикології доценти Бойко Г.В. та Іщенко В.Д. 7 грудня 2016 року зі студентами 4 курсу факультету ветеринарної медицини провели відкрите лабораторне заняття з дисципліни «Ветеринарна токсикологія» на тему «Діагностика та антидотна терапія за отруєння тварин нітратами та нітритами».

Метою заняття було ознайомити студентів з причинами та умовами, які сприяють отруєнню тварин і птиці нітратами та нітритами, токсикодинамікою, клінічною картиною, методами діагностики і антидотної терапії та заходами профілактики отруєнь.

Згідно методики заняття студенти були ознайомлені з основними азотними добривами за їх зразками. В режимі співбесіди розглянули патогенез, клінічні ознаки, антидотну терапію під час отруєння нітратами та нітритами.

Студенти групами по 3-4 чоловіки, за індивідуальними завданнями самостійно засвоїли різні методи визначення нітратів та нітритів у продукції рослинництва та біологічних рідинах організму тварин.

До проведення досліджень разом зі студентами були залучені викладачі кафедри, що були присутні на занятті: доцент Гальчинська О.К., старший викладач Деркач І.М. і асистент Палиця Ю.В.

Хочеться відмітити значну роль при проведенні лабораторних занять допоміжного персоналу – старший лаборант Мірошниченко Л.С. і лаборант Вішнякова Н.І. це берегині лабораторних занять на кафедрі.

В лабораторних дослідженнях були використані зразки води, кормів та овочів, проби внутрішніх органів і крові тварин, зразки виробів із м’яса. Останнє суттєво підвищило цікавість студентів до проведення досліджень.

Виявлення нітратів у кормах та овочах проводили після їх екстрагування із наважки середньої проби 1:10 2 % розчином кислоти оцетатної упродовж години з наступною фільтрацією. Отримані фільтрати використовували для якісного виявлення і кількісного визначення нітратів і нітритів.

Виявлення нітратів і нітритів у пробах внутрішніх органів та виробах з м’яса проводили після осадження у фільтратах білків шляхом змішування їх з рівною кількістю 5 % розчину цинку сульфату та 0,3 н розчину гідрату окису барію з наступною фільтрацією й одержанням прозорого безбарвного фільтрату, який використовують для подальших досліджень.

Реакція з використанням реактиву Грісса специфічна для нітрит-іону. За наявності нітритів (NO–2) виникає рожеве забарвлення, інтенсивність якого залежить від вмісту нітритів (або нітратів, які у ході реакції з «цинковим порошком» відновлюються у нітрити).

Наявність нітратів і нітритів визначали за допомогою дифеніламінового реактиву. За наявності нітратів і нітритів (чи тільки нітратів або нітритів) на межі контакту реактиву та фільтрату утворюється синє кільце, інтенсивність забарвлення якого залежить від вмісту отрут.

За допомогою модельного досліду студентам було продемонстровано найбільш характерну ознаку нітрато-нітритного отруєннятварин і людини -  темно-вишневий (шоколадний) колір крові за рахунок високого вмісту метгемоглобіну.

Під час обговорення студенти і присутні викладачі відмітили актуальність проведеного заняття і наголосили на важливості самостійного виконання студентами досліджень.

На основі вивченого патогенезу, клінічних ознак студенти разом з викладачами обґрунтували засоби патогенетичної та симптоматичної терапії за отруєння нітратами.

Хочеться відмітити, що нітрати є природними метаболітами в організмі людини чи тварин і виявляються навіть якщо їх уміст у кормах чи продуктах харчування є мізерними. Але небезпечним може бути надлишок цих речовин: насамперед можливістю перетворення на більш токсичні нітрити і нітрозаміни, яке відбувається як у самих продуктах харчування, так і в організмі людини чи тварини.
Щоб вберегти своє здоров’я, хочемо нагадати декілька відомих порад:
1)    Збагачуємо раціон білками тваринного та рослинного походження (нежирні сорти м’яса, риба, яйця, сир, соя) для стимуляції ферментної системи організму та компенсації антитоксичних витрат;
2)    Обмежуємо вживання простих вуглеводів (кондитерські вироби та хліб з борошна вищого ґатунку, цукор, цукерки) і компенсуємо їх в раціоні за рахунок натуральних вуглеводів (меду, фруктів, сухофруктів, овочів);
3)    Обмежуємо вживання тваринних жирів за рахунок розширення об’єму і асортименту жирів рослинного походження: соняшникової, оливкової, лляної, кукурудзяної олій;
4)    Для нормалізації мікробного спектру органів травлення вживати кисломолочні продукти, живі йогурти, біокефір, ряжанку тощо, а особливо ті, до складу яких входять біфідо- та лактобактерії;
5)    Для збагачення організму природними рослинними антиоксидантами, вітамінами та мікроелементами вводимо в раціон харчування часник, ріпу, обліпиху, лимони, плоди шипшини та горобини, соняшникове й гарбузове насіння, горіхи;
6)    Виключаємо з харчування ранні тепличні овочі, що, як правило, містять значно підвищені рівні нітратів та нітритів.

7)   Реакції нітрозування запобігає вітамін С, тому, щоб знизити ризик негативного впливу на здоров’я продуктів цієї реакції, потрібно споживати овочі та зелень, багаті на вітамін.

 

Завідувач кафедри В. Духницький