Працівники НУБіП України вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні в День Гідності та Свободи

21 листопада 2020 року
     Зважаючи на карантинні обмеження та запровадження «карантину вихідного дня», колективом університету НУБіП України було вирішено вшанувати пам'ять полеглих Героїв Небесної Сотні і День гідності та свободи на день раніше – 20 листопада 2020 р.

     На Майдан Незалежності зі скорботою та пошаною до полеглих 107-ми героїв, серед яких і студент Бережанського агротехнічного інституту (відокремленого підрозділу НУБіП України) Устим Голоднюк та покласти квіти до їх меморіалу поїхали працівники НУБіП України: директор музею історії НУБіП України М. Поливач та фахівці відділу виховної роботи та студентських справ – провідний фахівець М. Литвин, фахівець В. Гонський та начальник відділу А. Хижняк.

Зліва на право: М. Литвин, М. Поливач, А. Хижняк

     21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. Дана подія в календарі є наступником свята Дня Свободи, що відзначалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 рр., поки не було скасоване указом Президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 р. Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.

     Саме 21 листопада 2013 р. розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Плюндрування законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликало обурення українців.

     Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України. Першими висловили свою позицію студенти, за що були брутально побиті.
     Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників.

  

     Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям 107 убитих і понад 2 тис. поранених. І це була лише ціна трьох місяців Євромайдану.

     Злочинна влада, падаючи, зробила все аби потягти з собою у небуття і Україну, віддавши її на поталу «великому брату» – анексований Крим, війна на Донбасі, шалений супротив корумпованого чиновництва всередині країни, вседозволеність олігархату – все це реалії сьогоднішньої України. Скільки років пройшла, а й досі ніхто не покараний… Та чи буде?!

Гонський В. – один із ведучих Майдану – «голос Майдану»

     Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і тернистий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 р., тривають і досі.
     Окрема подяка екскурсоводу інформаційно-виставкового центру Музею Майдану за проведену екскурсію місцям боїв на алеї Небесної сотні.


Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook