Відкриваючи разом педагогічну спадщину Антона Макаренка: студенти, школярі та викладачі

      14 березня в університеті відбулася науково-практична студентсько-учнівська конференція «Педагогічна спадщина А.С. Макаренка», присвячена одразу двом ювілеям: 130-ій річниці з дня народження відомого на весь світ українського педагога Антона Макаренка та 120-річчю НУБіП. Участь у ній взяли не тільки студенти гуманітарно-педагогічного факультету, а й Київського професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка, учні Еколого-природничого ліцею № 116, призери творчого конкурсу з педагогіки МАН України, а також студенти інших факультетів університету, їх теж зацікавила тематика конференції.

     Тож сьогоднішній день – унікальна можливість поспілкуватися, адже тут зібралася і молодь, і вже досвідчені професори, дослідники-початківці і ті, хто вивчають педагогічні ідеї та науковий доробок вченого впродовж багатьох років, зазначив декан гуманітарно-педагогічного факультету Василь Шинкарук. Не випадково, продовжив він, девізом конференції стали слова педагога: «Навчити людину бути щасливою неможливо, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна». Тож Василь Дмитрович і закликав присутніх обговорювати педагогічні ідеї Антона Семеновича про те, як цього досягнути.

     Учасників конференції вітав ректор університету і професор кафедри педагогіки, яка власне й ініціювала проведення заходу, Станіслав Ніколаєнко. Він підкреслював необхідність і затребуваність нині психолого-педагогічних працівників. І йдеться не тільки про освітню сферу, а й як не дивно, про бізнес, якому потрібні фахівці, що вестимуть діалог з людьми і вмітимуть навчати інших. Самі розумієте, що тут вже без педагогічних знань ніяк. Черпати їх можна із педагогічної спадщини А.С. Макаренка, яку по праву вважають надбанням світової культури. Так, його педагогічні ідеї вивчаються та впроваджуються за кордоном. Зокрема, у Німеччині створений цілий інститут, який цим займається. Станіслав Миколайович зупинився на кількох із багатьох надбань Макаренка. Зокрема, вчений зумів вдало поєднувати продуктивну працю з навчальним процесом і реалізовувати один із основних дидактичних принципів – зв’язку навчання з життям. До цього прив’язується вся педагогіка Антона Семеновича. А ще вченому вдалося подолати вікову сегрегацію: в його загонах навчалися разом діти різного віку. Ще однією рисою педагогічної системи Макаренка є дисципліна. І це, звісно, далеко не все, чому вся педагогічна спільнота завдячує Антону Семеновичу. Тож Станіслав Ніколаєнко закликав молодь оцінювати, збагачувати, вивчати, запроваджувати досвід вченого і цим змінювати світ.

     Директор Київського професійно-педагогічного коледжу, який носить ось уже практично 20 років ім’я А.С. Макаренка, Ольга Щербак зазначила, що педагогічні ідеї вченого і нині втілюються в життя. Хоча б та ж система учнівського (студентського) самоврядування за Макаренком, що дає можливість кожному відчути на собі роль і керівника, і виконавця. А від активності в органах студсамоврядування залежить багато, в тому числі, в подальшому особистому успіху, досягати якого й побажала присутнім.

     Свого часу Антон Макаренко говорив, що виховує все, але найбільше виховують люди, насамперед батьки і педагоги. У контексті зазначеного завідувач кафедри педагогіки Руслан Сопівник розповів про колектив кафедри, який ось уже більше, ніж півстоліття плекає педагогічні кадри, та як тут впроваджуються ідеї вченого. А це і мажорний тон у колективі, про який говорив Макаренко, і різновіковий колектив кафедри, де поєднуються молодечий запал із мудрістю та досвідом, дисциплінованість та охайність, порядок. Руслан Сопівник відзначив з приємністю і те, що статус педагога зростає у суспільстві. І принагідно розповів, як в нашому університеті можна здобути педагогічний фах та чому варто обирати НУБіП.

     Багатогранність особистості винуватця сьогоднішнього зібрання обговорювалася з різних позицій. Звучали тут і маловідомі факти. Так, чи відомо вам, що у 50-х роках минулого століття в Японії видавали праці Макаренка, насамперед, для керівників підприємств? Про це і не тільки йшлося у пленарних доповідях.

     Дослідниця педагогічної спадщини Антона Макаренка і викладач Київського професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка Віта Данькевич теж повідомила чимало цікавого і незвіданого про педагога. Вона підкреслила, що кращого подарунку на його день народження як нинішня конференція годі й шукати. Адже про нього сьогодні говорять учні і студенти XXI століття. А думку дітей він цінував понад усе. Доповідачка зауважила, що крім усіх здобутків, Макаренко був ще й іміджмейкером. Він умів презентувати здобутки своїх вихованців так, що про них гримів увесь світ. На жаль, в той час, коли численні іноземні делегації відвідували колонії, які створив Антон Семенович, і продовжують це робити, перекладають 32 мовами і видають його «Педагогічну поему», створюють лабораторії та інститути з вивчення і реалізації його ідей та прагнуть читати його праці в оригіналі, бо вважають це за велике щастя, у нас спостерігалися і злети, і падіння у вивченні та пізнанні генія Макаренка. Чому так сталося? Одне із пояснень – за вченим закріпилося кліше радянського педагога. Часто його праці зазнавали коригувань та виправлень без участі автора. Тільки в «Педагогічній поемі» їх нараховується 302. Та сьогодні молоді люди, всі ті, хто причетний до педагогічної професії мають унікальну можливість – відкрити для себе Антона Макаренка. До чого доповідачка й закликала присутніх.

     Потому слово взяла молодь. Студентка гуманітарно-педагогічного факультету Марина Бондаренко присвятила свою доповідь життєвому і творчому шляху вченого. До речі, за версією ЮНЕСКО, Антон Макаренко – у четвірці педагогів, які вплинули на педагогіку XX століття.
     Учениця 9 класу, вихованка Центру дитячої та юнацької творчості м. Васильків Софія Турчин закцентувала на особливостях сімейного виховання за Макаренком.

     Десятикласниця Пісківської гуманітарної гімназії і переможниця конкурсу наукових робіт МАН Анна Ходаківська зупинилася на вихованні особистості в колективі, ідея якого належить теж ученому.
     Зазначену тематику продовжила одинадцятикласниця Броварської ЗОШ I-III ступенів Вікторія Лящук, яка підкреслила, що за Макаренком, колектив учителів і колектив дітей – це не два різні колективи, а один, перш за все, педагогічний.

     Студент Київського професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка Василь Баринов на прикладі свого коледжу показав, як відбувається практичне втілення ідей Макаренка.
     Про цікаві факти із життя великого педагога йшлося в доповіді десятикласника Вишенської ЗОШ I-III ступенів Максима Маєвського.

    А Крістіна Котляр, випускниця Еколого-природничого ліцею №116, розкрила педагогічні аспекти літературно-художньої спадщини А.С. Макаренка. Її колега Єлизавета Якименко розповіла, чому ж відома усім «Педагогічна поема» Макаренка завжди вічно молода.
      Завершилося пленарне засідання доповідями магістранток спеціальності «Освітні, педагогічні науки» Катерини Шолом і Олександри Тверезовської.

     Усі доповідачі нагороджені грамотами.

     А завершилася конференція гімном факультету як об’єднуючою традицією нинішнього його колективу і тих, хто маємо надію приєднається до нього вже цієї осені. В усякому разі про такі наміри більшість гостей зазначили у відповідних анкетах.

Ольга Наконечна