Рівненщина. Людям хоч кілка на голові теши: хто палить, а хто підпалює сухостій

Побувши в Костополі якихось десять хвилин, повертаємось у Рівне. У напрямку Костопіль –Лісопіль ліворуч від автодороги горить ( на знімку). Вогонь швидко поширюється , бо нині суха погода, захоплює кущі. Телефонуємо голові Костопільської РДА Олександру Ковалю ( змогли до нього додзвонитися), розповідаємо, він швидко реагує – на місце виїжджають рятувальники, у яких і без того чимало проблем.

Попри те, що всіма можливими засобами рятувальники і лісівники попереджають і благають людей дотримуватись протипожежних правил в екосистемах, тим хоч кілка на голові теши. Схоже, що причиною пожежі на виїзді з Костополя став чийсь незатушений  недопалок, кинутий з транспорту. Бо коли ми їхали у Костопіль, тут нічого не віщувало біди. Та й людей, які б працювали поблизу, не було.

Впродовж маршруту Костопіль-Рівне ми бачили і повідомляли пожежним про загорання в екосистемах між селами Олександрія та Любомирка Рівненського району, а також за якихось кількасот метрів від Рівного після села Бармаки – праворуч від дороги. Якщо такі пожежі можна «списати» на чиюсь недбалість, то вогнища на обійстях, що розносили дим, між селами Олександрія та Любомирка, Забороль Рівненського району, випадковістю не назвеш. Люди роблять це свідомо, не замислюючись, яку шкоду вони завдають і собі, і оточуючим. Та й вогонь у таку весняну суху погоду може стати непередбачуваним.

На умовному адміністративному кордоні між Костопільським і Рівненським районом лісівники дбайливо і чемно нагадують, що «Ліс – не смітник» ( див. знімок). Але неподалік того плакату побачила три великих пластикових мішки із вивезеним кимось сміттям. Нічим іншим, ніж свинством, це не назвеш.

Джерело: http://www.golos.com.ua