НУБіП України задає тренд: штучний інтелект як драйвер цифрової трансформації вищої школи
14 квітня Національний університет біоресурсів і природокористування України вкотре підтвердив своє лідерство у впровадженні інновацій. Центр організації освітньої діяльності за ініціативи проректора з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації Олени Глазунової провів потужний двогодинний інтенсив-тренінг «Штучний інтелект у вищій школі: від глобальних трендів до практичних рішень».
Запрошеною спікеркою заходу стала Анастасія КОНДРИКО — доктор філософії, національна експертка Ради Європи та Програми підтримки ОБСЄ для України, фахівчиня з питань штучного інтелекту та кібербезпеки, директорка Cyber Media Track. В умовах стрімкої цифровізації тема ШІ стає критично важливою для сучасних закладів вищої освіти, адже йдеться не лише про нові інструменти, а й про фундаментальну зміну підходів до викладання, наукової роботи та академічної доброчесності.
У своєму виступі Анастасія КОНДРИКО розкрила глибинні процеси, що сьогодні відбуваються у світі технологій. Особливий акцент було зроблено на тому, що в епоху генеративного ШІ відбувається зміщення попиту з винятково технічних знань на емоційний інтелект, креативність та сенсорику. Рутинні завдання поступово делегуються алгоритмам, натомість зростає цінність живого людського контакту та критичного мислення.
Значну частину інтенсиву було присвячено суто прикладним аспектам. Викладачі НУБіП ознайомилися з екосистемою сучасних ШІ-інструментів та опанували основи промпт-інжинірингу. Спікерка поділилася дієвими техніками на конкретних прикладах:
-
ефект «Театральної маски» (зміна персони). Без контексту ШІ — це лише усереднений «хорошист». Але якщо дати йому правильну роль, він кардинально змінює лексику та пріоритети. Спікерка навела яскравий приклад: замість банального «Перевір текст», варто писати «Ти — суворий редактор The New York Times з 20-річним стажем. Знайди в моєму тексті 'воду' і нещадно її видали»;
-
метод «Зворотного інтерв'ю». Часто під час постановки завдання нам самим бракує вхідних даних. Замість того, щоб писати довжелезні промпти, Анастасія КОНДРИКО радить делегувати це алгоритму: «Я хочу написати маркетингову стратегію. Постав мені 5 запитань, щоб ти міг виконати це завдання ідеально». ШІ сам «витягне» необхідну інформацію для 100% персоналізованого результату;
-
розуміння логіки ШІ. При виконанні складних, багатокрокових, логічних чи аналітичних завдань цінність ШІ зростає в рази, оскільки користувач може бачити хід думок «робота» і коригувати його «по дорозі», перетворюючи нейромережу на повноцінного асистента-аналітика.
Тематика заходу викликала жвавий інтерес та глибоку рефлексію серед науково-педагогічних працівників НУБіП. Так, за результатами оперативного опитування учасників,
-
40,3% викладачів вважають представлені інструменти ШІ надзвичайно корисними і планують впроваджувати їх у свою роботу вже завтра;
-
серед прикладних кейсів, які учасники готові тестувати першими: 34,7% обрали створення квізів, тестів або силабусів курсів, а 48,6% планують використовувати ШІ для автоматизації огляду наукових джерел;
-
водночас, абсолютна більшість респондентів (76,4%) зазначили, що найбільше занепокоєння у контексті використання ШІ студентами викликає потенційна втрата останніми навичок до критичного мислення та самостійного пошуку. Ще 11,1% стурбовані етичними питаннями та галюцинаціями ШІ. Це свідчить про те, що дискусія була максимально відвертою, і університет свідомий тих викликів, які несе із собою цифрова революція.
Також спікерка окреслила 7 ключових економічних трансформацій, що супроводжують розвиток нейромереж. Зокрема, йшлося про ризики «цифрового колоніалізму» та концентрацію технологічної влади, зміну податкових парадигм та роль держави у забезпеченні справедливого доступу до ШІ-технологій. Для вишів це означає, що адаптація до нових реалій — це вже не питання вибору, а умова виживання та конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг.
Університет продовжує тримати руку на пульсі технологій, і цей інтенсив став чітким сигналом: цифрова трансформація НУБіП — це не плани на майбутнє, а реальність, що вже настала. Проте варто визнати: ті колеги, які присвятили ці дві години навчанню, сьогодні отримали значну стратегічну перевагу. Вони вже «озброєні» конкретними методиками, розуміють логіку «зворотного інтерв'ю» та готові інтегрувати ШІ у свої курси уже завтра.
Для тих, хто з різних причин пропустив захід, шлях до опанування цих інструментів тепер пролягатиме або через тривалий шлях самостійних спроб і помилок, або через очікування наступного тренінгу. В умовах, коли технології змінюються щотижня, час стає найціннішим ресурсом. Тож, не залишайтеся в ролі наздоганяючих — стежте за анонсами центру організації освітньої діяльності та приєднуйтеся до спільноти інноваторів НУБіП на подальших івентах!
Для детальнішого ознайомлення з темою спікерка люб'язно надала учасникам та всім зацікавленим цілий пакет актуальних матеріалів:
-
[4) Дайджест новин ШІ]
