IV Міжнародна конференція «Цифрова освіта в природничих університетах»: обговорено кращі практики е-навчання

October 26, 2017

     IV Міжнародна конференція, присвячена питанням цифрової освіти у природничих університетах, розпочала свою роботу у режимі пленарних засідань 25 жовтня 2017 року. Ідея цієї конференції зародилася під час міжнародного науково-практичного семінару ще у 2013 році, учасниками якого були наші колеги з центру дистанційної освіти Вроцлавського природничого університету. Перші три конференції проходили саме там – у Вроцлаві. І за цей час конференція обросла своїми традиціями. І цього року ми маємо честь прийняти у Києві в нашому університеті учасників конференції, щоб поділитися кращими практиками впровадження е-навчання в природничих університетах, досвідом кооперації з бізнесом та науковими дослідженнями, а також подискутувати на тему – чи є ж все-таки особливості е-навчання у природничих університетах?
      Учасників конференції привітав ректор університету Станіслав Ніколаєнко, який загострив увагу на тому, що цифрові технології сьогодні пронизують усі напрями діяльності сучасного аграрія. Ці технології мають бути доступними студенту в е-навчальному середовищі, яке формується в університеті і має всі необхідні ресурси та сервіси для організації навчального процесу.

     Директор науково-методичного центру «Агроосвіта» професор Тетяна Іщенко завжди активно підтримувала і підтримує процеси інформатизації у навчальних закладах аграрного профілю. Тетяна Дем’янівна привітала учасників конференції та висловила надію, що спільні зусилля по створенню якісного е-навчального контенту дозволять підвищити якість аграрно освіти.
      З вітанням від делегації Вроцлавського природничого університету до учасників звернувся професор Кшиштоф Печарка.
    Перша пленарна сесія «Університет, бізнес і наука: ІТ-інструменти та методи кооперації» була присвячена питанням організації е-середовища для ефективного поєднання навчальної та наукової діяльності з організацією навчання студентів.
     В ключовій доповіді сесії – «Е-освіта: реалії сьогодення та перспективи». Професор Наталія Морзе акцентувала увагу на тому, що всі ми маємо доступні інструменти для е-навчання, але не завжди досягаємо очікуваного ефекту від їх використання, та окреслила які шляхи існують для підвищення конкурентності системи освіти в університетах.

      Продовжили тему цифрової освіти в співпраці з бізнесовими та науковими структурами наші гості з Вроцлава. Ізабелла Краснєвська переконала, що наразі створювати якісний е-контент, виконувати проекти, створювати ідеї неможливо без цього зв’язку.
     Досвідом запровадження різних моделей участі бізнесу у підготовці компетентних фахівців ще зі студентської лави поділився Сергій Бутенко, керівник компанії ПРОКОМ, яка не лише є розробником ІТ-рішень, а й проводить активну просвітницьку політику, маючи у своїй структурі навчальний центр, та співпрацюючи з університетами для досягнення найбільшого ефекту у підготовці майбутніх спеціалістів.
    Тему готовності до бізнес-активності випускників вищих навчальних закладів продовжила Альона Нелєпова, яка не лише успішно навчає бізнесу в Миколаївському національному аграрному університеті, але і використовує для цього е-середовище, яке включає платформи для стартап школи, інкубатора, акселератора.
    В університетах США, Канади активно працюють системи е-дорадництва, як платформи для трансферу інновацій від науковців до виробничників. Кожний професор зобов’язаний провадити таку інноваційну діяльність, поширюючи результати своїх досліджень та консультуючи агровиробників. Цим інноваціям також навчають студентів. У нашому університеті розроблена така платформа, про можливості та функціонал якої доповів Михайло Швиденко, завідувач кафедри інформаційних систем НУБіП України, керівник колективу розробників цього проекту.
     Надзвичайно приємно, що на конференцію завітав народний депутат України, який наразі активно опікується питаннями ІТ в агровиробництві, Леонід Козаченко. Він не лише ділився власним досвідом використання ІТ та наводив цікаві випадки, коли знання та вміння використовувати ІТ в професійній діяльності дозволяє досягати успіху в кар’єрі, а й розповів про переваги того досвіду, який накопичився в Україні з інтеграції різних цифрових технологій для управління агрохолдингами.

     Сесія 2 «Е-навчання: методологія, ІКТ-інструменти, освітні ресурси та сервіси, компетентність викладачів в галузі е-навчання», яку модерувала завідувач кафедри інформаційних і дистанційних технологій Олена Кузьмінська, розпочалася з ключової доповіді керівника освітніх програм Microsoft у Східній Європі Ольги Свириденко «Змішане навчання з використанням хмарних сервісів та галузева сертифікація». Пані Ольга зупинилась на технологіях, які пропонує Майкрософт для організації змішаного навчання. Саме ця доповідь заклала основу для наступних виступів.
     Зокрема, професор Кшиштоф Печарка у своєму виступі на тему «Teaching Information Technology at the Faculty of Life Sciences and Technology» торкнувся цифрових технологій та інструментів для навчання інформаційних технологій на природничих факультетах.

     Керівник лабораторії інформаційно-ресурсного забезпечення НМЦ «Агроосвіта» Світлана Жуковська поділилася досвідом проектування та створення електронних освітніх ресурсів та підручників нового покоління.
        Керівник центру іноземних мов Вроцлавського природничого університету Єва Хайдаш, продовжила тему змішаного навчання "B-learning ESP courses for students at WUELS – challenges, advantages and traps".

     Третя сесія «Е-системи в освіті: е-середовище ВНЗ, інформаційні системи управління у ВНЗ, хмарні технології в освіті» була організована Максимом Мокрієвим, керівником центру дистанційних технологій навчання НУБіП України.
      У ключовій доповіді завідувач кафедри економічної кібернетики Сумського національного аграрного університету Світлана Агаджанова, заклала основу для подальших обговорень питань особливостей створення інформаційно-освітнього середовища в природничих університетах, його структури, змістовного наповнення, співпраці з виробниками, інструментів для співпраці та комунікації.

     Максим Мокрієв розповів про можливі механізми інтеграції хмарних освітніх ресурсів в єдиному е-середовищі природничого університету, а Ольга Пінчук, поділилася результатами досліджень Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПНУ щодо застосування ІКТ-інструментів для співпраці та соціальної взаємодії у відкритому освітньому просторі. Колос Катерина підняла важливу тему підготовки науково-педагогічних працівників до використання хмарних ресурсів та сервісів у організації навчально-пізнавальної діяльності студентів на основі досліджень Житомирського інституту післядипломної освіти.  
     На завершення першого дня конференції була запланована дискусійна панель, яка розпочалася з голосування цукерками. Кожний учасник дискусії відповідав на запитання «Чи є особливості е-навчання в природничих університетах». На початку результат був майже 50 на 50. Але жвава дискусія виявила, що і інструментарій, і змістовні компоненти е-середовища, і технологічні компоненти е-середовища залежать від тих спеціальностей, яким навчають в університеті. Шляхом повторного голосування, ми стали свідками, що наша дискусія переконала майже всіх, хто спочатку цієї різниці не бачив. Організатори конференції висловили побажання, щоб наступною ключовою темою конференції була така – «Особливості е-навчання у природничих університетах».

Організатори конференції підготували учасникам смачні сюрпризи із символікою конференції, якими всі були захоплені під час перерв на каву.
Дякуємо усім учасникам за активну підтримку роботи конференції!

Олена Глазунова,
професор кафедри інформаційних і
дистанційних технологій

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій