«Стан лісового господарства України та необхідність його адаптації до директив ЄС з врахуванням сучасних вимог»

«Стан лісового господарства України та необхідність його адаптації до директив ЄС з врахуванням сучасних вимог» - саме таку назву мав Всеукраїнський круглий стіл, який відбувся 14 серпня в НУБіП України, ініціаторами проведення якого стали ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України та Товариство лісівників України.

У його роботі брали участь народні депутати України, представники Державного агентства лісових ресурсів України та їх управлінь, ДП «Ліси України», керівники міжрегіональних управлінь та філій, науковці, НПП університетів, представники екологічних організацій, представники Держпродспоживслужби.

З вітальним словом до учасників засідання звернулися ректор університету професор Вадим Ткачук, який відмітив важливість обраних тем та експертну роль науковців університету в розробці законодавчих ініціатив в сфері лісового господарства.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко відмітив важливість адаптації лісового законодавства України до кращих європейських практик та необхідності розробки нової редакції Лісового Кодексу.

У вітальному слові Юрій Болоховець, генеральний директор ДП «Ліси України зазначив, що фундаментом нової лісової політики є перехід до природного лісівництва. Відмова від суцільних рубок головного користування на користь складних, несуцільних рубок, а також підвищення стійкості лісів завдяки формуванню різновікових мішаних насаджень. Обраний напрям повністю відповідає останнім директивам ЄС, є відповіддю на запит суспільства та сприяє сталому розвитку лісового господарства.

Директор ННІ Лісового і садово-паркового господарства Роман Василишин відмітив роль інституту та НПП у виборі та висвітлюванні важливої тематики на круглому столі.

Олександр Матусевич, народний депутат України привернув увагу до важливості виконання європейських стандартів в сфері лісового господарства, особливої уваги потребує екологічно виважене ведення лісового господарства в Карпатському регіоні. Окремо відмічено досвід НПП інституту в підготовці проєктів Законів.

Всі відмітили важливість і своєчасність проведення таких заходів, коли в обговоренні приймають участь законодавці, експерти і виробничники і особливо важливо що проблеми лісового господарства обговорюються в нашому одному з кращих університетів України, який є базовим для підготовки лісівників, має багатопрофільні освітянські програми для більшості напрямків розвитку держави. Тема для обговорення дуже важлива: стан лісового господарства та необхідність його адаптації до директив ЄС.
Ігор Будзінський, начальник управління лісового господарства та відтворення лісів ДАЛРУ в своїй доповіді обґрунтовував необхідність змін до лісового законодавства України. Європейські стандарти ставлять нові вимоги – необхідність реформування національного лісового законодавства, забезпечення більш ефективного управління лісами, збереження біорізноманіття в умовах глобальної зміни клімату та протидії процесам знелісення і деградації лісів, незаконній вирубці. Одним із основних принципів європейського лісового законодавства є сталий розвиток, що передбачає задоволення потреб нинішнього покоління без шкоди для можливостей майбутніх поколінь. Це включає збалансоване використання лісових ресурсів, охорону довкілля та забезпечення економічної ефективності. Адаптація лісового законодавства України до європейських стандартів є невідкладним завданням. Впровадження цих змін дозволить не лише зберегти наші ліси, але й забезпечити сталий розвиток лісової галузі, підвищити екологічну безпеку та зміцнити позиції України на міжнародній арені. Важливо, щоб ці реформи були здійснені в інтересах майбутніх поколінь, забезпечуючи збереження природних ресурсів і створення умов для сталого розвитку нашої країни.

Олександр Сошенський, доцент кафедри лісівництва НУБіП України в своїй доповіді розповів про основні підходи наближеного до природи лісівництва (НПЛ) в ЄС та перспективи впровадження таких підходів в Україні. НПЛ базується на знаннях про природу лісу, його відновлення, ріст, формування, стійкість до вразливих чинників, взаємозв’язки з різними елементами лісової екосистеми, а також соціально-економічні потреби. Враховуючи розвиток України та її інтеграцію до ЄС, актуальність підходів НПЛ в Україні буде зростати, тому потрібно досліджувати та розвивати даний підхід для різних типів лісів в різних регіонах. Для досягнення широкого впровадження підходів НПЛ потрібні відповідні наукові дослідження, які будуть основою нормативних документів та рекомендацій, а також поширення досвіду кращих практик застосування підходів НПЛ під час навчання студентів, підвищення кваліфікації лісівників, тренінгів, конференцій, семінарів тощо.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги звернула увагу на важливість екологічних підходів у веденні лісового господарства, виконанні всіх лісогосподарських заходів, збереження природно-заповідних зон, особливо у кліматично вразливих регіонах України.

Наталія Пузріна, завідувачка кафедри лісівництва НУБіП України, зазначила про основні проблеми збереження аборигенних видів флори і фауни України через інтенсивне розмноження інвазійних видів. Пусковим механізмом для розвитку біологічних інвазій є порушення природних бар’єрів для розселення, формування «екологічних коридорів» для розселення (наприклад, канали меліоративних систем, лісосмуги, придорожні смуги). Проте найпоширенішими стали штучні (часто – ненавмисні) інтродукції видів. Поява інвазійних видів розглядається як екосистемна мутація, яка призводить до перебудови структури угруповань. Основними рекомендаціями для покращення ситуації є загальний моніторинг, розробка і впровадження біологічних методів боротьби (біопрепарати), оперативні методи боротьби, використання пестицидів (виробництво техніки для наземної обробки, розширення переліку дозволених для використання в лісовому господарстві пестицидів).

Віктор Червоний, Президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь проаналізував відповідність мисливського господарства України до європейського законодавства. Основні виклики для мисливської галузі сьогодні на нашу думку є: недосконалість нормативно-правової бази; відсутність державної підтримки мисливської галузі; значне послаблення єгерської служби; високий рівень браконьєрства, у тому числі через заборону полювання; висока чисельність хижих та потенційно шкідливих для довкілля тварин; недостатня фахова підготовка та освіта мисливствознавців і єгерів, відсутність наукового забезпечення галузі мисливського господарства; відсутність єдності мисливської спільноти у відстоюванні інтересів ефективного мисливського господарства; відсутність офіційно затверджених положень мисливської етики, культури та традицій полювання тощо. Наводячи приклад більшості країн Європейського Союзу, варто зазначити, що незважаючи на високий розвиток промисловості, сільського та лісового господарства, високу щільність населення, розвинену мережу автодоріг, мисливське господарство там є високорозвиненою та прибутковою галуззю економіки.

Сергій Федоренко, головний лісничий Філії «Тетерівське лісове господарство» ДП «Ліси України» та Мирослав Зварич, інженер лісового господарства Карпатського лісового офісу представили досвід проведення рубок головного користування методами наближеного до природи лісівництва та аналіз існуючих проблем і пропозицій на прикладі Поліського та Карпатського регіонів.

Запропоновані теми для обговорення викликали великий інтерес, про що свідчить кількість присутніх та підключень он-лайн.

За результатами обговорення прийнято рішення яке буде направлено в зацікавлені центральні органи виконавчої влади.

Юрій Марчук, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, 

Голова товариства лісівників україни

Фото: Фотоцентр НУБіП, Геннадій Кушанов

Пресцентр ДП «Ліси України»