На початку липня 1941 р. студенти і співробітники трьох голосіївських інститутів були мобілізовані на роботи по створенню укріплених районів навколо Києва. Тільки в районі Голосієва студенти і співробітники інститутів викопали понад 8 км протитанкових траншей, обладнали 20 дзотів та більше сотні щілин і окопів. До оборони були пристосовані всі будинки інститутів.

Одночасно почали формуватися загони народного ополчення (територіальної самооборони). До них вступило понад 200 осіб. Серед них: працівники та студенти КЛГІ: О. Кондратьєв, Ф.К. Бєлобродов, О.О. Богуш; працівники та студенти КСГІ: Б.В. Веремецький, В.Д. Давидов, М.П. Громов, І.В. Романенко; працівники та студенти КВІ: П.Л. Гажала, П.С. Надежняк, Г.В. Калитенко та інші. З викладачів і студентів було створено дві роти.

1-5 липня 1941 р. формування винищувального загону ополченців Голосієво. У навчальному корпусі Київського ветеринарного інституту (сучасний навчальний корпус № 3) знаходився штаб винищувального батальйону.
11 липня – 19 вересня 1941 р. – оборона Києва. Поряд з бійцями Південно-Західного фронту Червоної армії брали участь близько 200 студентів, випускників, викладачів та співробітників голосіївських вищих навчальних закладів.
26 липня 1941 р. – евакуація Київського сільськогосподарського інституту до Казахського сільськогосподарського інституту (м. Алмати); евакуація Київського лісогосподарського інституту до м. Воронеж, а пізніше – до м. Совєтськ Кіровської області до Брянського лісогосподарського інституту; евакуація Київського ветеринарного інституту до Свердловського сільськогосподарського інституту.

Частина викладачів Київського сільськогосподарського, Київського лісогосподарського та Київськього ветеринарного інститутів, які не евакуювалися й залишилися в Києві розпочали новий 1941/42 навчальний рік в умовах німецької окупаційної влади.