Агролісівництво для досягнення цілей сталого розвитку

     Саме ці переваги від ведення агролісівницва опинилися у фокусі міжнародного науково-практичного семінару “The Contribution of Agroforestry to Sustainable Development Goals”, що відбувся онлайн на базі кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій ННІ лісового і садово-паркового господарства, із запрошеними доповідачами Богданом Лойкою (Bohdan Lojka) та Нільсом Тевзом (Niels Thevs). Проведення семінару ініціювали викладачі та студенти магістерської англомовної програми “Forest management in Eastеrn Europe”.

     Першим доповідачем став Богдан Лойка (Bohdan Lojka) із темою «Агролісівництво у Чеській Республіці. Минуле, теперішній стан та перспективи» (Agroforestry in Chech Republic. History, present state and perspectives). Богдан є представником Чеської асоціації агролісівництва (Czech Association for Agroforestry (CSAL)) та Празького університету наук про життя (Czech University of Life Sciences).

     Розпочав свою доповідь з головних природніх проблем, таких як вітрова та ґрунтова ерозії, а також втрата біорізноманіття через велику кількість орних земель, які не заліснюються. Окрім того, проблеми політичного аспекту, а саме відсутності будь-яких правових умов та не визначення агролісівництва як діючої системи землекористування. У Чеській Республіці менше 1 % (35,750 га) сільськогосподарських угідь можуть бути віднесені до лісопасовищних (silvopasture). Важливими для Чехії мають такі категорії агролісівництва як: висадження деревних видів на землях постійного користування, випасання худоби на заліснених землях або ж садах. Слід також зазначити, що опитавши фермерів та дізнавшись їх ставлення до таких практик, були отримані досить приємні результати, адже з 500 учасників, близько 70 % практикують ведення господарства із застосуванням агролісівничих систем.

     Як вважає Богдан Лойка, Чеська Асоціація агролісівництва наразі є найважливішим рушієм для розроблення системи дієвого агролісівництва у Чехії. На базі дослідного господарства Асоціації проводяться безліч досліджень, конференцій та курсів з розвитку потенціалу для фермерів, студентів, власників земель. Головними перспективами на майбутнє є створення чіткої політики для агролісівництва, систематична фінансова підтримка, субсидії, дотримання запропонованої класифікації агролісівничої системи.

     Доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій Ганна Лобченко представила доповідь щодо впровадження агролісомеліоративних практик в України. Так, наразі, через неправильну пріоритетність та жагу до отримання швидких матеріальних вигод, величезна кількість агроугідь в Україні зазнають вітрової, ґрунтової та водної ерозій, а перетворення степових луків на сільськогосподарські угіддя призводять до природніх катастроф, таких як пилові та піщані бурі, опустелювання. Окрім того, через тривалу відсутність реального власника вже наявних полезахисних смуг, економічну кризу, а також недостатню обізнаність про значення лісосмуг, відбуваються нелегальні рубки та загальна деградація раніше створених насаджень. Доповідачка наголосила, що відновлення систем полезахисних смуг та створення нових має велике значення для України, оскільки це допомагає протидіяти розвитку ерозійних процесів, збільшує врожайність на 10-20% при втраті всього 3 % ріллі під створення насаджень, а також сприяє збереженню біорізноманіття у агроекосистемах. Ключовими учасниками процесу впровадження практик агролісівництва є вчені, екологічні активісти, приватні та благодійні організації, фермери зорієнтовані на пермакультуру та органічне землеробство.

     Запрошений спікер Нільс Тевз (Niels Thevs), координатор дослідницької програми для Центральної Азії (Киргизстан) з ICRAF ECA, висвітлив головні аспекти потенціалу агролісівництва для стійкого землекористування. Найбільшою проблемою інтенсивного землекористування у Киргизстані є повна залежність від зрошування, потреба у великій кількості води та ерозія, що виникає у разі її нестачі.

     Більшість насаджень на землях дослідного агрокористування потерпали від посухи й гинули, відтак не виконували функції захисту. Проте за декілька років досліджень та клопіткої праці було створено мережу насаджень із швидкорослих гібридів тополь і науково доведено, що під впливом полезахисних насаджень врожайність сільськогосподарських культур збільшилась до 17 %, а інтенсивність ерозійних процесів зменшилась у кілька разів.

     Основними цілями агролісомеліорації у зрошуваному сільському господарстві Киргизстану є створення нових гібридів тополі як джерела доходу та елементу контролю ефективної витрати води, а також трансформація сільського господарства у більш стійке до «водного стресу» та альтернативні підходи виходу з наявної кризи.

     По завершенню виступів відбулася жвава дискусія, зважаючи на те, що Україна, Чехія та Киргизстан мали подібний підхід до впровадження агролісівництва у минулому, однак відмінність у кліматичних, економічних, політичних умовах нині має прояв у різних підходах.

     Для студентів англомовної магістерської програми такий досвід спілкування з експертами з різних країн світу дозволяє пізнати глибше спеціальні дисципліни та мислити більш глобально, що неодмінно допоможе досягнути значних висот у подальшому професійному розвитку.