НУБіП України у науковому діалозі з Об’єднаним дослідницьким центром Єврокомісії
3-4 листопада 2026 року в Іспрі, Італія, українські вчені працювали з експертами Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії — Joint Research Centre (JRC) — у межах програми «Ukraine science-for-policy exchange». Дводенний візит поєднав зустрічі з фахівцями з продовольчої безпеки та природокористування, обговорення європейських систем моніторингу й знайомство з лабораторіями, де наукові результати перевіряють перед їхнім практичним застосуванням.
НУБіП України представляв завідувач кафедри землевпорядного проектування факультету землевпорядкування, доктор економічних наук, професор Андрій МАРТИН. До української делегації також увійшли Наталія КУССУЛЬ, Леонід БИЦЮРА та Сергій СТІРЕНКО. Учасники представили власні напрацювання та обговорили, яких досліджень й інформаційних продуктів потребує Україна для відновлення та впровадження європейських підходів до управління природними ресурсами.
JRC забезпечує політику Європейського Союзу незалежними науковими знаннями. Для українських учених робота в цьому середовищі дає можливість простежити, як дослідницька методика стає регулярним інформаційним сервісом, а його результати використовують для ухвалення рішень. Особливу цінність мають безпосередні розмови з командами, які створюють такі інструменти та знають їхні можливості й обмеження.
Перший день розпочався із зустрічі в директораті JRC «Сталі ресурси». Делегацію привітали заступниця директора Грет МАНГАУТ та представниця офісу директора Ана Руїс МОРЕНО. Під час знайомства сторони окреслили очікування від візиту й напрями, в яких європейські наукові інструменти можуть відповідати на конкретні українські запити.
Блок із продовольчої безпеки представила команда підрозділу на чолі з Франсуа КАЇТАКІРЕ. З Верою ТІМІГ учасники обговорили AGRI4CAST — інструменти агрометеорологічного аналізу та прогнозування врожайності, а з Гвідо ЛЕМУАНОМ — науково-технічну підтримку інтегрованої системи адміністрування та контролю аграрних виплат IACS. Програма також охопила взаємозв’язок сільського господарства, довкілля і клімату та дослідження аграрних ланцюгів постачання.
Окрема сесія стосувалася використання спостережень Землі у публічній політиці. Андреас БРІНК представив сервіси Copernicus для моніторингу суходолу, Петер ШТРОБЛЬ — роботу Центру знань зі спостереження Землі, Кароліна Аріас МУНЬЙОС — застосування штучного інтелекту для аналізу відповідних даних. Ці зустрічі дали можливість обговорити весь шлях роботи з інформацією: від супутникового спостереження до продукту, придатного для дослідження чи управлінського завдання.
Для природокористування та землеустрою Copernicus має особливе значення. Програма надає дані про земний покрив і його зміни, стан рослинності та водний цикл. Вони дозволяють досліджувати території у динаміці, виявляти екологічні ризики й оцінювати результативність природоохоронних заходів. Для українських науковців важливо поєднувати ці можливості з кадастровою інформацією та польовими дослідженнями, щоб отримувати обґрунтовані висновки про стан і перспективи використання земель.
На пленарній сесії Андрій МАРТИН представив український досвід застосування даних дистанційного зондування Землі у земельній політиці. Він навів приклади їх використання у державному земельному контролі та підготовці інформаційного шару торфовищ у Державному земельному кадастрі. Основна теза виступу стосувалася якості й доказовості інформації: для державного рішення потрібно знати походження даних, точність їх оброблення та зв’язок із кадастровими й іншими офіційними відомостями. Серед подальших пріоритетів професор назвав інтеграцію готових продуктів у роботу органів влади та забезпечення доступу до них через Національну інфраструктуру геопросторових даних.
Другий день був присвячений суспільній стійкості та безпеці. Роботу відкрив керівник підрозділу «Забудоване середовище» Франсуа ОЖАНДР. Делегація ознайомилася з лабораторною інфраструктурою JRC, зокрема Європейською лабораторією оцінювання будівельних конструкцій ELSA, де досліджують стійкість споруд до природних і техногенних впливів. Для України, яка потребує відновлення пошкоджених будівель та інфраструктури, такі дослідження мають безпосередній практичний зміст.
Наступні зустрічі зосередилися на сервісах Copernicus для надзвичайних ситуацій. П’єтро ЧЕККАТО представив оперативне картографування, Андреа ТОРЕТІ — Європейську обсерваторію посух, Фернандо СЕДАНО — Європейську інформаційну систему лісових пожеж, Клаудія Д’АНДЖЕЛО — Європейську систему попередження про повені. Томас КЕМПЕР ознайомив учасників із Global Human Settlement Layer — геопросторовими даними про розселення та забудову. Разом ці інструменти допомагають оцінювати, як природні загрози впливають на населення й території, та визначати пріоритети реагування.
Під час відвідання Європейської лабораторії управління кризовими ситуаціями її роботу представила К’яра ПРОЄТТІ. Учасники побачили, як геопросторову аналітику та моделювання поєднують з інформаційною підтримкою реагування на кризи. Для дослідників це цінний досвід організації роботи, коли результати різних наукових напрямів мають узгоджуватися між собою й надходити до користувачів вчасно.
Завершальний тематичний блок охопив довкілля та природні ресурси. З Карін АШБЕРГЕР обговорили водну стійкість, з Алессандро ЧЕСКАТТІ — лісові дослідження, з Паносом ПАНАГОСОМ — роботу Європейської обсерваторії ґрунтів, з Пітером БЕКОМ — моніторинг дотримання природоохоронних вимог. Така побудова програми дозволила розглянути стан земель у зв’язку з водними ресурсами, лісами та господарською діяльністю.
У межах обговорення ґрунтової тематики йшлося також про впровадження європейського законодавства про моніторинг і стійкість ґрунтів — EU Soil LAW — та підготовку відповідної національної нормативної бази в Україні. Для університетської науки це конкретне поле роботи: узгодження методик, оцінювання деградаційних процесів і поєднання лабораторних вимірювань із просторовими спостереженнями.
Для українських учених такий візит важливий можливістю співвіднести власні дослідження з методиками, які вже працюють у масштабі Європи. Знання вимог до даних і способів перевірки результатів полегшує підготовку спільних проєктів. Українська сторона водночас пропонує власний досвід використання геопросторових даних і розвитку правових механізмів управління природними ресурсами в умовах війни.
Для НУБіП України цей діалог особливо важливий через поєднання в університеті аграрних, природоохоронних і землевпорядних досліджень. Знайомство з роботою JRC дає змістовні орієнтири для наукових проєктів та оновлення підготовки фахівців. Відновлення українських територій потребуватиме людей, здатних працювати з сучасними системами моніторингу, перевіряти якість даних і перетворювати їх на обґрунтовані рішення про землю та природні ресурси.