Обговорення навчальних планів та освітньо-наукової програми PhD «Філософія» на 2021-2022 навчальний рік зі стейголдерами

 5 квітня 2021 року відбулося засідання групи забезпечення освітньо-наукової програми «Філософія», в якому взяли учать: заступник директора Центру релігієзнавчих досліджень, доктор філософських наук, професор Юрій Павлович Чорноморець, завідувач кафедри філософії, біоетики та історії медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор філософських наук, професор Ірина Василівна Васильєва, завідувач кафедри філософії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор філософських наук, професор Наталя Григорівна Мозгова, аспіранти та випускники аспірантури кафедри філософії та міжнародної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України.

    У вітальному слові, гарант освітньо-наукової програми доктор філософських наук, професор Світлана Володимирівна Сторожук зауважила, що проектна група освітньо-наукової програми «Філософія» зорієнтована підвищення соціального престижу філософії. Це завдання, зауважила гарант, може бути реалізованим тільки завдяки постійній адаптації до швидкозмінних вимог ринку праці. Саме вони вимагають, щоб наші випускники стали висококваліфікованими науковцями, що здатні ставити й вирішувати складні соціально-філософські проблеми, здійснювати рефлексію екологічних проблем та глобальних викликів, що стоять перед українським суспільством. Утім, подібні прагнення важко реалізувати, оминаючи думку усіх зацікавлених сторін. З огляду на це, як зауважила пані С. Сторожук, було проведено публічне обговорення обов’язкових компонент освітньо-наукової програми, результати якого виявилися вкрай неоднозначними. Зокрема, всі зацікавлені учасники освітнього процесу, однозначно вказали на те, що дисципліна «Математичне моделювання та планування експерименту» не формує відповідних спеціальності 033 «Філософія» компетентностей. Більш зваженим виявилося ставлення учасників освітнього процесу до дисципліни «Комп’ютерна оборобка інформації». Неоднозначна позиція учасників освітнього процесу, як зауважила Світлана Володимирівна, не могла залишитися поза увагою проєктної групи, котра одностайно визнала потребу у додатковому обговоренні зазначених суперечностей задля формування конструктивних та зважених рішень.
   Першою до обговорення означених питань долучилася аспірантка кафедри філософії та міжнародної комунікації третього року навчання Олександра Соколова, котра зауважила, що завершуючи дисертаційне дослідження вона жодного разу не використала сформованих дисципліною «Математичне моделювання та планування експерименту» знань та вмінь. Більш того, пані Олександра зазначила, що плануючи своє майбутнє працевлаштування в освітній сфері, вона не бачить можливості для використання навиків математичного моделювання. Водночас, аспірантка звернула увагу на потребу в ґрунтовному й всебічному вивченні філософської методології. На її думку, це значно полегшило б роботу над дисертаційним дослідженням. Досить виваженою була позиція пані Олександри щодо дисципліни «Комп’ютерна обробка інформації». Наразі вона входить до циклу обов’язкових дисциплін, утім, як зазначила здобувачка, в аспірантуру люди приходять вже з певним багажем знань, а тому цю освітню компоненту цілком можна віднести до циклу вибіркових.

   Дуже емоційним був виступ аспіранта кафедри філософії та міжнародної комунікації Василя Гонтара. Він зауважив, що в цілому освітньо-наукова програма йому подобається, але дисципліна «Математичне моделювання та планування експерименту», на його погляд, не здатна забезпечити необхідні для філософа-науковця знання та вміння. Набагато кориснішим, на думку пана Василя, було би введення до циклу обов’язкових компонент освітньо-наукової програми «Філософія» неформальної логіки, аналітичної філософії.

   Думку аспірантів цілком і повністю підтримала професор Наталія Мозгова. Вона зауважила, що студентоцентризм сучасної освіти вимагає враховувати думку здобувачів освіти усіх рівнів, а тому проєктна група має зреагувати на зауваги і рекомендації аспірантів та результати публічного обговорення. Водночас, професор Н. Мозгова зауважила, що аспіранти кафедри філософії та міжнародної комунікації досить чітко означили тенденцію, яку вона спостерігала, як голова спеціалізованої вченої ради. Зокрема, більшість аспірантів, що подають дисертації до захисту в спеціалізовану вчену раду, мають велику проблему з написанням першого розділу дисертації, зокрема методології дисертаційного дослідження. З огляду на це, пані Н. Мозгова, зауважила, що ґрунтовне вивчення філософської методології було б надзвичайно доречним і, в цілому, відповідало би означеним аспірантами запитам.
  Зауваги та пропозиції професора Н. Мозгової повністю підтримав професор Ю. Чорноморець, який, до того ж, зауважив, що дисципліна «Математичне моделювання та планування експерименту» наразі є залишком застарілих освітніх стратегій. З огляду на це, на думку професора Ю. Чорноморця, вдосконалення освітньо-наукової програми не можливе без підкріплення її фахової складової. Крім того, на думку пана Ю. Чорноморця, освітньо-наукова програма значно виграла б за умови введення освітніх компонент, орієнтованих на вивчення філософії живого, феномену здоров’я, біоетики тощо. Цю пропозицію підтримала і схвалила професор І. Васильєва, яка зауважила, що цілком і повністю підтримує думку своїх попередників щодо необхідності оновлення освітніх компонент освітньо-наукової програми «Філософія», проте для неї, як роботодавця надзвичайно перспективно виглядає орієнтація програми на поглиблене вивчення філософії живого та біоетики. Це, як зауважила пані І. Васильєва, відкриває широкі можливості для тісної співпраці кафедри філософії, біоетики та історії медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з кафедрою філософії та міжнародної комунікації НУБіП України.

  Позицію зовнішніх експертів цілком і повністю підтримали представники групи забезпечення освітньо-наукової програми «Філософія». Натомість гарант програми професор С. Сторожук зауважила, що на попередніх зустрічах та семінарах посилення орієнтації освітньо-наукової програми на загальну місію та особливість НУБІП України, вже розглядалося. Зокрема, на засіданні, яке відбулося 26 квітня 2021 року було прийнято рішення підкреслити особливість освітньо-наукової програми освітніми компонентами, зокрема, освітньою компонентною «Актуальні проблеми сучасної соціальної філософії». Ця зміна, зумовила винесення освітньої компоненти «Зміна предмета філософії в історії філософії» до циклу вибіркових. Крім того, будучи відкритими до обговорення та, відповідно, покращення освітньо-наукової програми було істотно розширено вибіркові компоненти. Наразі освітньо-наукова програма налічує десять вибіркових компонент, серед яких «Філософські засади біоетики», «Філософія екології», «Філософські проблеми біології». Водночас, пані С. Сторожук зауважила, що спрямованість програми є многовекторною, в ній поєднується ОК, які враховують сучасні аспекти розвитку біотехнологій і формування екологічної свідомості та культури, гуманне ставлення до природи, а також соціальну філософію та анторопологію, що цілком і повністю відповідає задекларованій місії НУБіП України.

   Ініціатива проектної групи щодо необхідності розширення спектру вибіркових компонент освітньо-наукової програми «Філософія» отримала схвальні відгуки присутніх, які зауважили, що межі досконалості немає, а тому наразі всі пропозиції проєктної групи варто схвалити й рекомендувати їх до затвердження на засіданні кафедри філософії та міжнародної комунікації та гуманітарно-педагогічного факультету.
   Підводячи підсумки теплого і, водночас, дуже насиченого та плідного засідання, його учасники закцентували увагу на прагненні гаранта та членів проєктної групи до покращення якості освітнього процесу та побажали їм успіху у проходженні акредитації.

Ірина Матвієнко,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації