Після визволення Києва восени 1943 року розпочалося поступове повернення Голосіївських інститутів із евакуації. У 1944 році викладачі, співробітники та студенти приступили до відновлення діяльності навчальних закладів у рідному Голосієві. Проте війна залишила по собі катастрофічні наслідки: значна частина навчальних корпусів, лабораторій, гуртожитків і господарських споруд була зруйнована або пошкоджена, майже повністю втрачено навчальне обладнання, бібліотечні фонди, колекції, меблі та інше матеріально-технічне забезпечення. Попри надзвичайно складні умови, колектив інститутів власними силами розпочав масштабні відновлювальні роботи. Одночасно проводилося комплектування професорсько-викладацького складу, відновлювалися кафедри, лабораторії та навчальні кабінети, що дало змогу вже восени 1944 року розпочати новий навчальний рік і відновити підготовку висококваліфікованих фахівців для відбудови сільського та лісового господарства України.

1944 рік, 11 березня. Наказ №1. Київський сільськогосподарський інститут. м. Київ-Голосієво. Наказ про відновлення роботи інституту на підставі Наказу Каркомзему УРСР № 136.

1944 р., квітень – реевакуація Київського сільськогосподарського інституту та Київського лісогосподарського інституту до Голосієво. Київський сільськогосподарський інститут поновив роботу в довоєнному складі (4 факультети, заочне відділення і учбово-дослідне господарство «Голосієво»). Контингент прийому становив 250 осіб. На посаді
директора інституту перебував доцент Т.С. Долгополов (1944–1952 рр.).

У березні 1944 р. виконуючим обов’язки директора Київського лісогосподарського інституту був І.М. Житов. З липня 1944 р. його директором призначили Д.В. Ручкіна.

1944 р., 1 жовтня – Київський ветеринарний інститут відновив функціонування у Києві по вул. Васильківській 17. Контингент прийому студентів складав 120 осіб.

Друга світова війна завдала Голосіївським інститутам непоправних людських втрат. Сотні викладачів, співробітників, студентів і випускників стали до лав Червоної армії, брали участь у бойових діях, працювали в партизанських загонах, підпіллі та забезпечували потреби фронту. Багато з них загинули на полях битв, померли від поранень або зникли безвісти, інші повернулися до рідного інституту, маючи бойові поранення та військові нагороди. Пам'ять про полеглих назавжди закарбована в історії університету. Їхній подвиг став символом мужності, самопожертви та відданості Батьківщині, а учасники війни зробили вагомий внесок у повоєнне відродження Голосіївських інститутів, відновлення освітнього процесу та розвиток вищої аграрної освіти України.

Перелік загиблих знаходиться за посиланням https://nubip.edu.ua/zahybli-vykladachi-studenty-ta-vypusknyky-holosiyivskykh-instytutiv-u-druhu-svitovu-viynu