Артем Антонів: Куди приводять бажання студента-харчовика
Студентське життя - це найкращі роки юності! Кожного дня ми пізнаємо світ по-новому, зустрічаємо нових людей, отримуємо безліч корисної інформації, надихаємось до нових звершень, мотивуємось на розвиток особистості, а також вчимось насолоджуватися життям.
Я - студент 1-го року магістратури факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК спеціальності «152 Метрологія та інформаційно - вимірювальна техніка», і це стосується мене також.
На сьогоднішній день навчання в університеті не обмежується тільки відвідуванням занять та здачею іспитів. Мало не щодня, ми маємо можливість зустрічатися з успішними людьми, відвідувати підприємства харчової промисловості, побувати на виставках сучасної техніки та обладнання, поспілкуватися зі спеціалістами вищої категорії, проходити практику на провідних підприємствах, як України, так і закордонних.
Показавши високий результати під час навчання, проявивши себе як ініціативний, відповідальний та цілеспрямований студент, я отримав можливість пройти практичне навчання на підприємствах харчової промисловості Німеччини.
З великою підтримкою декана факультету Лариси Баль-Прилипко, заступника декана з навчально-виховної роботи Наталії Слободянюк, завідувача кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції Владислава Сухенка та куратора Тетяни Розбицької я відправляюсь у захопливу подорож.
Німеччина завжди вабила мене і я неймовірно радий, що маю можливість знову побувати тут, як турист і як студент-практикант. Після близько 38 годин поїздки автобусом, перетину України, Угорщини, Австрії, я таки доїхав до місця призначення.
Проживав та проходив виробничу практику у затишному місті Вісмар на березі Балтійського моря. Перед початком роботи у мене була чудова можливість познайомитися з іншими студентами, які прибули з різних міст України, прогулятися містом, познайомитися з архітектурою, визначними місцями, мальовничими та затишними вуличками, та зустрітися зі звабливим, але холодним морем.
Щодня дорога на місце практики пролягала через великий ботанічний сад зі штучними озерами, великою кількістю рідкісних дерев і звірів, які були тут постійними мешканцями.
Виробнича практика проходила в найбільший у світі мережі закладів швидкого харчування МакДональдз. На підприємстві були студенти не тільки з України, але й з Киргизстану, Ірану та самої Німеччини. А також працівники зі Словаччини, Угорщини й, звісно, з Німеччини. Нас зустріли з радістю, весь час проявляли зацікавленість, бажання навчити, розказати про своє життя, дізнатися про наше навчання, а також поспілкуватися на теми спільних інтересів. Це була чудова можливість отримати не тільки професійні навички, але й підвищити свій рівень володіння іноземною мовою.
Управління діяльністю, організація роботи, дотримання стандартів, правил, норм, відповідальність до поставленої роботи, зацікавленість на отримання результату - це тільки малий перелік того, що дивувало. Всі працівники, незважаючи чи простий робочий, чи менеджер, чи керуючий закладу, працювали, як один злагоджений механізм. Було приємно, що з тобою працювало керівництво нарівні, незважаючи на свій статус.
Професійне обладнання, професійна команда, якісна продукція, вдячні гості, приємні відгуки, заохочення та похвала кожного дня робило перебування в Німеччині ще радіснішим та щасливішим. За весь період практики була можливість попрацювати технологом, працівником сервісу, помічником менеджера, а також спеціалістом з якості та безпечності харчових продуктів. Такий досвід, я вважаю, є безцінним та необхідним для кожного, хто хоче розвиватися, навчатися і досягати високих цілей в житті.
За цей період виробничої практики ми зі всіма дуже здружилися, знайшли спільну мову розуміючи, як українською, так і німецьку. І, коли настав час повертатися додому, було трішки сумно. Адже цих три місяці були дійсно корисними та такими, що запам’ятаються. Окремо на подяку заслоговують також викладачі кафедри стандартизаціїї та сертифікації с.-г. продукції, з якими ми продовжували працювати та навчатися на відстанні.
Передостаннього дня перебування в Німеччині, ми прощалися з містом, яке вже стало дійсно рідним. Прогулювалися улюбленими місцями і, по традиції, кидали монетку у море, щоб повернутися сюди знову. На завершення поїздки ми з іншими студентами поїхали подивитися ще також на столицю - славетний Берлін. Цей день був неймовірно насичений, ноги ще так не гуділи, хотілося якомога більше побачити, якомога більше взнати, якомога більше намилуватися цим містом. Але, рано чи пізно, на кожному етапі потрібно підводити риску. Ми направляємося в аеропорт, де за декілька годин буде рейс до рідної України і ми повернемося додому. Це буде мій перший політ.
Хочеться ще раз подякувати всім, хто доклав зусилля для того, щоб студенти під час навчання могли подорожувати та переймати навички інших країн. Надіюся і знаю, що це ще не остання моя поїздка, і в мене буде ще чудова можливість відвідати не одну країну.
P.S. Сподіваюсь, що мій досвід стане для молодших курсів рушійною силою у їх звершеннях! Все у наших руках, тільки потрібно захотіти!..
Артем Антонів,
студент 1-ого року магістратури