Інтерв’ю з Віктором Червоним, Головою Державного комітету лісового господарства України (2005–2007 рр.)

Сьогоднішня наша розмова з ЧЕРВОНИМ Віктором Олександровичем, випускником лісогосподарського факультету (1977 р.), Головою Державного комітету лісового господарства України (2005–2007рр.), Президентом Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.

Доброго дня, Вікторе Олександровичу, розкажіть чому Ви вибрали лісогосподарський факультет для навчання?
Я народився і виріс в мальовничому селищі Коцюбинське під Києвом, яке цілковито знаходиться в оточенні лісу. Школа, я в якій я навчався знаходилась на узліссі і на перервах між уроками ми йшли до лісу. Ліс починався прямо зі шкільного двору, де росли декілька величних сосон. Частина уроків таких як природознавство, ботаніка вчителі проводили прямо в лісі, і коли виникло питання вибору професії, і я довідався що фахівців лісового господарства готують в Києві в УСГА я одразу вирішив, що стану лісівником.

Які переваги навчання саме на лісогосподарському факультеті?
Не знаю, чи зараз студентам дають знання з такої величезної кількості дисциплін, які викладали тоді нам. Але я вчився в радянські часи і навчальна програма лісівників була затверджена для всього СРСР, в т.ч. Сибіру, Далекого сходу і т.п.. Нам викладачі говорили, що інженери з лісового господарства отримують знання з найбільшої кількості дисциплін, що викладалися у всіх вузах СРСР, від «теоретичної механіки», «сопромату», «будівництва мостів, доріг», до «агрономії», «грунтознавства», «латині» і т.п.. Можливо не всі знання в житті знадобилися, але я точно знав, за потреби, де можна знайти і отримати необхідну інформацію і як застосувати її у виробництві. Інколи випускники лісогосподарських факультетів займали високі посади здавалося б у зовсім далеких від лісового господарства галузях, але треба враховувати, що базові знання у них були.

Що саме було визначальним при виборі професії?
Визначальним при виборі професії звичайно була любов до лісу та його мешканців – звірів, птахів.

Що найбільше запам’яталося з студентських років?
Студентське життя було дуже насичене. Це участь у громадській роботі, художній самодіяльності, навчальній і виробничій практиці в Дзвінківському та Жорнівському лісництвах Боярської ЛДС. Найбільше запам’яталася тримісячна виробнича практика 1975 року в Скадовському лісгоспі Херсонської області. Там я вперше пішов на полювання на перельотних птахів у якості спостерігача. В той час на острів Джарилгач, площа якого більше 6 тис.га., що входив до складу лісгоспу завезли оленів, ланей, муфлонів, з метою розведення, в кількості від 10 до 20ти осіб. Як показав час це був дуже вдалий експеримент, так як за декілька десятиліть чисельність цих тварин на острові обраховувалась вже сотнями голів (від 500 до 1000 голів кожного виду).
Там проводились чудові полювання, в тому числі іноземними мисливцями, добувались гарні трофеї. Нажаль бездумна, непрофесійна екологічна політика деяких урядовців вже в останні роки призвела до створення на островах Джарилгач, Бірючий, та ін. територіях об’єктів ПЗФ, заборони проведення полювань, регулювання чисельності дичини, селекційного відстрілу і т.п., що призвело до погіршення стану популяцій цих тварин через обмежену кормову базу і т.п., зараз ці території окуповані рашистами, відбувається знищення поголів’я.

Розкажіть про свою діяльність як Президента Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь.
Перше полювання і спостереження за завезеними тваринами визначили мою долю як мисливця і в майбутньому як людини, що прагне зробити мисливське господарство України цивілізованим і самодостатнім, за прикладом європейських країн. Саме з цією метою в 2018 році була створена Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь, мета якої захист інтересів і прав мисливців, розробка нормативно-правових актів та приведення мисливського господарства України до кращих зразків цивілізованих країн, ведення просвітницької роботи щодо ролі мисливського господарства в охороні тваринного світу, зміни громадської думки про мисливців як дбайливих господарів, що розводять, підгодовують, охороняють і добувають тварин в обсягах, що забезпечують сталий розвиток галузі, а не браконьєрах.
До речі у квітні 2023 року нашу асоціацію було прийнято в якості повноправного члена до Європейської федерації мисливських та природоохоронних організацій (FACE), створеної за ініціативи ПАРЄ. До складу цієї федерації входять виключно по одній найбільшій і найвпливовішій мисливській організації від кожної з 37ми країн членів федерації. Тепер вже 38ми. Сподіваюся, що участь в такій серйозній організації та їхня підтримка допоможе нам в роботі по досягненню поставленої мети.

Які можете дати поради иайбутнім студентам нашого ННІ лісового і садово-паркового господарства?
Що порадити студентам – банально, але вчитись, вчитись і ще раз вчитись, бути активними в громадському житті, формувати себе як особистість і тоді можна в житті досягти успіхів, як у професіональній сфері, так і загалом.

Розмову провела завідувач кафедри лісівництва
Наталія ПУЗРІНА