Торгівля людьми: як розпізнати небезпеку та не втрапити у халепу

24 травня 2020 року

 

Приблизно для 40 мільйонів людей «торгівля людьми» – це не якась незрозуміла концепція, а жорстока реальність, яку вони вимушені проживати щодня. У повсякденному житті більшість людей не задумуються наскільки ця проблема є актуальною та серйозною. Торгівля людьми є найшвидше зростаючою кримінальною галуззю у світі, яка за розмірами поступається лише торгівлі наркотиками та зброєю. Сучасна торгівля людьми має транснаціональний характер – вона охоплює всі регіони та більшість країн світу. Масштаби поширення торгівлі людьми дійсно вражають, мабуть, вже не знайдеться такого куточку світу, який не зачепила б дана проблема.
 
І взагалі, що таке торгівля людьми, що в себе включають ці два страшні слова? 
 
Торгівля людьми – це одна із сучасних форм рабства, що включає в себе домашнє рабство, примусові шлюби, примусове зайняття проституцією чи участь у виготовленні порнографічної продукції, нестерпні форми праці тощо.
 
Торгівлю людьми можна вважати чумою ХХІ століття і Україну, як і більшість куточків світу не оминула ця страшна проблема. За час незалежності понад 260 тисяч українців ставали жертвами торгівлі людьми, половина із них жертви трудової експлуатації інші були втягнуті в сексуальне рабство, жебрацтво, торгівлю органами. Україна є і країною призначення, і країною-транзитом, і країною походження саме торгівлі людьми.
 
Так, як і у всьому світі в Україні схожі причини поширення цього злочину. Є як внутрішні, так і зовнішні чинники.
 
 
На першому місці серед причин поширення стоїть скрутне економічне становище – практична неможливість отримати гідну роботу в Україні. Не тільки важкий стан української економіки ускладнює ситуацію, а й те, що процес міграції криміналізується, оскільки дешева робоча сила українських громадян складає основу надприбутків як в Україні так і за її межами.
 
До другої групи можна віднести інформаційні чинники. Негативну роль у поширенні в Україні злочину торгівлі людьми відіграє погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування. Низький рівень життя в рідній країні спричиняє бажання у населення знайти роботу та краще життя далеко від дому. Очевидно, що таке бажання формується не на основі реальних знань про можливості і умови праці, а більше під впливом сторонніх знань щодо цього.
 
До правових чинників можна віднести відсутність працюючої системи з одного боку, захисту потерпілих, недостатню захищеність українських громадян від торговців живим товаром, а з другого – покарання злочинців. Хоча українське законодавство передбачає досить суворе покарання за торгівлю людьми, однак, зважаючи на те, що мотивація у людей для виїзду за кордон залишається, як і зберігаються високі прибутки у тих, хто їх вивозить, найближчим часом змін не очікується.
 
Психологічні причини є важливими і малодослідженими чинниками: кризовий стан, в якому знаходяться наші громадяни, приводить до зменшення самозахисту і погіршення психологічного стану. Думаючи, що вже гірше не буде або що їх це не торкнеться, люди погоджуються на різні авантюрні пропозиції без урахування можливих наслідків.
 
Ще одним фактором, що сприяє розвитку торгівлі людьми, є насильство, зокрема домашнє. Насильство часто є основною рушійною силою, несвідомим поштовхом, що спонукає людину шукати кращого життя і заробітку якомога далі від дому.
 
З усього вищесказаного хочеться дати кілька рекомендацій для наших співвітчизників. Слід пам’ятати, що перед тим, як погоджуватися на сумнівні пропозиції щодо працевлаштування на території України чи за кордоном, варто замислитися, чи варто ризикувати своїм життям, чи дійсно запропоноване відповідає реальності, або це тільки добре спланована афера. Необхідно бути обережними, адже у кожного з нас життя одне і тільки ми маємо вирішувати, як його прожити.
 
 
У цій нелегкій боротьбі не потрібно занижувати власні сили, адже саме Ви можете допомогти боротися з торгівлею людьми у власній громаді. Донесіть до відома своїх соціальних кіл, щоб ваші друзі та родина дізналися більше про торгівлю людьми. Подумайте про волонтерство з місцевою організацією протидії торгівлі людьми. Жодна дія не є занадто малою. Ніколи не варто недооцінювати різницю, яку Ви можете зробити для життя будь-кого через один невеликий акт доброти.
 
Якщо Ви помічаєте, що людина пригнічена і взагалі поводить себе не притаманно їй, запитайте, що сталося і чи потрібна їй якась допомога, адже часто жертви даного злочину воліють скоріше забути про те, що з ними трапилося, не звертаються за допомогою або просто не знають, куди їм іти. В будь-якому випадку спершу краще звернутися до правоохоронних органів, що порадять соціальну установу, яка допоможе справитися з наслідками пережитого злочину.
 
Будьте уважними і бережіть себе!
 
 
Владислава Алімова,
студентка МВ-17001б 
гуманітарно-педагогічного факультету
 

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook