ПАМ‘ЯТАЄМО ІСТОРІЮ КАФЕДРИ. Науково-педагогічні працівники кафедри

 

   Народився 29 червня 1910 р. в м. Одеса.

   З 1916 р. І.С. Нагорний жив і навчався в с. Печиски на Хмельниччині.

   У м. Красилові на Хмельниччині одержав семирічну освіту. З 1929 р. по 1931 р. він навчався у Кривовульському зоотехнічному технікумі. Як відмінник навчання, достроково його завершив і був направлений на навчання до Київського ветеринарного інституту.

   У 1931–1935 рр. І.С. Нагорний навчався в КВІ. У 1935–1938 рр. він навчався в аспірантурі на кафедрі акушерства цього ж інституту.

   З 1938 р. І.С. Нагорний працює на посаді асистента кафедри патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин Київського ветеринарного інституту, а потім Свердловського сільськогосподарського інституту, куди був евакуйований КВІ під час Великої Вітчизняної війни. З 24 грудня 1941 р. І.С. Нагорний був мобілізований до лав Червоної Армії.

   Нагорний І.С. – майор ветеринарної служби. Під час Великої Вітчизняної Війни був начальником лікувального відділення дивізійного, а потім – фронтового лазаретів. Воював у складі Північно-Західного, Сталінградського та 2-го Українського фронтів.

   У 1946–1952 рр. І.С. Нагорний працює на посаді асистента, а згодом –доцента кафедри патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин КВІ. 

   У 1947 р. в Казанському ветеринарному інституті І.С. Нагорний захистив кандидатську дисертацію на тему: «Сравнительная оценка различных методов энтероцентеза при метеоризме кишечника у лошадей» (науковий керівник – професор Д.В. Соколов).

   З 1952 р. по 1985 р. І.С. Нагорний працює на посаді завідувача кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин УСГА, а з 1985 р. по 1989 р. – на посаді професора цієї ж кафедри.

   У 1968 р., у Харківському зооветеринарному інституті, І.С. Нагорний захистив докторську дисертацію на тему: «Клинико-экспериментальные данные по этиологии и лечению некоторых гинекологических заболеваний у коров».

   Нагорний І.С. зробив значний внесок у розв’язання актуальних проблем тваринництва, а саме: вивчення мікотоксикозів великої рогатої худоби, удосконалення технології виготовлення та застосування тканинних препаратів і «сухого методу» для лікування тварин під час гінекологічних захворювань та патологічних процесів у молочній залозі, розкриття ролі секреторної функції тканин репродуктивних органів та впливу її на відтворну здатність тварин.

У науковому доробку професора І.С. Нагорного понад 100 наукових праць, у т.ч. 3 монографії. За його керівництва захистили дисертації 25 кандидатів наук і один доктор наук, серед них – 7 іноземних громадян.

   За сумлінну працю І.С. Нагорного неодноразово відзначали урядовими нагородами, зокрема орденами «Червоної Зірки», «Великої Вітчизняної війни», «Знак Пошани» та медалями.

   Помер І.С. Нагорний 8 квітня 1989 р. Похований у м. Києві на Байковому кладовищі.