На кафедрі екобіотехнологій та біорізноманіття відбувся передзахист магістерських робіт зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»
На кафедрі екобіотехнологій та біорізноманіття відбувся передзахист магістерських робіт зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія»
November 25, 2021
22 листопада 2021 року відбувся онлайн передзахист магістрів освітньої програми «Екологічна біотехнологія та біоенергетика». Організатором була завідувач кафедри (в.о.) Кваско Олена Юріївна.
Передзахист був представлений широким діапазоном досліджуваних проблем: створення генетичних конструкцій з генами стійкості до гербіцидів гліфосатної групи та комах-шкідників виду діабротіка (Diabrotica virgifera) для проведення генетичної трансформації рослин модельної лінії A188 виду Zea mays L.; оцінкою сортів та ліній пшениці м’якої за генами господарчо-цінних ознак біотехнологічними методами; створення генетичних конструкцій для отримання біотехнологічних ліній ріпаку Brassica napus L., стійких до гліфосату; визначення та дослідження бактеріальних хвороб печериці, наявних на українських грибних господарствах.
Однією із перших представила свою роботу Дзуг Марина з темою магістерської роботи: «Генетична трансформація кукурудзи генами стійкості до гліфосатвмісних гербіцидів та комах виду Diabrotica virgifera». У результаті дослідження отримано два експресійні вектори для ефективної селекції трансгенних рослин та аналізу експресії транскрипційних одиниць вбудованої Т-ДНК. Окрім того було встановлено, що частота соматичного ембріогенезу лінії А188 в культурі in vitro та частота отримання рослин-регенерантів із соматичних ембріоїдів дорівнює 82,5%. Також показана висока здатність адаптації рослин-регнерантів до умов теплиці, що складає 88,5%, при використанні данної методики регенерації.
Ваніна Ольга з темою «Використання біотехнологічних методів діагностики та ідентифікації бактеріальних хвороб печериці двоспорової (Agaricus bisporus)», вивчила молекулярно - біологічні властивості патогенних бактерій Agaricus bisporus для їх ідентифікації.
Зацікавила слухачів також дипломна робота Шень Катерини з темою «Створення генетичних конструкцій для отримання біотехнологічних ліній ріпаку Brassica napus L., стійких до гліфосату». Нею було досліджено вплив гербіциду гліфосат на рослинний фермент 5-енолпірувильші кімат-3-фосфатсинтазу (EPSPS) та гени, що надають стійості до його впливу: gox, cp4epsps, zmepsps, bnepsps. Створено генетичну конструкцію BnCP4min, яка містить ген гліфосат оксидоредуктази (gox), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з бактерії Agrobacterium штаму CP4 (cp4epsps) та селективний ген (bar). Створено експресійний вектор BnCp4max містить ген гліфосат оксидоредуктази (gox), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з бактерії Agrobacterium штаму CP4 (cp4epsps), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виділений з кукурудзи (zmepsps), ген 5-енолпірувілшикімат-3-фосфат-синтази, виідлений з ріпаку (bnepsps) та селективний ген (bar).
Кириченко Святослав з темою магістерської роботи – «Виявлення генів стійкості у сортів картоплі за допомогою молекулярних маркерів» дослідив високу частоту гена Rychc за маркером Ry-186 у сортозразків Поліського дослідного відділення ІК НААН – 71,5.
Також цікавим було дослідження Шевчук Іванни «Біотехнологічні особливості Salvia hispanica L.». У насінні чіа були виявлені різні активні компоненти, включаючи незамінні жирні кислоти та фенольні сполуки. За допомогою культури in vitro можна розмножувати різні частини рослини в штучних умовах. Цими частинами можуть бути кінчики стебел, молоді листки, суцвіття, черешки, верхівкові меристеми, меристематичні тканини, зародки тощо.
Сьогоднішній передзахист магістерських кваліфікаційних робіт з освітньої програми «Екологічна біотехнологія та біоенергетика» показав, що студенти кафедри екобіотехнологій та біорізноманіття оволоділи основними знаннями і навичками у своїй спеціальності та готові до захисту магістерських робіт.
Секретар кафедри,
Віта Богославець
