Магістри-біотехнологи Михайло Красюков та Аліна Сікорська - призери Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії

Студенти-магістри факультету захисту рослин, біотехнологій та екології спеціальності «Біотехнології та біоінженерія» Михайло Красюков та Аліна Сікорська стали призерами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії та були нагороджені дипломом ІІІ ступеня Міністерства освіти та науки України. 25-28 квітня 2018 р. в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова відбувався захист наукових робіт, визначення та нагородження переможців.

На конкурс Михайло та Аліна підготували наукову роботу – «Філософське осмислення етичних проблем біотехнологій в тваринництві і трансплантології». Їм вдалося в контексті досліджень сучасної філософії науки висвітлити етичні аспекти біотехнології, дослідити ціннісну складову сучасних наукових відкриттів та етичний бік застосування біотехнологічних практик та методів, як то: біофабрик ксенотрансплантатів для людини, ксенотрансплантації модифікованих органів тварин, а також лікування людини інструментами біотехнології.

Програмним тезисом роботи стало твердження про те, що біоетичні проблеми зараз є вкрай актуальними. Вони різноманітні й багатогранні, особливої ваги та значення мають ті, що стосуються людини та тварини, як живих організмів, яким притаманні мислення, почуття, переживання, свідомість. Біотехнологія має шукати альтернативні варіанти розвитку та вирішення проблем людини без нанесення шкоди природним істотам, наприклад, вирощувати органи із стовбурових клітин. Загальноприйнятим стандартом в закордонних дослідах наразі є принцип трьох "R", що є скороченням від англійських термінів "refinement" (поліпшення), "reduction" (скорочення), "replacement” (заміна). Зміст його зводиться до: поліпшення і гуманізації поводження з тваринами під час підготовки і проведення експерименту; скорочення кількості використання тварин; заміни високоорганізованих тварин низькоорганізованими або використання альтернативних методів.

Щоб забезпечити власне майбутнє, людина має замінити антропоцентричну етику на біоцентричну та визнати рівність права на життя для всього живого. Можливості біотехнології широкі, не визначені, проте наслідки біотехнологічних дій настільки слабо досліджені, що часто саме етичні перестороги являються вирішальним стримуючим фактором подальших досліджень та їхнього відповідального впровадження в практику.

Валентина Культенко,
доцент кафедри філософії