У фокусі уваги – обдарована молодь: науковці гуманітарно-педагогічного факультету оцінюють наукові роботи членів МАН та запрошують їх до університету

9 березня 2020 року

Щороку, наприкінці лютого, натхненна наближенням весни, творчими ідеями, першим науковим досвідом та вірою в себе, обдарована учнівська молодь Київської області змагається за перемогу на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів, зініційованому Малою академією наук України. Напередодні юні таланти стали переможцями відбірних етапів конкурсу, успішно пройшли оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни, заочне оцінювання науково-дослідницької роботи. І от, нарешті, захист науково-дослідницької роботи.

Загалом конкурс-захист відбувається в 64 секціях 12 наукових відділень майже за всіма напрямами природничих, гуманітарних і суспільних наук. Перелік наукових секцій, в яких проводиться ІІІ етап Конкурсу щороку визначається наказом МОН України.

Слід відзначити високий рівень професійної компетенції членів журі, більшість із яких має багаторічний досвід роботи з учнівськими науково-дослідницькими роботами і в предметних комісіях конкурсу-захисту. Значну увагу і підтримку МАН у проведенні конкурсу-захисту надають Національна академія педагогічних наук України, Національна академія наук України, куратори наукових відділень МАН. З юними дослідниками зустрічаються відомі академіки НАНУ, члени президії МАН.

Уже традиційно організатори Всеукраїнського конкурсу запрошують в якості учасників професійного журі й науковців нашого університету – декана гуманітарно-педагогічного факультету, доктора філологічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України Василя Дмитровича Шинкарука (голова журі секції української мови) та завідувача кафедри педагогіки, доктора педагогічних наук, доцента Руслана Васильовича Сопівника (голова журі секції педагогіки).

У полі зору юних дослідників з української мови були, наприклад, такі наукові проблеми, як особливості українського правопису; мовностилістичні особливості роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшего»; звертання в українській мові; аналоги іншомовних фразеологізмів в українській мові; метафора в поетичному світі Ірини Жиленко; синтаксис сучасної української афористики; українська мова у світовому медіапросторі; аналоги іншомовних фразеологізмів в українській мові; фонетичні та лексичні діалектні особливості в ідіостилі Любка Дереша; лексико-семантичні та дериваційні особливості прізвищ учнів закладу освіти тощо.

Майбутніх педагогів захопили дослідження з таких тем, як «Гімназійна освіта в Україні в контексті нової української школи», «Формування екологічної свідомості школярів на основі ментального образу світу», «Вплив класичної музики на академічну успішність учнів», «Організація роботи дитячого православного табору», «Перспективи розвитку освітнього середовища початкової школи на засадах технології Smart Kids».

Журі оцінювало захист наукових робіт за чисельними критеріями: аргументованість вибору теми дослідження; критичний аналіз досліджуваної проблеми з виявленням особистого внеску учасника конкурсу в розв’язання порушеної проблеми; чіткість і логічність, послідовність і грамотність викладення матеріалу; кваліфіковане ведення дискусії (вичерпність відповідей і змістовність заданих запитань); культура мовлення, вільне володіння матеріалом; наявність і доцільність додаткового матеріалу, що унаочнює основні результати дослідження (мультимедійна презентація, схеми, таблиці, малюнки, роздатковий матеріал тощо).

Незважаючи на юний вік доповідачів (учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів), представлені роботи, на думку членів комісії, є актуальними та своєчасними відповідями на виклики сьогодення. Більшість із доповідачів продемонстрували здатність мислити, відповідати на поставлені членами журі питання, довели свою глибоку обізнаність в обраній проблемі та комунікаційні здібності. Наукові доповіді викликали неабияке зацікавлення не лише серед журі, але й серед інших учасників МАН. Така цікавість виявлялася у низці питань до кожного доповідача.

 

Велика кількість конкурсних робіт, представлених на засіданнях секцій МАН, отримала схвальні відгуки з боку членів журі. Вони відзначили креативний підхід до робіт як з боку учасників, так і з боку керівників тем – шкільних викладачів, високий рівень опрацювання матеріалу, глибоке знання і дослідження тематики, якісний демонстративний матеріал та відеосупровід.

Підсумками такої плідної праці стали високі бали за учнівські захисти та визначення переможців.

Сьогодні, в умовах інтеграції науки й освіти, коли все більше зростає роль профілізації шкільної освіти, а університети мають ретельніше продумувати маршрути своєї профорієнтаційної роботи, щоразу відкриваючи нові неосвоєні ділянки цієї дорожньої карти, така співпраця науковців НУБіП та МАН України має бути продовжена. Цікавим досвідом могла б стати участь НПП нашого університету в якості членів журі Всеукраїнського конкурсу в таких відділеннях, як економіка; філософія та суспільствознавство (секції «філософія», «правознавство», «журналістика»); науки про Землю (секції «геологія, геохімія тa мінералогія», «кліматологія та метеорологія», «гідрологія»); екологія та аграрні науки (секції «екологія», «охорона довкілля та раціональне природокористування», «агрономія», «ветеринарія та зоотехнія», «лісознавство», «селекція та генетика») тощо. Від такої взаємодії виграють усі: в університет прийде обдарована молодь, яка, отримає в закладі правильний імпульс для розвитку і самореалізації, а юні таланти, як справжні діаманти, отримають тут гідну огранку.

Про це була розмова декана факультету Василя Дмитровича з потенційними абітурієнтами НУБіП України (багато хто з них, зацікавився нашим закладом і виявив бажання познайомитися з ним поближче) та колегами з інших університетів: для молоді важливо не помилитись у виборі закладу, а для викладачів університету – не загубити іскорки обдарованості своїх вихованців: яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, високу мотивацію, генерування нових ідей при розв’язанні навчальних і дослідницьких завдань, критичне мислення, відчуття нового, допитливість, установку на сприйняття оригінального, незвичайного.

Отже, пошук, виявлення, розвиток і підтримка обдарованих дітей є одним із нагальних завдань університету. Робота з обдарованою молоддю як цільовою аудиторією НУБіП України, розпочавшись на етапі профорієнтації та отримавши логічне продовження під час освітнього процесу, має перетворитись на взаємовигідне партнерство майбутньої еліти держави з alma mater. Образний вислів «Дитина народжує батьків» Станіслава Єжи Леца саме про цей аспект взаємовпливу

Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх вирощувати, створивши простір для самовираження, – мистецтво, яким в досконалості має оволодіти університет, що створює тренди в сучасній українській освіті.

Олена Варава,
асистент кафедри педагогіки

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook