Виступ науковця факультету інформаційних технологій на семінарі по проєкту України – Німеччина «Digital Transformation for Sustainable Development: German-Ukrainian Perspectives for Future Agricultural and Food Systems in Europe» (DigiAgrar_UA)
08 жовтня у рамках участі у проекті «Digital Transformation for Sustainable Development: German-Ukrainian Perspectives for Future Agricultural and Food Systems in Europe» (DigiAgrar_UA) (Цифрова трансформація для сталого розвитку: німецько-українські перспективи майбутніх аграрних та продовольчих систем у Європі відбувся четвертий заключний захід із серії бесід експертів DigiAgrar_UA, організованої Лейбніцським інститутом аграрного розвитку в умовах перехідної економіки (IAMO) у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ), Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) та Поліським національним університетом.
Тематична сесія «Bridging Digitalization and Sustainability: Evaluating the Impacts of Ukraine’s Agri-Digital Transformation» (Міст цифровізації та сталого розвитку: оцінка впливу аграрної цифрової трансформації України»), яку модерували представники IAMO, Німеччина, доктори Oleksandr PEREKHOZHUK і Тарас ГАГАЛЮК, зібрала провідних експертів та практиків для обговорення нових цифрових технології — від Інтернету речей та БПЛА до аналітики на основі штучного інтелекту, для обговорення можливостей цифрового вимірювання та управління сталим розвитком.
У програмі були презентації експертів, які представляють наукові кола, агробізнес та кампанії цифрових технологій, а саме: Назар МАЛИНЯК (Smart Farming), Юлія БЕРЕЩЕНКО та Наталія БОГАЧОВА (Astarta Holding) та Володимир НАЗАРЕНКО (НУБіП України).
У якості лектора на семінарі виступив Володимир НАЗАРЕНКО, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки з доповіддю на тему «Modern technologies for sustainable land and agricultural development».
Спираючись на проведені дослідження та прототипи цифрових платформ, Володимир представив екосистему даних на основі проміжного програмного забезпечення, призначену для інтеграції телеметрії IoT, зображень БПЛА, супутникових даних та економічних показників у єдине середовище підтримки прийняття рішень. Цей підхід, наголосив автор, поєднує маршрутизацію даних у режимі реального часу, оптимізацію витрат та показники сталого розвитку в єдиній інтелектуальній інфраструктурі.
Система дозволяє здійснювати безперервний моніторинг ефективності сільського господарства при вирішенні реальних проблем, включаючи пов'язані з війною обмеження на експлуатацію БПЛА, зростання витрат на енергію та фрагментовану інфраструктуру даних. Застосовуючи зважені моделі прийняття рішень та адаптивну логіку маршрутизації, платформа дозволяє фермам та планувальникам підтримувати надійну, економічно ефективну роботу навіть у порушених умовах. За словами Володимира НАЗАРЕНКА, «цифрова трансформація в сільському господарстві — це не лише про технології, а й про стійкість, прозорість та співпрацю. Об'єднуючи потоки даних за допомогою сумісних архітектур, ми можемо забезпечити як стійкість, так і економічну ефективність, навіть під час кризи». 
На шляху до взаємозв'язку між цифровим і сталим розвитком було досліджено, як цифровізація може покращити шлях України Європейським зеленим курсом, наголосивши на ролі інтероперабельності даних, прозорості та управління. Доповідач представив поточні ініціативи, узгоджені з Цілями сталого розвитку ООН (SDG 2, 9, 11, 12 та 17), зокрема, як системи відкритих даних та системи на основі штучного інтелекту можуть сприяти більш сталим продовольчим системам.
Дискусії під час сесії висвітлили кілька ключових висновків: цифрові платформи можуть перетворити сталий розвиток із звітності на адаптивний процес управління в режимі реального часу; системи програмного забезпечення служать основою для інтеграції кількох рівнів даних — технічного, екологічного та економічного у дієві ідеї; спільні дослідження між українськими та німецькими установами мають важливе значення для масштабування цифрових рішень за межі пілотних регіонів. Під час сесії було підкреслено, що цифровізація аграрної галузі України це не просто академічне прагнення, а стратегічний компонент національної реконструкції та стійкості, який пов'язує інновації зі сталим розвитком, а дослідження із їх застосуванням у реальному світі.
Завершивши серію DigiAgrar_UA Expert Talk, такий захід посилив місію проекту щодо сприяння діалогу та обміну знаннями, науковими доробками та бізнес-проектами між Німеччиною та Україною, сприятиме зміцненню співпраці між академічними колами, бізнесом та політикою. За допомогою таких ініціатив, як DigiAgrar_UA, продовжується підтримка міждисциплінарних підходів до цифрового сільського господарства, управління сталим розвитком та інноваційних екосистем, допомагаючи Україні у відновленні аграрного сектору на основі цифрового інтелекту.