Другокурсники освітньої програми «Агроінженерія» пройшли навчальну практику з сільськогосподарських машин

Сучасний агропромисловий комплекс України це високотехнологічна індустрія, де безпілотні трактори, інтелектуальні посівні комплекси та цифрові системи точного землеробства стали повсякденною реальністю. Саме тому підготовка майбутніх інженерів вимагає глибоких практичних знань, які закладаються ще на перших курсах університету.


Наразі студенти другого курсу освітньої програми «Агроінженерія», виконали програму тритижневої навчальної практики «Сільськогосподарські машини» в спеціалізованих лабораторіях кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки імені академіка П. М. Василенка та майданчиках компанії-партнера Great Plains.


Варто зазначити, що протягом навчального року другокурсники ретельно вивчали будову та теоретичні основи роботи машин на лекціях і лабораторних заняттях. Проте справжнє розуміння техніки приходить тоді, коли студент бере до рук інструмент і самостійно розбирає вузол чи налаштовує механізм.


Лабораторії кафедри на час практики перетворилися на справжні конструкторсько-технологічні майданчики. Здобувачі вищої освіти працювали у малих групах, що дозволило кожному особисто закріпити знання з функціоналу машин, вузлів та механізмів.


Програма практики охоплює всі ключові типи аграрної техніки: грунтообробні машини з вивченням геометрії плужних корпусів, дискових борін та культиваторів, посівні та посадкові комплекси з розбиранням та регулюванням механічних і пневматичних висівних апаратів на задану норму висіву, машини для захисту рослин з дослідженням роботи обприскувачів, налаштування форсунок та систем стабілізації штанг, збиральна техніка з вивченням складних кінематичних схем сучасних зернозбиральних комбайнів.


Велику зацікавленість у студентів викликало дослідження форми робочих органів аграрних машин. Наприклад, вивчаючи анкерні та долотоподібні сошники, майбутні фахівці на практиці розбирали, як логарифмічна спіраль чи параболічні криві допомагають сошнику ідеально ковзати в ґрунтовому середовищі, забезпечувати наявність вологості ґрунту та заощаджувати експлуатаційні витрати енергетичних засобів.


«Коли ти вивчаєш теорію форми сошника — це просто схеми. Але коли тут, у лабораторії, ти вимірюєш кути атаки, розраховуєш силу опору ґрунту і розумієш, чому саме така геометрія сошника дозволяє сіяти на встановлену глибину — усе стає на свої місця. Це чиста інженерна магія», — ділиться враженнями студент Валентин ТАРАСЮК.


Окрім класичних механічних вузлів, другокурсники опанували елементи точного землеробства, адже лабораторії кафедри оснащені сучасними стендами з електронними системами контролю висіву, датчиками навігації та терміналами управління.


Спираючись на багаторічний досвід, можна сміливо зазначити, що саме на другому курсі активізуються процеси остаточного професійного самовизначення молоді. Коли хлопці та дівчата візуалізують реальну техніку, розуміють логіку її роботи та своїми руками налаштовують складні системи, у них загострюється мотивація до інженерного розвитку, оптимізації агротехнологій та впровадження інновацій.


Окрім суто технічних навичок, навчальна практика виховує надзвичайно важливий інженерний Soft Skills — вміння працювати в команді, розподіляти обов'язки, спільно шукати рішення у складних технічних ситуаціях та брати на себе відповідальність за результат. Також, студенти усвідомили основи культури праці, правила поводження з інструментом та технологічними стендами.


Молоді люди під час практичного навчання довели, що сучасний агроінженер — це не просто механік, а ще й аналітик, філософ та конструктор.


Попереду у студентів захист звітів із чітким усвідомленням того, що обрана професія є однією з найважливіших та найперспективніших для майбутнього відновлення та розвитку України.


Бажаємо агроінженерній молоді успіхів, натхнення та нових відкриттів, на шляху фахового становлення!


1 / 1

Ігор СІВАК,
доцент кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки імені академіка П.М. Василенка