«Пам’ятаємо історію, боремося і – поборемо. Слава Україні!»

Виховна година, яку ми проводили 21 листопада, присвячена Дню Гідності та Свободи, 20-річчю Помаранчевої революції. Говорили про важливість свята, перегортали радісні і сумні сторінки недавньої історії, услухалися в голоси тих, хто був учасником Помаранчевого Майдану. Куратор Микола Іванович Степаненко коротко й емоційно виповів нам цікаві й патріотичні сюжети про незбутні осінньо-зимові дні 2004 року, дні, коли Україна гнівно і твердо сказала: «Нас багато, нас не подолати, на рабів не обернути нас».

Продовженням розпочатої в авдиторії розмови стала участь студентів-журналістів 2 курсу в університетському заході, учасниками якого були ректор нашого університету Вадим Ткаченко, український політик та громадський діяч, віцепрем’єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко, голова Наглядової ради НУБіП України Микола Томенко, президент НУБіП України Станіслав Ніколаєнко, голова Державного Комітету з питань телебачення і радіомовлення України (2003–2006), тепер наш викладач Іван Чиж.

Вони поділилися власними спогадами про листопадово-грудневі дні та ночі 2024 року, які радикально змінили хід української історії.

«Непокаране зло породжує зло удвічі більше»,– так Микола Томенко схарактеризував непокарану фальсифікацію виборів президента України.  Вадим Ткачук розповів про студентів, які сміливо постали проти несправедливості. Станіслав Ніколаєнко розкрив основні причини, що породили український спротив.

Майдан – щоразу наслідок, а причина його – недолугість влади, наголосив Іван Чиж. Народ, на його переконання, – це влада, що має застерегти себе й державу від небезпеки. Кожна історія – досвід і водночас застереження, щоб уникнути помилок, які коштують життя людей. «Пам’ятаємо історію, боремося і поборемо!» – звернувся до нас із закличним гаслом Іван Сергійович.

Єдність і прагнення українців до справедливості пробирає та захоплює до глибини душі.

Важливо проводити такі заходи, щоб кожен із нас не забував, завдяки кому ми зараз співаємо Гімн України під синьо-жовтим прапором, здобуваємо освіту… Кожен із присутніх на дійстві подумки згадував тих воїнів, які захищають нас сьогодні від московської орди, безмежно дякував їм за мужність.