GIS + AI у дії: факультет землевпорядкування НУБіП представив досвід на міжнародній конференції користувачів ArcGIS

Як геопросторові дані допомагають оцінювати ризики, управляти територіями, планувати відновлення та ухвалювати обґрунтовані рішення? Ці питання об’єднали учасників 25-ї міжнародної конференції користувачів ArcGIS International User Conference 2026 «GIS + AI: нові горизонти розвитку», яка відбулася 13-14 жовтня в Чернівцях. У професійній зустрічі взяла участь делегація факультету землевпорядкування НУБіП України на чолі з деканом Олександром ШЕВЧЕНКОМ.

Сьогодні геоінформаційні системи — це значно більше, ніж цифрові карти. Вони допомагають знаходити закономірності у великих масивах даних, оцінювати стан територій, відстежувати зміни довкілля, управляти земельними ресурсами й моделювати майбутній розвиток міст і громад. А поєднання ГІС зі штучним інтелектом відкриває нові можливості для розв’язання завдань, які ще недавно вимагали значно більше часу та ресурсів.

Саме практичному використанню таких технологій була присвячена конференція, що зібрала представників освіти, науки, державних установ, територіальних громад і бізнесу. Для факультету землевпорядкування НУБіП України участь у ній стала нагодою ознайомитися з новими технологічними рішеннями, обмінятися досвідом із колегами та визначити перспективи подальшого розвитку ГІС-освіти.

До складу делегації факультету землевпорядкування НУБіП України увійшли декан факультету Олександр ШЕВЧЕНКО, завідувачка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Антоніна МОСКАЛЕНКО, професор кафедри землевпорядного проектування Олександр ЧУМАЧЕНКО, асистентка кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі Ольга ПРОНЬ та старший викладач цієї ж кафедри Лідія ПРИМАК.

Програма конференції охоплювала широкий спектр тем: цифрову трансформацію протимінної діяльності, відновлення інфраструктури, управління земельними ресурсами громад, просторове планування, використання ГІС в агробізнесі, екологічний моніторинг, штучний інтелект і цифрові моделі міст.

Серед доповідей, присвячених практичному застосуванню ArcGIS, особливу увагу привертало дослідження завідувачки кафедри Антоніни МОСКАЛЕНКО. У межах дискусійної панелі «Управління територіями з використанням інструментів ArcGIS» вона представила тему «Інструментарій ArcGIS у просторово-часовій оцінці епізоотичних ризиків від історичних поховань сибірки за умов невизначеності локації (на прикладі Вінниччини)».

За цією складною науковою назвою – цілком практичне завдання: як оцінити потенційні ризики, коли точне розташування історичних поховань невідоме? Геоінформаційні технології дають змогу працювати з просторовими даними, аналізувати можливі зв’язки між об’єктами та оцінювати ситуацію з урахуванням чинника місця й часу.

Такі дослідження демонструють, що сучасні ГІС потрібні не лише для створення карт. Вони стають інструментом аналізу й підтримки рішень у сферах, де важливі безпека людей, охорона довкілля та відповідальне управління територіями.

Водночас для факультету важливо не тільки стежити за новими напрямами досліджень, а й передавати студентам відповідні знання та навички. Саме цьому питанню була присвячена окрема дискусійна панель «Освіта та ArcGIS», у якій взяв участь декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО. Він представив доповідь «Геоінформаційні технології як основа підготовки фахівців майбутнього: досвід факультету землевпорядкування НУБіП України». Співдоповідачкою виступила Антоніна МОСКАЛЕНКО, яка розповіла про використання інструментів ГІС у навчальних дисциплінах своєї кафедри та їх інтеграцію у фахову підготовку студентів.

Цей виступ дав можливість представити підхід факультету до поєднання теоретичних знань із сучасними цифровими інструментами. Адже майбутній геодезист, землевпорядник або фахівець із просторового планування має не просто знати, як працює певна програма. Він повинен уміти застосовувати її для аналізу реальних даних, обґрунтування рішень і виконання професійних завдань.

Для факультету землевпорядкування така розмова особливо важлива. Нові технології мають своєчасно відображатися в освітніх програмах, змісті дисциплін і практичній підготовці. Це стосується як фахівців у сфері геодезії та землеустрою, так і майбутніх архітекторів та містобудівників, для яких геопросторові дані й цифрові моделі територій стають невід’ємною частиною професії.

Одним із важливих результатів професійного спілкування під час конференції стало започаткування співпраці між закладами вищої освіти України, які готують фахівців у сфері геоінформаційних технологій.

Учасники робочої зустрічі обговорили створення громадської організації з робочою назвою «Український науково-навчально-виробничий ГІС-кластер». Серед університетів, які долучаються до цієї ініціативи: Національний університет біоресурсів і природокористування України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Поліський національний університет, Одеський національний технологічний університет, Національний університет «Київський авіаційний інститут» та Національний університет «Львівська політехніка».

Ідея об’єднання — налагодити постійну взаємодію між університетами, які мають досвід викладання геоінформаційних дисциплін, проведення досліджень і використання ГІС у прикладних проєктах.

Ідеться про спільну участь у наукових та освітніх ініціативах, обмін навчальними матеріалами й практиками, передавання досвіду застосування ArcGIS, а також тіснішу взаємодію між викладачами, дослідниками й представниками професійного середовища.

Важливу роль у координації подальшої співпраці мають відігравати представники Esri Ukraine. Це дозволить університетам обмінюватися досвідом використання інструментів ГІС, швидше знайомитися з новими можливостями програмного забезпечення та розвивати спільні підходи до підготовки фахівців.

Для НУБіП України така взаємодія відкриває додаткові можливості. Спілкування з колегами, які працюють у різних наукових школах і освітніх середовищах, дає змогу порівнювати методики викладання, знаходити нові ідеї для практичних занять і розширювати професійні контакти студентів та викладачів. Фактично йдеться про формування середовища, у якому університети можуть не лише ділитися власними напрацюваннями, а й разом працювати над розвитком української ГІС-освіти та її відповідністю сучасним потребам галузі.

Важливою передумовою якісної підготовки фахівців є доступ до професійного програмного забезпечення та належної комп’ютерної інфраструктури. Саме тому участь у конференції безпосередньо пов’язана з роботою, яку факультет і університет ведуть для оновлення освітнього процесу.

У 2024 році за підтримки роботодавців НУБіП України отримав ліцензії на використання програмних продуктів ArcGIS Pro Advanced та ArcGIS Online на 50 робочих місць. Це розширило можливості викладачів і студентів у роботі з геопросторовими даними, просторовому аналізі та моделюванні. Наразі університет опрацьовує оформлення договорів щодо нової річної ліцензії ArcGIS Pro на 50 робочих місць.

Паралельно готується оновлення навчальної лабораторії геоінформаційних технологій факультету землевпорядкування. Тендерну процедуру вже проведено, а наступним етапом має стати оновлення комп’ютерного обладнання. На нових робочих місцях планують використовувати ArcGIS Pro, щоб студенти могли працювати із сучасними інструментами просторового аналізу та візуалізації.

Поєднання нового обладнання, професійного програмного забезпечення та досвіду викладачів створює кращі умови для формування практичних компетентностей. Студенти зможуть відпрацьовувати навички роботи з геоданими, виконувати навчальні й дослідницькі завдання та краще готуватися до професійної діяльності. Для факультету це не просто технічне оновлення. Це частина системної роботи над якістю освіти – від змісту навчальних програм до інструментів, з якими майбутній фахівець працюватиме щодня.

Окремою приємною сторінкою конференції стали зустрічі з випускниками факультету землевпорядкування, які сьогодні працюють у професійному середовищі та долучаються до розвитку геоінформаційних технологій. Серед них — Катерина МИХАЙЛИК, керівниця проєктів компанії «ГеоТема». Її професійна діяльність пов’язана із сучасними технологіями збирання просторових даних, зокрема лазерним скануванням. На самій конференції вона також представила доповідь про автоматизацію просторового аналізу в ArcGIS для підтримки територіальних рішень.

Ще одна випускниця — Ангеліна СМІТЮХ, яка нині працює в Esri Ukraine у сфері підготовки ГІС-фахівців і впровадження геоінформаційних проєктів. У програмі конференції вона також була представлена серед ведучих практичних майстер-класів.

До професійної зустрічі долучилася і випускниця факультету Марина ДЯЧЕНКО, яка активно брала участь у роботі конференції.

Для викладачів такі зустрічі мають особливу цінність. Вони дають змогу побачити, як знання, здобуті в університеті, перетворюються на професійні навички, реальні проєкти та нові можливості для розвитку галузі. А для нинішніх студентів це наочний приклад того, наскільки широким може бути застосування геоінформаційних технологій після завершення навчання.

Участь у 25-й міжнародній конференції користувачів ArcGIS стала для факультету землевпорядкування НУБіП України можливістю поєднати кілька важливих напрямів роботи: ознайомлення з технологічними новинками, професійний обмін, розвиток міжуніверситетських зв’язків і представлення власного досвіду підготовки фахівців.

Не менш важливо, що конференція дала змогу зустріти колег і випускників, обговорити перспективи майбутніх спільних проєктів та визначити ідеї, які можуть знайти продовження в освітній і науковій діяльності факультету.

Геоінформаційні технології змінюються швидко. Вони стають дедалі важливішими для управління земельними ресурсами, просторового планування, роботи громад, моніторингу довкілля та відновлення України. Тому завдання університету – не лише стежити за цими змінами, а й готувати фахівців, які вмітимуть упевнено працювати з новими інструментами й застосовувати їх для розв’язання практичних завдань.

Саме такий результат і має приносити участь у професійних конференціях: нові знання, надійні партнерства й ідеї, які згодом втілюються в навчальних аудиторіях, лабораторіях і роботі майбутніх фахівців.