Продовження досліджень на лісопожежному експерименті

     У рамках діяльності Регіонального Cхідноєвропейського центру моніторингу пожеж та науково-дослідної лабораторії лісової пірології кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України 6 квітня 2014 р. в Україні вперше був проведений активний лісопожежний експеримент у Плесецькому лісництві (кв. 71, вид. 3) Боярської лісової дослідної станції. Пробна площа складається із двох секцій - горільник площею 0,28 га та контрольна ділянка - 0,12 га. На горільнику шляхом застосування контрольованого палу було змодельовано низову лісову пожежу середньої та низької інтенсивності.

      Метою експерименту є дослідження впливу контрольованої рухливої низової пожежі на деревостан, живий надґрунтовий покрив та рослинні горючі матеріали.
      У лісовому господарстві України традиційно вважається, що вогонь є шкідливим явищем у лісі, а його вплив завжди є негативним з точки зору господарства і екосистем. У той же час, відомі вчені-лісівники, такі як М.Є. Ткаченко (1931) і І.С. Мелєхов (1938) та інші вважали корисним обмежене використання вогню в лісовому господарстві. Тому, проведення дослідницьких експериментів, які дозволять встановити позитивні та негативні наслідки пожеж для лісових екосистем, є важливим кроком для оцінки екологічних та лісівничих наслідків пожеж в Україні.
       07 вересня 2021 року співробітниками Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж та кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України було проведено повторний облік на даній пробній площі, де було проведено:

• ботанічний опис живого надґрунтового покриву;
• оцінка післяпожежного стану деревостану на експериментальній ділянці згідно категорій стану;

• вивчення видів, кількості і структури лісових горючих матеріалів в постпірогенному насадженні;

• дослідження стану та кількості природного поновлення у постпірогенному насадженні;

    При камеральних роботах будуть описані зміни у динаміці наведених показників на постпірогенній ділянці порівняно з контролем та наведено розрахунок величини післяпожежного відпаду дерев сосни звичайної на експериментальній ділянці.