Майбутня журналістка Вікторія Хлопчанюк: «Університет і спеціальність я обрала не випадково»

 – Звідки дізналася про НУБіП?
     – Його закінчувала моя старша сестра, вона й порадила. До того ж, коли вона тут навчалася я гостювала в неї, бачила університет і гуртожиток, які ще тоді мені дуже сподобалися.

  – Чому саме журналістика?
     – Я дуже соціальна людина, жодні події мене не оминають, адже мережа Інтернет, телебачення, преса – поширені комунікації в наш час. І мені завжди було цікаво знати, хто і як створює новини. Подобаються слова Черчилля «Краще робити новини, ніж говорити про них».
     Журналіст – це не просто людина, яка щодня виконує рутинну роботу і повертається додому втомленою та пригніченою. На мою думку, це той, хто працює для людей, перебуває у вирі подій, відвідує цікаві місця, знайомиться з відомими особистостями, постійно дізнається щось нове, а головне – має змогу про це розповісти іншим.

  – Якою бачиш місію журналіста в суспільстві?
     – Вважаю, що у журналіста одна головна місія – пізнавати і розповідати: дізнаватись щось нове, а потім правильно доносити це іншим.

– Можливо, вже маєш якісь свої досягнення?
     – Найбільше досягнень маю у спорті: чемпіонка району з бігу на 80 м і 100 м, зі стрибків у довжину та призерка області з бігу та стрибків, уже 5 років займаюся баскетболом, була капітаном команди, маю залікову кваліфікаційну книжку спортсмена з кваліфікацією ІІІ розряду.
     На районному етапі посіла перші місця з української мови та літератури, правознавства, трудового навчання, 2-ге місце – з математики і географії, 3-тє – з англійської мови.
     А ще – посіла 2-ге у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика. Декілька років займалася танцями, люблю декламувати вірші, грати на сцені та багато-багато іншого.

– Які маєш плани?
     – Журналістика – це спосіб життя. Щоб відчути її смак, потрібно зануритись у неї з головою, що я в майбутньому і планую зробити.

Розмовляла доцент кафедри журналістики
та мовної комунікації Олена Балалаєва