[9 березня - річниця від дня народження Великого Кобзаря]

Свою Укрáїну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В остатню, тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т.Г. Шевченко

Ось уже понад двісті років вшановує Україна думи Великого Кобзаря Тараса Шевченка — сучасника кожної епохи, читає їх у рядках його книг, що передаються з роду в рід, слухає пророчі слова, схожі на блискавку, називає свого великого сина Титаном, Прометеєм, Пророком і Патріотом своєї неньки-землі — України.

Тарасове вогненне слово завжди наскрізь проймало серця всіх тих, кому близьке народне горе. Століттями по всьому світі захоплюються творами, поетичністю благовісних пророчих віршів, красою та силою ліричних і патріотичних пісень на вірші Шевченка.

Наскрізь проймає серця таке актуальне й нині, у часи боротьби за звільнення українських земель від ворогів-загарбників на Сході, вогненне слово поета, що пробуджує патріотичний дух і настрій — борця за свободу свого народу, неньки України.

Низько вклонімося Тарасу Шевченку в знак вічної пам’яті про Пророка — символа нескореності духу українського народу, який пробуджував і зароджував, підтримував і зміцнював в кожному — то піснею, то словом, то власним життям — правду і безмежну любов до людини.

Колись видатний грузинський поет Акакій Церетелі, котрий лише один раз в житті бачив Шевченка, сказав: «Маючи такого поета, як Шевченко, український народ не потребує нічиєї ласки. Признаюсь, я перший раз зрозумів з його слів, як треба любити батьківщину і свій народ».

Навчімось же і ми любити свій народ , як Тарас, і щодня іти до його величі...

Ми, українці, відчуваємо гордість за Генія і за свою величну Україну, і завжди готові боронити її від чужоземних зазіхань!