Науковці факультету землевпорядкування НУБіП України долучилися до Міжнародної конференції «Synergy in Terra – 2026»
12-13 червня 2026 року у Старому Селі на Львівщині відбулася Міжнародна конференція «Synergy in Terra – 2026» — фаховий майданчик, що об’єднав академічну спільноту, представників бізнесу, органів місцевого самоврядування та інноваційного сектору навколо питань просторового розвитку, геодезії, землеустрою, геоінформаційних технологій і відновлення територій України.
Подія, організована за участі Національного університету «Львівська політехніка», мала виразно прикладний і водночас стратегічний характер. У центрі уваги учасників були не лише сучасні технологічні рішення, а й ширший контекст — як геопросторові дані, кадастрові системи, цифрові інструменти планування та точні вимірювання можуть працювати на безпеку, стійкість громад і післявоєнне відновлення держави.
Програма конференції охопила низку змістовних дискусій. Під час круглого столу «Розвиток під час війни: георішення для безпеки та відновлення територій» обговорювалися питання щодо ролі геоданих у прийнятті управлінських рішень в умовах воєнних викликів, оцінюванні наслідків руйнувань, плануванні реконструкції та формуванні просторової основи для відновлення. Окрему увагу було приділено трансформації територіальних громад, де геопросторові дані розглядалися вже не як допоміжний технічний ресурс, а як один із ключових драйверів змін — від управління земельними ресурсами до планування інфраструктури, інвестиційного розвитку та екологічної збалансованості.
Важливим блоком конференції стала дискусія про точне землеробство та роль геодезії у модернізації аграрного сектору. Учасники обговорювали використання супутникових даних, GNSS-технологій, дистанційного зондування Землі, цифрових карт і аналітичних платформ для підвищення ефективності агровиробництва, моніторингу стану посівів, управління земельним фондом і мінімізації ризиків у сільськогосподарському виробництві.
Окрема фокус-дискусія була присвячена трансформації спеціальності G18 «Геодезія та землеустрій». Це питання набуває особливого значення в умовах, коли галузь потребує фахівців нового типу — здатних поєднувати класичну землевпорядну й геодезичну підготовку з цифровими компетентностями, розумінням просторового планування, кадастрової інтеграції, ГІС-аналізу та потреб територіальних громад.
Національний університет біоресурсів і природокористування України на конференції був гідно представлений професоркою кафедри землевпорядного проектування Людмилою ГУНЬКО. У межах наукового постер-хабу вона представила результати дослідження, підготовленого у співавторстві з професором Андрієм МАРТИНОМ та аспірантом Ігорем ТІТЕНКОМ, на тему «Differentiation of Project Decisions Across the Levels of Spatial Planning Documentation in Ukraine: from Analytical Materials to Legally Significant Geodata» («Диференціація проєктних рішень за рівнями документації просторового планування в Україні: від аналітичних матеріалів до юридично значущих геоданих»).
Представлене дослідження порушує одну з принципових проблем сучасного просторового планування в Україні — необхідність чіткого розмежування аналітичних матеріалів, планувальних обмежень і власне проєктних рішень. Автори виходять із того, що планувальна документація різних рівнів має не просто описувати територію, а формувати юридично значущу просторову основу для подальших управлінських, кадастрових і містобудівних рішень.
У доповіді було обґрунтовано ієрархічний підхід до визначення проєктних рішень у документації просторового планування — від загальнодержавного до місцевого рівня. Йдеться про те, що кожен рівень планування повинен мати власний каталог об’єктів, належний масштаб картографічної основи, допустиму геометричну точність і правила подальшого перенесення рішень у публічні кадастрові системи.
Особливої ваги в дослідженні набуває теза про необхідність переходу від схематичних графічних матеріалів до повноцінних геоданих. На прикладі Генеральної схеми планування території України автори показують, що документи вищого рівня не повинні залишатися набором узагальнених карт масштабу 1:500 000, у яких аналітичні шари змішуються з проєктними рішеннями. Натомість стратегічно важливі об’єкти — транспортні коридори, енергетичні вузли, екологічні мережі, резервні території, зони інфраструктурного розвитку — мають бути виражені як юридично значущі просторові об’єкти на сучасній цифровій картографічній основі.
Цей підхід має не лише наукове, а й безпосереднє практичне значення. У період відновлення України просторове планування не може залишатися декларативним. Воно повинне забезпечувати спадковість рішень між національним, регіональним, субрегіональним і місцевим рівнями, створювати підґрунтя для резервування земель, визначення обмежень, планування інфраструктури, охорони довкілля та реалізації суспільно важливих проєктів.
Участь професорки Людмили ГУНЬКО в конференції засвідчила високий рівень наукової роботи кафедри землевпорядного проектування НУБіП України та її лідерські позиції у фахову дискусію щодо майбутнього просторового планування, землеустрою і кадастрової інтеграції в Україні. Представлене дослідження є вагомим внеском у формування нової культури планувальної документації — точної, цифрової, правово визначеної та орієнтованої на реальні потреби держави і територіальних громад.
Конференція «Synergy in Terra – 2026» стала не лише місцем представлення наукових результатів, а й простором професійного діалогу про майбутнє українських територій. Її тематика переконливо показала: сучасна геодезія, землеустрій, кадастр і геоінформаційні технології сьогодні перебувають у центрі процесів безпеки, розвитку та відновлення України.
