Програма розвитку інституту наставників гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України

 

 

1. Загальні положення

2. Мета і завдання програми

3. Вимоги до особистості наставника

4. Принципи діяльності наставника академічної групи

5. Функції наставника академічної групи

6. Зміст роботи наставника академічної групи

7. Права і обов’язки наставника академічної групи

8. Відповідальність наставника

9. Забезпечення умов реалізації Програми

9.1. Розвиток нормативної бази

9.2. Формування готовності наставників до виховної роботи

9.3. Методичне забезпечення виховної роботи наставника

9.4. Інформаційно-технологічне забезпечення

 

В умовах інтеграції вітчизняної системи вищої освіти у європейський освітній простір суттєво зростає роль наставника студентської групи як основного суб’єкта організаційно-виховної роботи зі студентською молоддю. На сьогодні саме наставник академічної групи має забезпечувати координацію індивідуальних програм навчання та самовиховання студентської молоді, створювати сприятливі умови для розвитку колективу студентської групи.

Наставник академічної групи (курсу) – науково-педагогічний працівник, який за поданням деканату наказом ректора призначений виконувати обов’язки, у визначених студентських групах, упродовж терміну їх навчання.

Наставник академічної групи здійснює окреме відповідальне доручення ректора, спрямоване на формування патріотично налаштованих громадян України з високими моральними цінностями та духом, людськими ідеалами та переконаннями, знанням історії і культури українського народу, національною свідомістю та людською гідністю, любов’ю до рідної землі, родини, свого народу, колективу Університету, бажанням працювати задля розквіту держави, готовністю в будь-який час стати на захист Батьківщини, глибоким розумінням громадянського обов’язку, повагою до Конституції України, законів України, державної мови і символіки, історії Університету та його видатних учених (відповідно до Програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020»).

Програма розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2014), «Програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні» (2004), Програми розвитку університету «Голосіївська ініціатива – 2020», «Положення про наставника академічної групи» (НУБіП України, 2009).

 

Мета програми полягає в удосконаленні роботи інституту наставників гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України.

2.1) розробити стратегію виховної роботи наставника академічної групи, відповідно до нормативних документів;

2.2) розробити організаційні механізми ефективного функціонування наставників академічних груп;

2.3) розробити шляхи мотивації наставників до продуктивного виконання своїх обов’язків;

2.4) підвищити статус і престиж роботи наставника;

2.5) поєднати розробку наукових та методичних засад виховної роботи із практикою функціонування інституту наставництва;

2.6) забезпечити координацію різних інституцій та НПП щодо виховання гармонійно розвинутого фахівця.

 

Наставником студентського курсу може бути науково-педагогічний працівник:

§  який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю, організаторськими здібностями та може забезпечити позитивний виховний вплив на студентів;

§  який професійно орієнтований за освітнім напрямом підготовки студентів і слухачів за спеціальністю, спеціалізацією, обраною навчальною програмою;

§  стаж роботи якого у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації складає не менше двох років;

§ який не піддавався дисциплінарним стягненням за невиконання обов’язків наставника.

 

·  гуманізації – наставник сприймає кожного студента як унікальну і неповторну молоду людину, яка може допускати помилки, тому саме педагог повинен допомогти, підтримати, підказати, спрямувати у правильне русло розвитку, створити умови для особистісної самореалізації;

·  демократичності – визнання наставником права кожного студента на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, не застосування авторитарних методів виховання, спільне планування виховної взаємодії, відповідальні рішення;

·  діагностичності – вивчення соціальних, індивідуальних особливостей особистості окремого студента та студентської групи в цілому;

·  конфіденційності – отриману інформацію про студента, його особисте життя, наставник не має права розголошувати без його згоди;

·  толерантності – наставник терпимо і з розумінням ставиться до студента, незалежно від його політичних, національних, релігійних переконань, способу життя.

 

5.1. Дослідно-діагностична – полягає у всебічному вивченні особистості кожного студента та особливостей розвитку групи, взаємовідносин між молодими людьми. Дана функція є своєрідним фундаментом, на якому наставник вибудовує складну архітектуру проектно-організаційної діяльності, направленої на розробку відповідних шляхів реалізації базових і корекційних виховних впливів на особистість, створення умов для передачі соціального досвіду, формування особистості студента як майбутнього фахівця, громадянина, сім’янина. На основі всебічного вивчення предмету та умов виховної діяльності наставник здійснює планування стосовно кожного студента та колективу групи в цілому.

5.2. Планувально-проектна – полягає у плануванні і проектуванні виховної роботи наставника із студентською молоддю.

5.3. Організаційно-реалізуюча – забезпечує реалізацію індивідуальних і групових програм розвитку особистості студента та колективу групи.

5.4. Мотиваційно-стимулююча функція – здійснюється процесуально, містить комплекс цілеспрямованих послідовних педагогічних дій, що забезпечують залучення молоді до важливих для них подій. На основі рефлексії стимулюється саморозвиток. Також педагог повинен створювати умови, відповідний соціально-психологічний клімат, творчу атмосферу, які спонукають вихованців до самовиховання, скеровують на участь у соціально значимих проектах.

5.5. Контрольно-коригуюча функція. У ході втілення проектів і планів щодо виховання студентів, наставник, відповідно до обставин, змінює свою методику чи підходи. Шляхом корекції забезпечується підвищення ефективності виховних впливів. Виховна діяльність передбачає творчість педагога, адекватну конкретній ситуації, адже немає однакових студентів, так само не існує абсолютно ідентичних умов і обставин. Навіть незначні зміни дрібних деталей можуть призвести до перетворення «тла» виховної роботи. Все це у своїй діяльності повинен враховувати наставник.

5.6. Інформаційно-комунікативна функція виконується наставником перманентно і пронизує кожну іншу функцію. Наставник підказує підопічним, що і як треба робити, на що слід звернути особливу увагу, який із шляхів пізнання істини чи засвоєння елементів лідерської поведінки, розвитку інтелектуально-професійних, вольових, комунікативних якостей є найоптимальнішим. При цьому відбувається зворотний зв’язок із вихованцем, педагог отримує інформацію про ставлення студента до процесу самовдосконалення та розвитку в заданому напрямку, рівень сприйняття, розуміння, осмислення підопічним предмету засвоєння.

5.7. Соціальна функція. Наставник виступає своєрідним медіатором (посередником) між зрілим і молодим поколінням. Завданням педагога в руслі означеної функції є сприяння засвоєнню майбутнім фахівцем соціальних норм і цінностей.

5.8. Ціннісно-орієнтаційна функція. Наставник є носієм домінуючих у суспільстві загальноприйнятих моральних, духовних, культурних, національних, народних, громадянських, екологічних та інших цінностей, фокусуючись на яких він свідомо чи мимоволі спонукає студентів до правильного вибору.

5.9. Функція «взірця для наслідування». Особистий приклад наставника є унаочненням моделі поведінки найдостойнішої людини, бо тільки така людина претендує на роль наставника-вихователя.

5.10. Координаційно-спрямовуюча функція. Наставник покликаний об’єднувати і вміло, невимушено направляти зусилля різних інститутів, учасників освітнього та соціального процесу (посадові особи ВНЗ, науково-педагогічні працівники, студентський актив, практичний психолог, декан факультету, громадські організації, студентський колектив, спортивні секції, гуртки, художні колективи, клуби за інтересами, творча інтелігенція, успішні особистості тощо) на взаємодію зі студентами в цілях їх особистісного розвитку та становлення.

 

Відповідно до статті 26, пункту 4 Закону України «Про вищу освіту» (2014) одним із основних завдань вищого навчального закладу є формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах.

Тому основний зміст діяльності наставника базується на вихованні у студентської молоді системи ціннісного ставлення до:

· виховання екологічної культури та глобального екологічного мислення;

· оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування;

· виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;

· виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності;

· формування почуття власної гідності, справедливості, честі, свободи, рівності, самодисципліни;

· формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань;

· становлення етики міжетнічних відносин та культури міжнаціональних стосунків;

· формування національної свідомості і відповідальності за долю України;

· виховання любові до рідної землі, її історії, відновлення і збереження історичної пам’яті;

· культивування кращих рис української ментальності (працелюбності, гостинності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою);

· виховання бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій;

· прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;

· виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів України;

· виховання громадянського обов’язку перед Україною, суспільством;

· формування політичної та правової культури особистості;

· залучення студентської молоді до участі у доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху.

 

6.5) професії та праці:

· формування висококваліфікованого фахівця і особистості, яка свідомо та творчо ставиться до праці в умовах ринкової економіки;

·  виховання почуття господаря та господарської відповідальності;

·  розвиток умінь самостійно та ефективно працювати;

·  формування потреби займатися професійним самовдосконаленням;

 

6.6) власного інтелектуального розвитку:

·  розвиток пізнавального інтересу, творчої активності, мислення;

· виховання потреби самостійно здобувати знання та готовності до застосування знань, умінь у практичній діяльності;

·  реалізація особистісного життєвого вибору та побудова професійної кар’єри на основі здібностей і знань, умінь і навичок;

· виховання здатності формувати та відстоювати власну позицію;

·  формування особистісного світогляду як проекції узагальненого світосприймання;

 

6.7) здоров’я:

· виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя;

·  формування знань і навичок фізичної культури в житті людини;

· забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів;

· фізичне, духовне та психічне загартування;

·  формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам, профілактика захворювань;

·  створення умов для активного відпочинку студентів.

– Пропонувати кращих студентів групи до нагороджень та різних видів заохочення за успіхи у навчанні, науковій, спортивній, культурно-масовій та громадській роботі.

– Давати пропозиції адміністрації про застосування установлених заходів дисциплінарного та адміністративного стягнення до студентів за допущені ними порушення правил внутрішнього розпорядку університету.

– Оцінювати поведінку студента.

– Ставати (якщо є для цього підстави) на захист студентів, коли до них застосовуються несправедливо завищена міри стягнення. (Відрахування студентів з університету з усіх причин, крім «за неуспішність», здійснюється тільки після погодження з наставником та органами студентського самоврядування).

– Брати участь у вирішенні питань призначення стипендії, поселення у гуртожитки студентів підопічного курсу.

 

7.1. Планувати виховну роботу для підопічних академічних груп студентського курсу та звітувати про її виконання деканату, відділу виховної роботи.

7.2. Здійснювати заходи, застосувати педагогічні впливи та прийоми, спрямовані на формування колективу студентської групи.

7.3. На основі всебічного вивчення особистості студента його природних психофізіологічних особливостей проводити індивідуальну виховну роботу.

7.4. Діагностувати особистість студента, здійснювати моніторинг тенденцій розвитку студентського колективу групи.

7.5. Проводити організаційно-виховні години для студентів академічних груп.

7.6. Сприяти організації змістовного дозвілля студентів, забезпечувати їх включення у різні форми самореалізації відповідно до здібностей та інтересів кожного.

7.7. Здійснювати контроль за дотриманням студентами правил проживання у гуртожитках.

7.8. На основі всебічного аналізу вчинків студента, громадської активності, ставлення до навчання та за іншими визначеними критеріями виводити наприкінці навчального року (червень) та на випускному курсі оцінку за поведінку студенту, яка входить до характеристики, що видається навчальним закладом випускнику.

7.9. Допомагати студентам підопічної групи у виборі дисциплін із циклу «За вибором …», відповідно до індивідуальних нахилів, здібностей. 

7.10. Спрямовувати студентів на формування професійно-важливих особистісних якостей, відповідно до професіограми, вмотивовувати до самовиховання.

7.11. Надавати допомогу студентам у підборі місць розподілу та працевлаштуванні.

7.12. Брати участь у роботі науково-методичного семінару з питань організації виховної роботи, постійно підвищувати власну педагогічну кваліфікацію.

 

8.1. За виконання обов’язків наставника.

8.2. За дотримання конфіденційності в індивідуальній роботі із підопічними студентами та нерозповсюдження інформації, що особисто їх стосується.

8.3. За професійно-етичну коректність у роботі з колегами – науково-педагогічними працівниками, студентами та їх батьками.

 

 Наставник може бути звільнений від виконання своїх обов’язків:

-  наказом ректора університету з ініціативи деканату факультету, відділу з навчально-виховної роботи та студентських справ, студентського самоврядування у випадку невиконання своїх обов’язків, або як такий, що не справився із роботою;

- за власним бажанням.

 

Розвиток нормативної бази (на рівні університету, факультету) передбачає підготовку нормативних документів (наказ, розпорядження), за якими наставнику академічної групи відводиться 10 годин на одного студента на навчальний рік до педагогічного навантаження(наприклад, якщо у групі 20 студентів: 20*10= 200 год.).

Розробка положення конкурсу «Наставник року».

 

Готовність наставника до здійснення виховної роботи – це стан мобілізації психологічної і психофізіологічної систем педагога, який забезпечує виконання покладених на нього обов’язків. Важливими є два аспекти готовності наставників до виховної роботи, а саме: психологічний і методичний.

Психологічна готовність – це вмотивованість наставника, його позитивна установка стосовно виховання студентської молоді, розуміння педагогом суспільної потреби у фахівцях із розвиненими особистісними якостями, усвідомлення ним своєї відповідальності за виховання молоді та обов’язку щодо здійснення педагогічної діяльності із супроводу процесу виховання особистості. Методична готовність включає оволодіння організаторськими, комунікативними вміннями та навичками здійснення виховної роботи, наявність знань з педагогіки і психології та здатність їх застосовувати на практиці, оперувати методами, формами, методиками і технологіями виховної роботи. Методична готовність включає володіння методиками діагностики та виховання соціально затребуваних мотивів, почуттів, поглядів і переконань, ціннісних орієнтацій, моральних якостей молодих людей.

З метою формування готовності наставників до реалізації процесу виховання студентської молоді необхідно проводити семінари (зокрема, підвищення психолого-педагогічної компетентності наставника), лекторії, диспути, обговорення, обмін передовим досвідом тощо.

Відповідальні: кафедра педагогіки, кафедра соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті, кафедра психології та соціальної роботи.

 

Методичне забезпечення наставників передбачає залучення фахівців інших кафедр до підготовки і проведення організаційно-виховних заходів за поданням декану факультету (за погодженням із завідувачем кафедри) із занесенням у рейтинг фактично затрачених годин). Відповідальність за надання допомоги в організації культурно-виховних заходів та організаційно-виховних годин покладається на окремі кафедри гуманітарно-педагогічного факультету. Забезпечення наставників інформаційно-методичними матеріалами щодо:

·         реалізації різних напрямів виховання – кафедра педагогіки, кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті;

·         інноваційних форм і методів виховної роботи – кафедра педагогіки, кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті;

·         відзначення пам’ятних дат та вшанування історичних постатей – кафедра історії і політології;

·         поваги до Конституції України, законів, а також ознайомлення із правами і обов’язками громадянина, члена трудового колективу, виборця – кафедра історії і політології;

·         методології проведення соціологічних опитувань серед студентів – кафедра історії і політології;

·         психодіагностики особистості студента та колективу – кафедра психології та соціальної роботи;

·         особливостей саморозвитку та самореалізації особисті, пошуку вищих життєвих смислів, формування «Я-концепції» – кафедра психології та соціальної роботи;

·         передового зарубіжного досвіду функціонування інституту тюторства та наставництва – кафедри іноземних мов;

·         організації культурно-масових заходів – кафедра культурології;

·         ролі рідної мови у національній само ідентифікації особистості – кафедра української та класичних мов;

·         популяризації української мови та культури – кафедра української та класичних мов, кафедра культурології;

·         вшанування пам’яті та популяризації творчості українських письменників – кафедра української та класичних мов;

·         здорового способу життя, харчування – кафедра педагогіки, кафедри методики навчання та управління навчальними закладами;

·         управління виховною роботою у вищому навчальному закладі –кафедра методики навчання та управління навчальними закладами;

·         методології виховної роботи у сучасному вищому навчальному закладі – кафедра філософії. 

 

Інформаційно-технологічне забезпечення передбачає створення на сайті гуманітарно-педагогічного факультету сторінки «На допомогу наставнику академічної групи». Дана сторінка включає активні рубрики:

·         нормативно-правове забезпечення виховної роботи;

·         напрями виховання студентської молоді;

·         інноваційні форми і методи виховної роботи;

·         пам’ятні дати та історичні постаті;

·         методологія проведення соціологічних опитувань серед студентів;

·         психодіагностики особистості студента та колективу;

·         особливості саморозвитку та самореалізації особисті;

·         зарубіжний досвід функціонування інституту тюторства та наставництва;

·         організація культурно-масових заходів;

·         українська мова та культура;

·         здоровий спосіб життя, харчування;

·         управління виховною роботою у вищому навчальному закладі;

·         методологія виховної роботи у сучасному вищому навчальному закладі. 

Матеріал для наповнення забезпечують відповідні кафедри факультету, відповідальні за розміщення матеріалів на сайті – кафедра соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті.

 

Контроль за виконанням Програми здійснює деканат гуманітарно-педагогічного факультету.