Таран Оксана Петрівна

Освіта:

У 1988 році закінчила факультет захисту рослин Української сільськогосподарської академії за спеціальністю «захист рослин». У 1992-1996 рр. навчалася без відриву від виробництва в аспірантурі Національного аграрного університету. Захистила дисертацію за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин за темою «Регенераційна здатність рослин картоплі за дії абіотичних чинників у культурі in vitro та ex vitro» і здобула науковий ступінь кандидата біологічних наук.

Проходила підвищення кваліфікації за напрямком «Імунодіагностика, ідентифікація вірусів, насінництво картоплі» в Biologische Bundesanstalt für Land- und Forstwirtschaft (BBA) (м. Брауншвейг, Німеччина) і Landwirtschaftskammer Hannover Pflanzenschutzamt (м. Ганновер, Німеччина).

Співавтор 6 патентів України на корисні моделі, автор більш як 40 наукових публікацій. Співавтор монографій «Вірусні інфекції картоплі та їх перебіг за умов модельованої мікрогравітації»/ [Л. Т. Міщенко, О. П. Таран, О. І. Гордєйчик, В. П. Поліщук] та «Наноматеріали: властивості та перспективи їх практичного використання»/ [М.В. Савчук, О.П. Таран, М.Ф. Стародуб].

Навчальна робота. Забезпечує викладання дисциплін:
- генетика - для ОС Бакалавр за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія»
- імуногенетика - для ОС Бакалавр за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія»
- біологічна статистика - для ОС "Магістр" за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія»
- прикладна генетика з основами цитології - для ОС "Магістр" за спеціальністю 162 «Біотехнології та біоінженерія».

Наукові інтереси: фізіолого-біохімічні реакції рослин за патогенезу, зокрема при вірусному інфікуванні та в умовах культивування in vitro, вплив абіотичних чинників на фізіологічні реакції рослин, вірусні інфекції сільськогосподарських рослин, молекулярна біологія та епідеміологія вірусів рослин, діагностика та ідентифікація вірусних інфекцій рослин; розробка та створення інструментальних підходів, включаючи біосенсорні системи для діагностики та ідентифікації вірусних інфекцій рослин і тварин, контролю біотехнологічних виробництв, оцінки загальної токсичності об’єктів довкілля.