Інноваційний вектор українського бджільництва: підсумки Міжнародної науково-практичної конференції в НУБіП України

12 листопада 2026 року на кафедрі бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Бджільництво та інновації: підсумки сезону, наука і практика».


Захід у форматі Zoom-зустрічі об’єднав понад сто п’ятдесят науковців, викладачів, експертів-ветеринарів, керівників промислових апіпідприємств, пасічників-практиків і здобувачів освіти з України та п’яти країн світу.


Сьогодні бджільництво є стратегічною галуззю, від якої залежать продовольча безпека та сталість агроекосистем. Водночас пасічники стикаються зі складним комплексом викликів: кліматичними аномаліями, скороченням медоносної бази, новими інвазіями, пестицидним навантаженням та необхідністю збереження рентабельності в умовах воєнного стану.


Метою конференції стало підбиття підсумків сезону 2026 року, обмін досвідом ведення бізнесу, обговорення цифровізації та глибокої переробки продукції, а також залучення молоді до розбудови галузі через синергію науки, освіти й виробництва.


Урочисту частину пленарного засідання відкрив модератор конференції, доцент кафедри бджільництва, кандидат сільськогосподарських наук Микола ВОЙНАЛОВИЧ.

З вітальним словом до присутніх звернувся декан факультету тваринництва та водних біоресурсів, кандидат ветеринарних наук, доцент Руслан КОНОНЕНКО. Він передав щирі вітання від ректора НУБіП України, професора Вадима ТКАЧУКА, а також наголосив на високій динаміці розвитку галузевої освіти в університеті, зокрема на успішному запуску нової магістерської освітньо-професійної програми «Бджільництво та апітехнології», а також на активній роботі сертифікатних курсів для практиків, які реалізуються на кафедрі бджільництва.

Завідувач кафедри бджільництва, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ у своєму виступі окреслив ключові біологічні та екологічні виклики сьогодення, відзначивши, що захист і збереження вітчизняного генофонду бджіл є запорукою національної аграрної безпеки.

Склад організаційного комітету під керівництвом проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності, професора Оксани ТОНХИ, об'єднав видатних науковців та міжнародних експертів із Грузії, США, Німеччини, Ізраїлю та Узбекистану, що підтвердило високий міжнародний авторитет НУБіП України.

Пленарна частина конференції відзначилася високою насиченістю доповідей, охопивши виступи закордонних гостей, провідних ветеринарних паразитологів, селекціонерів та розробників промислового обладнання.

Ніно КІПІАНІ, співробітник Національного агентства продовольства Міністерства сільського господарства Грузії та експерт Міжнародної асоціації пасічників ім. Ф. Бентона, презентувала досвід Грузії у боротьбі з тропілелапсозом. Вона поділилася інноваційним методом біотермічної обробки запечатаного та відкритого розплоду у спеціалізованих термокамерах при температурі 43°C протягом 3 годин, що забезпечує 100 % загибель паразита без шкоди для личинок бджіл, у поєднанні з пролонгованим застосуванням гелевих форм мурашиної кислоти.

Бджоляр-практик та магістрант НУБіП України Сергій МАТЮК (член Асоціації бджолярів Флориди) висвітлив специфіку кочового бджільництва в США, де 2,81 млн бджолосімей забезпечують запилення мигдалевих плантацій у Каліфорнії та інших культур. Доповідач закцентував увагу на зростанні стійкості кліща Varroa destructor до амітразу (до 50% популяцій) та презентував результати випробувань новітнього дволанцюгового РНК-препарату Norroa™, в основі якого лежить технологія РНК-інтерференції (dsRNA — дволанцюгова РНК), діюча речовина — вадескнана (vadescana). Вона цілеспрямовано пригнічує експресію життєво важливих генів (зокрема гена кальмодуліну) виключно у кліща Varroa destructor, блокуючи його розмноження та спричиняючи загибель паразита, водночас залишаючись безпечною для медоносних бджіл, людей і довкілля.

Член Асоціації бджолярів Баварії Віталій МОСІЙЧУК доповів про суворі вимоги до сертифікованих біопасік у ЄС. Зокрема, йшлося про використання суто дерев'яних нефарбованих вуликів, загодівлю біоцукром, регулярне повне вилучення розплоду в липні як біотехнічний спосіб очищення від вароозу, а також глибоку переробку та роздрібну реалізацію всієї продукції (крем-мед, воскові вироби, лікери).

Ветеринарний блок пленарного засідання був присвячений боротьбі з бактеріальними та паразитарними хворобами.

Завідувач кафедри ветеринарної епідеміології Поліського національного університету, доктор ветеринарних наук, професор Олександр ГАЛАТЮК представив результати пріоритетних досліджень щодо ролі бактерій Klebsiella та Serratia marcescens у розвитку синдрому колапсу бджолосімей. Дослідник запропонував три етапну систему ветеринарного благополуччя: застосування органічного йодистого препарату «Комбійод», японського пробіотика для відновлення мікрофлори та дезінфектанта «Бровадес плюс».

Практикуючий селекціонер та маткар Артем МАЙСТЕРЧУК репрезентував власну концепцію та посібник із селекції бджіл, стійких до Varroa destructor за ознакою вароачутливої гігієни (VSH) та пригніченого розмноження кліща (SMR). Він обґрунтував необхідність переходу від вільного обльоту до інструментального осіменіння та створення ізольованих облітників, а також запровадження трьох базових польових тестів (тест із цукровою пудрою, голковий тест та аналіз рекепінгу).

Сучасне апіпідприємство неможливе без цифровізації процесу догляду за пасікою та механізації переробки.

Головний спеціаліст із бджільництва ТОВ «Пасіка 21» (найбільшого промислового апігосподарства України та Європи, що налічує понад 5000 бджолосімей) Юрій БІЛИК продемонстрував систему Beeware. Вона поєднує маркування вуликів QR-кодами, мобільний реєстратор та алгоритми штучного інтелекту. ШІ здійснює аналіз накопичених даних про погоду, динаміку ваги, стан розплоду та ветеринарні обробки, видаючи оптимальні управлінські рішення. Окремо висвітлено технологію керованої зимівлі у термостабілізованих приміщеннях з автоматичним контролем рівнів CO2 (до 22 000 ppm) та вологості, що скорочує витрати корму до 3 кг на сім'ю за зиму.

Директор кооперативу ПАВІК, Почесний пасічник України Юрій ГУСЛІЙ представив вітчизняні лінії відкачування меду «Максі» та «Калібрі», а також інноваційну сушарку «Евріка» для виготовлення сушених медом ягід та фруктів без термічної деструкції.

Старший науковий співробітник Інституту продовольчих ресурсів НААН України Роман ДВИКАЛЮК продемонстрував запатентовані пристрої для механізованого вилучення якісного прополісу з еластичних сіток.

Аспірант НУБіП Назарій БІЛЬКО висвітлив фізико-хімічні закономірності переробки воскової сировини, довівши, що досягнення температури текучості воску 93–96°C при водному способі виварювання дозволяє вилучити до 33% додаткового воску з мерви.

Віцепрезидент Спілки пасічників України Віталій КРОМ поділився досвідом виробництва медових дистилятів, квасу та аптечних кремів із забрусу.

Директор Гадяцького аграрного училища Наталія СЕНЧУК обґрунтувала важливість об'єднання малих пасічників у кооперативи для спільної переробки, фасування, лабораторного контролю за стандартами HACCP та виходу на ринки ЄС.

Найбільш динамічною та емоційною частиною конференції стало засідання студентської секції «Молодь, наука та інновації для майбутнього бджільництва». Модератором секційного засідання виступив доцент Микола ВОЙНАЛОВИЧ, а відповідальним секретарем — студент 2 курсу, староста наукового гуртка «Бджільництво» Іоанн РЕКІДА.

У засіданні взяли участь понад 40 здобувачів вищої освіти освітніх ступенів «Бакалавр» та «Магістр» спеціальностей «Агрономія», «Тваринництво» (зокрема ОП «Бджільництво та апітехнології» та «Кінологія»), «Ветеринарна медицина» НУБіП України, а також представники Борзнянського аграрного фахового коледжу та Миколаївського НАУ.

Тематика виступів охопила чотири ключові напрями: Smart-технології та ШІ у бджільництві, апітерапія та біохімічні властивості продуктів бджільництва, медоносна база та ефективність бджолозапилення, а також шляхів попередження отруєння бджіл пестицидами.

За підсумками оцінювання наукової новизни та якості презентацій конкурсна комісія відзначила дипломами найкращих доповідачів НУБіП України: диплом І ступеня здобув Андрій ПУТІВСЬКИЙ (1 курс, «Тваринництво»); дипломи ІІ ступеня — Євгеній ВАСИЛЕНКО (магістр 1 р. н., ОП «Бджільництво та апітехнології») та Захар МОТИЛЬ (1 курс, «Тваринництво»); дипломи ІІІ ступеня — Яна ПЕТРИЧЕНКО, Ангеліна ТРІФОНОВА (2 курс, «Агрономія») та Елла ХАДЧУК (1 курс, «Тваринництво»). Усі учасники засідання отримали сертифікати, що додають бали до навчального та стипендіального рейтингу.

Підбиваючи підсумки Міжнародної науково-практичної конференції, її учасники одностайно ухвалили підсумкову резолюцію, що окреслює пріоритетні завдання для наукової спільноти та агробізнесу:

  1. Активізувати спільні дослідження науковців НУБіП України з міжнародними інституціями (Грузія, США, Німеччина) у галузі молекулярної ветеринарної діагностики, селекції VSH-стійких ліній та розробки біологічних препаратів проти Varroa та Tropilaelaps.

  2. Сприяти масштабуванню Smart-технологій (контрольні вулики, IoT-датчики, штучний інтелект) на промислових та крафтових пасіках України для підвищення продуктивності та оптимізації затрат праці.

  3. Стимулювати перехід вітчизняного бджільництва від сировинного експорту меду до виробництва продукції з високою доданою вартістю (крем-мед, спиртові дистиляти, стандартизований прополіс, апікосметика) із суворим дотриманням європейських норм HACCP та GMP.

  4. Розширювати базу практичної підготовки студентів ОП «Бджільництво та апітехнології» НУБіП України на потужностях передових підприємств (таких як ТОВ «Пасіка 21» та кооператив ПАВІК) та залучати молодь до грантових стартап-проєктів.

Проведена конференція вкотре засвідчила, що кафедра бджільництва НУБіП України є провідним науковим та навчально-методичним осередком галузі бджільництва України, який впевнено крокує в ногу з найсучаснішими світовими інноваціями.


Запис конференції можна переглянути на каналі кафедри бджільництва:

https://www.youtube.com/watch?v=e_y0fJYOcQ4

All news

Микола ВОЙНАЛОВИЧ,
доцент кафедри бджільництва,
заступник декана факультету
тваринництва та водних біоресурсів