Лекція академіка Володимира Кравчука "Система точного землеробства – новий рівень управління агробіологічним потенціалом поля"

Прогнозні виклики для сучасної аграрної галузі України, які базуються на глобальному зростанні попиту на продукти харчування в умовах обмеженості ресурсів, зміни клімату та економічної нестабільності змушують аграріїв пристосовуватись до сучасних реалій ведення господарства, а науковців - прикладати значні зусилля щодо виявлення майбутніх ризиків та пошуку і реалізації дієвих методів протидії. При цьому одною із дієвих стратегій управління агробіологічним потенціалом та оптимізації процесів вирощування сільськогосподарських культур на даному етапі, може бути всеосяжне впровадження системи точного землеробства.

В чому сутність організації та ведення технології рослинництва; якою є концепція системи керованого (точного) землеробства, які прогнози щодо швидкості та масштабності впровадження системи точного землеробства – ці та інші питання обговорювались на лекції доктора технічних наук, професора, академіка НААН України Кравчука Володимира Івановича «Система точного землеробства – новий рівень управління агробіологічним потенціалом поля», яка відбулася 8 лютого поточного року. Цільова аудиторія – студенти магістратури механіко-технологічного факультету 1 року навчання.

У першій частинні лекції академік В.І. Кравчук представив структуру витрат на виробництво продукції рослинництва (в розрахунку на 1 га посівної площі) та проаналізував головні складові, які слід враховувати про плануванні майбутніх капіталовкладень. Серед найбільш суттєвих складових структури: витрати на експлуатацію машинно-тракторного агрегату (МТА), витрати на оплату праці, витрати на закупівлю технологічних матеріалів, орендну плату та податки, тощо. Представлена структура може слугувати для аграріїв своєрідним базисом, що дає можливість краще розуміти складові витрат і на перших стадіях планування та оптимізації виробництва визначити заходи щодо раціонального використання наявних ресурсів.

Далі, в контексті динаміки зміни кількості населення планети, зміни розмірів сільськогосподарських угідь на душу населення, а також у зв'язку зі зміною клімату України, академік В.І. Кравчук окреслив потенційні виклики, з якими в майбутньому можуть зіштовхнутися аграрна наука і виробництво:

Зростання населення та попит на продукти харчування. За прогнозами, кількість людей на планеті буде продовжувати зростати, що призведе до збільшення попиту на продукти харчування. Це створить необхідність для аграрної науки вдосконалювати методи виробництва та підвищувати врожайність культур.

Обмеженість земельних ресурсів. При зростанні населення збільшення сільськогосподарських угідь на душу населення буде обмеженим. Це черговий виклик для аграрної науки в пошуку інноваційних методів збільшення врожайності та збереження ґрунтового покриву.

Кліматичні зміни. Зміни клімату, зокрема в Україні, можуть призвести до змін у режимі опадів, температурних режимах та поширенні шкідників та хвороб. Аграрна наука повинна розвивати стійкі до змін клімату сорти культур, а також методи адаптації до нових умов.

Нестабільність цін на ресурси. Зміни в глобальній економіці та ринкові турбулентності можуть призвести до нестабільності цін на ресурси, такі як добрива, паливо, тощо. Аграрна наука повинна шукати способи оптимізації використання цих ресурсів та впровадження більш ефективних технологій.

Загалом, перераховані вище прогнозні виклики вимагають тісної співпраці між науковцями, аграріями та владою для розробки та впровадження нових технологій та стратегій у сільському господарстві.

У наступному питанні лекції - погляд з минулого в сучасність та майбутнє – академік Кравчук В.І. спрямував увагу на еволюцію землеробства від традиційних методів до сучасних технологій СТЗ та проілюстрував різницю у підходах та використанні ресурсів, що забезпечує підвищення врожайності та зменшення негативного впливу на довкілля. Він підкреслив, що застосування передових технологій СТЗ є ключовим для стабільного розвитку агропромислового сектору у майбутньому.

Підкреслюючи актуальність застосування технологій ТЗ – В.І. Кравчук поділився прикладами успішних реалізацій проектів СТЗ, де застосування датчиків, GPS технологій та систем штучного інтелекту дозволили значно підвищити продуктивність та знизити витрати.

На лекції також були розглянуті узагальнені фактори, які стримують та стимулюють застосування систем точного землеробства. Стримуючі фактори включають високі витрати на впровадження та обслуговування технологій, складнощі у вирішенні правових та регуляторних питань, обмеженість доступу до високоякісної техніки та інфраструктури, а також недостатня освіченість та підготовка аграріїв.

З іншого боку, фактори, що стимулюють застосування, включають підвищення врожайності та прибутковості господарства, зменшення витрат на ресурси та збільшення економічної ефективності, покращення умов праці та збереження навколишнього середовища, а також підвищення конкурентоспроможності на ринках. Поряд зі зростаючою свідомістю щодо користі інноваційних технологій, жорсткі вимоги законодавства щодо охорони довкілля, питання продовольчої та екологічної безпеки, зростаючий контроль суспільства за виробництвом продуктів харчування також сприяють поширенню систем точного землеробства.

На завершення лекції, академік В.І. Кравчук спрогнозував, що з розвитком технологій, зростанням свідомості фермерів, усвідомленням переваг точного землеробства, швидкість та масштабність впровадження СТЗ у сільському господарстві значно зростуть, а з ними і кількість господарств, які переходитимуть на передові методи господарювання.

Юрій Гуменюк, зав. кафедри с.г. машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка