Першокурсники Назарій Білько, Ольга Саміляк, Катерина Онешко: НУБіП дає якісну освіту – шлях, без якого розвиватися в бажаній професії технолога з виробництва і переробки продукції тваринництва – неможливо

     Вибір «Технології виробництва і переробки продукції тваринництва» в НУБіП для Назарія Білька та Ольги Саміляк із Хмельниччини, Катерини Онешко із Запоріжжя був справою не те, що не одного дня, а навіть не одного року. А найважливіше – технологія виробництва і переробки для них – не просто майбутня професія чи шлях до вдалого працевлаштування, а те, до чого лежить серце і душа. Бо навіть після завершення нашої бесіди, один із співрозмовників зазначив: люблю цю справу наскільки, що навіть невисока зарплатня не завадить присвятити їй своє життя. Тож читайте далі…

• Поділіться своїми історіями вибору спеціальності та університету.

     – Назарій: Все почалося влітку, коли мені було 14. Саме тоді мій дідусь долучив мене до бджільництва (наразі маю вже свою пасіку і на цьому заробляю). Відтоді почав шукати шляхи, як розвивати цю справу. Звичайно, без якісної освіти тут не обійтися. Тому через інтернет знайшов кафедру бджільництва НУБіП. І вже впродовж двох років моніторив офіційний сайт університету, щодня читав новини і так натрапив на конференцію, присвячену виробництву продукції бджільництва. До речі, хочу відмітити, що сайт є «живим», дуже інформативним і має зручний інтерфейс, на відміну від інших вишів. Потім познайомився із професором кафедри Валерієм Броварським та його колегами. І тоді, і тепер я настільки вражений тим багажем знань та досвіду, що їх мають ці люди, і діляться з нами.
     – Ольга: Цілеспрямовано вступала на цю спеціальність, бо бачу за нею великі можливості, і за прикладом знайомих, які тут теж навчалися та стали успішними. Хочу відзначити, що багато інформації перед вступом почерпнула із сайту, бо не все можна почути з чиїхось вуст.
     – Катерина: Не дивлячись на те, що сама я із Запоріжжя, часто гостювала у Києві. І ще з дитинства хрещена водила мене на університетську стайню. Тож з НУБіПом знайома дуже давно. І коли настав час обирати виш для втілення своєї мрії – стати конярем – за відповіддю звернулася в інтернет. Першим був НУБіП. У результаті – одна заява – перший та єдиний пріоритет – і я студентка факультету тваринництва та водних біоресурсів.

• Як минули перші два тижні у ролі студента-першокурсника?

     – Назарій: Трохи важкувато було орієнтуватися на такій величезній території і знаходити якісь аудиторії у корпусах, особливо у 12-му. Але разом із тим, саме так ми все пізнаємо і знайомимося з людьми.
    – Ольга: Імпонує уміння викладачів балансувати між повагою, товариськістю до студентів, і при цьому не порушувати тонку грань у взаємовідносинах «викладач-студент». А ще те, наскільки викладачі захоплюються своїми дисциплінами і це передається нам.
     – Катерина: Мені після ліцею було легко адаптуватись, бо там теж мала пари і конспекти. І хоча минуло тільки два тижні, вже можу відзначити, що суттєво поглибила свої знання.

• А як щодо реалізації здібностей і талантів?

      – Назарій: Передусім – навчання. Але ще піду на шахи.
     – Ольга: Записалась в народний ансамбль пісні і танцю імені С. Семеновського «Колос». Репетиції – тричі на тиждень, так що встигатиму все і навіть думаю про ще якийсь гурток.
     – Катерина: Цікавить настільний теніс. Ну, і звичайно, планую повернутися у кінний спорт, бо цій справі хочу присвятити своє життя.

Ольга Наконечна