Публічність геопросторових даних в умовах воєнного стану

     Воєнний стан змушує переглянути підходи до публічності геопросторових даних, які закладалися у мирний час. Геопросторова інформація, що містилася на відкритих геопорталах органів державної влади та місцевого самоврядування зокрема ортофотоплани, топографічні карти, кадастрові карти із зазначенням об’єктів інженерної інфраструктури, відомостей про координати, рельєф території та ін. в умовах воєнного часу можуть бути використані агресором для планування військових операцій та диверсій. Все це вимагає переосмислити концепцію публічності геопросторових даних та можливої заміни підходу при якому геопросторові дані були «відкриті для всіх» на підхід коли геопросторові дані «відкриті для тих кому вони потрібні».

     Враховуючи ці обставини факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» та Асоціацією «Земельна спілка України» ініціювали проведення круглого столу щодо актуальних питань доступу до геопросторових даних в умовах воєнного стану.
     Онлайн-захід зібрав майже понад 70 учасників, які брали активну участь у обговоренні актуальних питань. Круглий стіл проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex, а трансляцію вебінару можна переглянути на YouTube за посиланням https:// www.youtube.com/watch?v=J64UUztyOqw

     На початку вебінару, з вітальним словом до учасників звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що тема публічності геопросторових даних наразі є надзвичайно актуальною. Перед експертами нині стоїть низка питань на які вони мають дати відповіді. Зокрема, це стосується доступу до координат об’єктів і картографічної основи Державного земельного кадастру та інших галузевих кадастрів; напрацювання нових умови функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних, функціонування картографо-геодезичного фонду. Планується також обговорити і дозвільний порядок землевпорядних і топографо-геодезичних робіт, а також досвід іноземних країн щодо поширення геопросторових даних в умовах постійної воєнної або терористичної загрози (таких як Ізраїль, Кіпр тощо). І, безумовно, важливо дати відповідь на питання доцільності засекречування топографічних планів і карт в умовах доступності відкритих картографічних сервісів Google Maps, OpenStreetMap та ін. Підтримав думку Тараса Олексійовича очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який озвучив основні проблеми, що виникли в умовах воєнного стану.

     Потому до обговорення приєднався Дмитро Макаренко, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Дмитро Геннадійович був солідарним з організаторами круглого столу про важливість піднятого питання. Нині реєстри максимально закриті, оскільки це є питанням національної безпеки. Держгеокадастр працює над вирішенням проблеми доступу до геопросторових даних тим, кому інформація з кадастру дуже потрібна під час виконання землевпорядних робіт. Директор департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Андрій Галайда відзначив про важливість функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних, а також про концепцію захисту геопросторових даних над якою зараз працюють.

     Експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Сергій Кубах у своєму виступі зауважив, що до надання доступу до геопросторових даних необхідно підходити виважено, не визначати «в ручному режимі» кому потрібна інформація з кадастру з метою запобігання корупційних ризиків. Адже публічність даних має велике значення для боротьби з корупцією, інвестиційної діяльності та легалізації ринку. Своєю думкою щодо засекреченості геопросторових даних поділилася заступниця директора компанії БломInfo Катерина Резнікова. Вона переконана, що доступ до даних Державного земельного кадастру для прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування повинне бути наданий. Разом з тим, доступ для громад, органів влади, виконавців робіт із землеустрою має бути обмежений і фіксований. Сьогодні нема єдиного підходу щодо врегулювання питання надання доступу в умовах воєнного стану в Україні до Державного земельного кадастру користувачам. Олег Пілат, як експерт у сфері цифровізації компанії «Дія», відмітив, що питання відкритості даних потрібно нерозривно пов’язувати із забезпеченням інфраструктури даних їх існування. Необхідно забезпечити роботу серверів на належному рівні. Питання створення і зберігання даних потрібно вирішити перед питанням оприлюднення. Необхідно задовільнити потреби двох категорій користувачів: фахівців (інженерів-землевпорядників, геодезистів, архітекторів та ін.) та персоналу.

     Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі зазначив, що рішення про відновлення або подальше призупинення функціонування Державного земельного кадастру приймається Держгеокадастром за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Вимоги законодавства щодо оприлюднення на офіційному вебсайті Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, картографічної основи, індексних кадастрових карт (планів), базових, аналітичних, кадастрових, інформаційних шарів та всіх відомостей Державного земельного кадастру, зокрема у векторному вигляді, не застосовуються.

    В умовах воєнного часу потребують захисту наступні геопросторові дані: ортофотоплани; топографічні карти; кадастрові карти із зазначенням об'єктів інженерної інфраструктури; відомості про координати об’єктів кадастру; цифрові моделі рельєфу та поверхні територій.
     На період дії воєнного стану для виконання топографо-геодезичних робіт сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань. Для отримання спеціального дозволу на виконання топографо-геодезичних вишукувань під час дії воєнного стану сертифікований інженер-землевпорядник та/або сертифікований інженер-геодезист подає до відповідного органу Служби безпеки України клопотання про надання спеціального дозволу із зазначенням планованого району (районів) виконання топографо-геодезичних вишукувань, адреси місця проживання та контактного номера телефону, до якого додаються копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та копія кваліфікаційного сертифіката.
     Спеціальний дозвіл не надається сертифікованому інженеру-землевпоряднику та/або сертифікованому інженеру-геодезисту, який сприяв діяльності держави-агресора, організаціям держави-агресора чи їх представникам, що завдало шкоди інтересам національної безпеки України, або який брав участь у діяльності політичних партій чи громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом.
     В підсумку експерт відзначив, що засекречування геопросторових даних має сенс лише тоді, коли суспільні витрати на обмеження доступу до даних менші, ніж вигоди, що одержуються від засекречування. Має належним чином використовуватися законодавство про державну таємницю.
    «Картографічна цензура» в сучасному світі практично неможлива, оскільки постачальники геопросторових даних високої роздільної здатності непідконтрольні українському уряду.
     Треба «проінвентаризувати» відомості земельного та містобудівного кадастрів на предмет їх цінності для агресора. Важливими є відомості про об'єкти інфраструктури, рельєф, але не всі без виключення картографічні дані. Навряд чи є цінними відомості про функціональне зонування території та індексна кадастрова карта.
     Контррозвідувальна перевірка інженерів-землевпорядників має сенс тоді, коли перевіряються усі особи, що мають доступ до Державного земельного кадастру (наприклад, кадастрові реєстратори). Треба здійснювати логування та перевірку аномальних операцій доступу до відомостей кадастру.

     В обговоренні проблеми взяв участь член Ради Асоціації «Земельна спілка України» Петро Жолкевський, який переконаний в необхідності розробки нормативних документів щодо роботи з геопросторовими даними в умовах воєнного стану, повернення до попереднього обмеженого використання непросторових даних та відновлення допуску фахівців до матеріалів обмеженого використання. Також до обговорення долучилися представники лісової галузі – генеральний директор ВО «Укрдержліспроект» Віктор Мельниченко, керуючий відділень ДП «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр» Юрій Несторяк, які повідомили, що з метою унеможливлення використання ворогом в умовах воєнного стану також обмежено вільний доступ до частини електронних інформаційних сервісів, зокрема й тих, які містять картографічну інформацію. Наразі доступ до таких інформаційних сервісів як Єдиний реєстр лісорубних квитків та АС «Пожежі» мають тільки авторизовані користувачі.

     Загалом обговорення питання публічності геопросторових даних в умовах воєнного стану, було жвавим та емоційним.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування