День поля – 2021

     Традиційний День поля, після перерви на карантин, спричинений пандемією коронавірусу, знову зібрав у Агрономічній дослідній станції науковців. На дослідному полі в с. Пшеничне його відкрили декан агробіологічного факультету Оксана Тонха та директор Агростанції Юрій Росомаха. Дуже приємно було бачити багато молоді – факультетських аспірантів: всього їх на факультеті 42, і половина була залучена до демонстрації своїх дослідів.

     Декан коротко представила ректору університету Станіславу Ніколаєнку та членам ректорату основні напрями наукової діяльності колективу. Це створення сортових ресурсів зернових, технічних, кормових олійних та інших культур, розробка ресурсозберігаючих технологій, розрахунок норм добрив, систем удобрення, надання рекомендацій щодо їх ефективного впровадження, оцінка якості добрив та продукції рослинництва і земель, обґрунтування параметрів розширення біорізноманіття польових культур у виробництві біологічно та енергетично цінної продукції, трансформація грунтів Лісостепу України та розробка новітньої концепції сталого землекористування, наукове обґрунтування і опрацювання системи енергоощадного екологічного землеробства у цьому регіоні.

     Локація перша. Стаціонарний дослід науковців кафедри землеробства та гербології презентував її завідувач Семен Танчик. За нашими даними, зазначив він, довготривала інтенсифікація і надмірна розораність призвели до загрозливого стану ґрунтів України. Орні землі складають 32,5 млн. га (54 % від території України, норма – не більше 40 %), 57 % сільськогосподарських угідь піддані ерозійним процесам, щорічно змивається більше 500 млн. т ґрунту, з яким втрачається більше 10 млн. т гумусу (перегною), 0,5 млн. т сполук азоту, 0,6 млн. т сполук фосфору і 0,8 млн. т калію. Дегуміфікація щорічно складає більше 1 т/га, а динаміки балансу гумусу, внесення органічних і мінеральних добрив - від’ємні! За якісними ж показниками ґрунти розподіляються так: високої якості ≈ 20% (вміст гумусу 4 % і більше), середньої – ≈ 50 % (3-4 %), низької – ≈ 30 % (менше 3 %).

     Очевидно, що шлях подальшої інтенсивної хімізації землеробства економічно необґрунтований і екологічно небезпечний. Настала нагальна необхідність екологізації і біологізації землеробства, яка передбачає комплекс еколого-економічних, агротехнічних, меліоративних та ґрунтозахисних заходів, спрямованих на отримання стабільної, адекватної біокліматичному потенціалу зони, якісної і екологічно безпечної продукції землеробства з відтворенням родючості ґрунтів. Кафедра землеробства та гербології з 2002 року проводить дослідження з вивчення таких систем землеробства: інтенсивна (контроль), екологічна, органічна та система No-till. Встановлено, що найбільш ефективною, екологічно безпечною проявила себе екологічна система, яка передбачає науково обґрунтовану організацію земельної території: розораність складає менше 40 %; ринкову структуру посівних площ та систему сівозмін; органо – мінеральну систему удобрення; зберігаючу систему обробітку ґрунту; еколого-економічну систему захисту посівів від шкідливих організмів; застосування біопрепаратів.

     Локація друга. Дослідні ділянки, що належать до царини кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва, помітно було здалеку: над ними зависли потужні дрони.

     Ця кафедра представила власні нові досягнення в управлінні формуванням врожаю через регулювання живлення рослин. Управління є тактичне і стратегічне, наголошує її завідувач Анатолій Бикін. І сьогодні колектив займається розробленням алгоритму раціональної реалізації цих принципів у технологічні рішення агрохімічного забезпечення рослинництва. Початок дає діагностика живлення рослин, і науковці продемонстрували сучасні прилади польової експрес-діагностики, що дозволяють безпосередньо в полі визначати вологість, твердість, рН ґрунту, параметри, пов’язані з його електропровіднітю, вміст окремих елементів тощо.

     Використання будь-якого експрес-приладу потребує перевіреного методичного супроводу, саме в цьому напрямку ми працюємо, пояснює доцент кафедри Наталія Пасічник. Є істотні напрацювання в дистанційному моніторингу посівів саме для оперативної оцінки й регулювання живлення рослин.
     Безпілотні технології сьогодні дозволяють здійснювати не лише моніторинг, а й технологічні процеси. Загальну увагу привернув працюючий над посівами безпілотний оприскувач. Новим напрямком у діяльності кафедри є розроблення технологічних параметрів роботи з такими БПЛА – від приготування добрив до обробки посівів. Представлений безпілотник має змінні насадки й може вносити розчини, насіння, сухі добрива. Це не просто нова технологія обробки посівів, це, можна сказати, нова філософія.

     Науковці кафедри дотримуються точних підходів до регулювання живленням рослин – дати потрібний елемент у потрібний час. А для рослин цей визначений час може тривати кілька днів, тож точність таких підходів і старання кафедри виправдані.

     Локація третя. Про наукові дослідження кафедри рослинництва розповіла її завідувачка Світлана Каленська. Основні напрями пов’язані з глобальними проблемами людства, змінами клімату, емісією газів: продовольча, енергетична безпека; збереження та розширення біорізноманіття, органічне виробництво продукції рослинництва.

     У 2021-2022 роках співробітники кафедри та 10 аспірантів виконують наукову тематику, що фінансується за рахунок державного бюджету, – «Альтернативні джерела рослинницької сировини для виробництва мастил та палив». Так, аспірантка Наталія Гордина досліджує нову для регіону культуру – сафлор, який традиційно був культурою степу України. Це – культура універсального використання і має значну перспективу розширення посівних площ в Україні. Аспіранти Анна Лемешик і Олена Гордина працюють над питаннями біологізації технологій вирощування сої та пшениці озимої. Важливе дослідження проводить аспірант Олександр Пономаренко з горохом озимим – цінним як продовольча культура та попередник під озимі. Продовжують дослідження з соняшником аспіранти Віталій Аврамчук і Роман Гоєнко. Вперше за останні роки аспірант Роман Федів заклав багатофакторний дослід з традиційною для України культурою (але яку можна вже віднести до нішових культур) – вівсом. Культурою нині зацікавилась переробна промисловість: на неї нині вже досить високий попит. Дослідження з кукурудзою проводить аспірант Роман Сачок.

     Завдяки сприянню ректорату та за рахунок державних наукових тем кафедра забезпечена сучасними приладами для аналізування рослинницької сировини, плідно співпрацює з науковими установами і ЗВО, вирішуючи важливі наукові і освітянські проблеми.

     Локація четверта. Методи створення нових сортів та гібридів кукурудзи, а також колекцію зернових презентував завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва ім. М.О. Зеленського Олександр Макарчук. Наразі тут зосередилися на створенні вихідного матеріалу кукурудзи з поліпшеними якісними показниками та адаптованого до температурних змін умов вирощування і вивчення колекції самозапилених ліній кукурудзи з різними біохімічним показниками якості зерна (до складу колекції увійшли інбредні лінії кукурудзи селекції НУБіП, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, отримані із Національного центру генетичних ресурсів рослин України, вивченні колекції зернових колосових культур, зокрема пшениці озимої та ярої, ячменю озимого та ярого, а також жита та тритикале для використання в селекційному процесі.
     Колекційні зразки зернових колосових культур отримують від наукових установ, які займаються селекцією цих культур. Найбільшу кількість матеріалу одержано з Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла, ННЦ «Інституту землеробства НААН», Білоцерківської дослідної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.
     По кукурудзі в дослідах представлена вся схема селекційного процесу – від колекційного розсадника до сортовипробування. Також проводиться екологічне сортовипробування гібридів кукурудзи компанії «Монсанто» за госпдоговірною тематикою.

     Локація п’ята. А про кормові культури, їхнє значення та технології вирощування детально розповів завідувач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології Григорій Демидась. Одне з основних завдань кафедри – організація і проведення виїзних практичних занять зі студентами з дисципліни «Кормовиробництво і луківництво». На дослідному полі на площі 2 га створено колекційний розсадник кормових культур. Колекція нараховує понад 30 видів та сортів найбільш поширених кормових трав різних екологічних типів. І це значно полегшує практичне унаочнення та закріплення теоретичного матеріалу студентами щодо вивчення біологічних, морфологічних особливостей та формування продуктивності кормових рослин. А також дає можливість на натуральних зразках та в умовах їх природного середовища навчитись визначати за особливостями морфологічної будови вегетативних органів види кормових трав, диференціювати типи пагонів в скелеті кущів злакових культур, визначати коефіцієнт кущення рослин.
    Також науковці кафедри заклали польовий дослід за ініціативною темою «Удосконалення енергоощадних технологій вирощування кормових культур в основних та проміжних посівах правобережного Лісостепу України».

     Локація шоста. Завідувач кафедри ентомології Ярослав Лікар розповів про моніторинг шкідників сільськогосподарських культур (за результатами цих обстежень складається система захисту від них) та зазначив: все більшого значення в сівозміні набувають енергетичні культури, які мають спеціалізованих шкідників. А це потребує вивчення їх біологічних особливостей та регулювання чисельності, враховуючи екологічний стан посівів інших культур. Він розповів про захист полів сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи, пшениці та інших біологічним методом, із використанням ентомофагів, а також про те, що внесення (випуск) трихограми планується проводити за допомогою безпілотного літального комплексу для внесення засобів захисту рослин ультрамалооб’ємним методом. До речі, цей комплекс представив випускник нашого університету – успішний бізнесмен Дмитро Грогуленко. Він, співпрацюючи з кафедрою, надає їй і спонсорську допомогу, зокрема в облаштуванні лабораторії.

     Підбиваючи підсумки, Станіслав Ніколаєнко відзначив творчий підхід до справи науковців факультету, зокрема молодої генерації. Але заспокоюватися не варто.

Валентин Обрамбальський