До 110-річчя від дня народження Бориса Івановича Костецького!

5 квітня 2020 року
     Професор Костецький Борис Іванович – основоположник наукової школи поверхневої міцності і окиснювального зношування в трибології і триботехніці.

     «…Поверхнева міцність матеріалу не може бути прямо зв’язана з властивостями вихідного матеріалу. Вона залежить від властивостей нової фази-вторинних структур, які утворюються із вихідного матеріалу шляхом його структурної перебудови і взаємодії з середовищем. Ця трансформація приводить спочатку до створення нової фази – дійсного об’єкту руйнування – і лиш потім до його руйнування. У цьому і є корінна відмінність об’ємного і поверхневого руйнування і міцності». Б. І. Костецкий, 1960 рік.

  

     Борис Іванович Костецький, належить до плеяди яскравих, особистостей-засновників сучасної трибології, який ще за життя приймався всіма як класик. Це можна зв’язати з його творчою спадщиною, кількістю прямих учнів, багатьма послідовниками, чисельністю нових ідей, уявлень і експериментальних результатів. А можна судити і по тому, що багато розвинутих ним уявлень були на «вістрі» і являлись синтезом останніх досягнень фундаментальних суміжних наук.

     Борис Іванович Костецький народився 2 квітня 1910 р. у м. Тетіїв Таращанського повіту, Київської губернії в сім’ї земського лікаря.

     У 1914 році сім’я переїхала до Києва. В 1917 році закінчив перший клас чоловічої гімназії, потім трудову семирічну школу, а згодом Київський меліоративний технікум.

     Служив в армії і в 1934 році демобілізований із її рядів за станом здоров’я. Повернувся до Києва, але враховуючи голод в Україні, він з матір’ю і сестрою виїхав у 1934 році на Урал до міста Свердловська (нині Російська Федерація).

     На Уралі з 1934 по 1939 рр. працював інспектором з якості торфу на ряді заводів. Одночасно навчався на вечірньому відділенні Уральського політехнічного інституту, який закінчив у 1940 р. за спеціальністю «Верстати та інструмент». У 1943 р. заочно закінчив аспірантуру цього інституту і захистив кандидатську дисертацію «Дослідження процесів шліфування у зв’язку з тепловим режимом і структурними змінами, які виникають при шліфуванні загартованих поверхонь».

     Працюючи на заводі «Уралмаш» Б.І. Костецький розробив метод виготовлення литого різального інструменту із відходів швидкорізальної сталі і технологію виготовлення біметалевого різального інструменту, де різальна частина була із швидкорізальної сталі, а кріпильна (стержень різця) із вуглецевої сталі.

     У період 1941-1946 рр. працював на заводі «Уралмаш» старшим майстром, старшим технологом, інженером дослідником та начальником інструментальної лабораторії.

     Борис Іванович Костецький був заїдливим рибалкою, мисливцем, шахістом (кандидат у майстри спорту).

     Після війни Борис Іванович Костецький вирішує зайнятися наукою і у 1946 році, подавши документи в декілька інститутів СРСР, він обирає (хоч з гіршими умовами) інститут будівельної механіки АН УРСР м. Київ. Де з 1947 до 1953 працює завідувачем металографічної лабораторії. За сумісництвом викладає в Київському інституті цивільного повітряного флоту.

     У 1950 році виходить перша монографія Бориса Івановича Костецького «Зносостійкість деталей машин», а в 1951 році він захищає докторську дисертацію з такою ж темою.

     З 1953 до 1954 року Борис Іванович Костецький працює старшим співробітником лабораторії зварювання в інституті електрозварювання АН УРСР і за сумісництвом (з липня 1953 по січень 1954) завідує кафедрою технології металів Української сільськогосподарської академії (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). У 1954 році йому було присвоєно вчене звання професора.

     Найповніше його талант, як вченого і педагога розкрився в Київському інституті інженерів цивільної авіації (1954-1966 рр.) і Українській сільськогосподарській академії (1966-1991 рр.).

     У Київському інституті інженерів цивільної авіації Борис Іванович одночасно працював на посаді завідувача кафедри технології металів і матеріалознавства та керівника створеної ним наукової лабораторії тертя, змащування і зношування в машинах. Тут уперше досліджено дислокаційну структуру поверхневих шарів матеріалів під час проведення унікального експерименту з аналізу енергетичного балансу за умов нормального тертя і пошкоджуваності. Під його керівництвом за період роботи з 1950 по 1966 рр. в Київському інституті інженерів цивільної авіації та інших наукових закладах захистили 40 кандидатських і 5 докторських дисертацій, у тому числі три майбутніх ректори цього вищого навчального закладу.

     Після створення науково-дослідної бази підготовки плеяди науково-педагогічних кадрів в Київському інституті інженерів цивільної авіації, у Бориса Івановича з’явились суперечливості і розбіжності з керівництвом навчального закладу, в тому числі з окремими його вихованцями.

     Заключний період науково-педагогічної діяльності Бориса Івановича пройшов в Українській сільськогосподарській академії (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). Спочатку (1966-1969 рр.) він працює на посаді професора кафедри експлуатації машинно-тракторного парку, а згодом (1969-1971 рр.) організовує і завідує кафедрою надійності і довговічності машин сільськогосподарського виробництва. Після об’єднання з кафедрою технології металів Б.І. Костецький завідує кафедрою технології металів надійності і довговічності машин (1972-1976 рр.). З березня 1976 р. до лютого 1991 р. працював на посаді професора кафедри, яка в 1987 р. перейменована на кафедру «Технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства».

 

Колектив кафедри технології металів надійності і довговічності машин (1984 р.)

 

 

     В Українській сільськогосподарській академії майже з нуля було створено чотири науково-дослідні лабораторії з необхідними приладами, установками, новітнім електронним мікроскопом УЭМБС-100 (роздільна здатність близько 1000 Н м), який давав можливість досліджувати взаємодію і вплив дислокацій на реальну структуру поверхневих шарів матеріалів при терті.

     У період з 1968-1975 рр. у Бориса Івановича Костецького нараховувалось до 50 аспірантів і пошукачів. В лабораторіях кафедри одночасно виконували дослідження близько 20 аспірантів. В Українській сільськогосподарській академії, з 1966 року було захищено 128 наукових дисертацій, найбільше у 1970 році – 12. Лише за три роки 1970-1972 рр. захищено 30 дисертацій. Наукові роботи аспірантів Української сільськогосподарської академії та з інших наукових закладів, зв’язаних із сільськогосподарською технікою були спрямовані на дослідження видів зношування деталей різних груп машин в умовах експлуатації.

     Для найбільш поширених видів зношування досліджувався механізм руйнування поверхневих шарів матеріалів пар тертя і способи підвищення довговічності деталей та вузлів. Виконувались також роботи з впливу масштабного фактора, мастил та інших робочих середовищ (отрутохімікати, мінеральні та органічні добрива, ґрунт, продукція сільського господарства і тваринництва та ін.) на механізм та інтенсивність зношування матеріалів деталей в умовах тертя.

     Для нашого Університету підготовлено 25 науковців, які працювали і працюють на різних кафедрах. Борис Іванович сприяв залученню професора Суторіхіна В.М. на завідування кафедрою деталей машин і підйомно-транспортних машин та член-кореспондента Академії наук СРСР Кожевнікова С.М. на завідування кафедрою опору матеріалів, професора М.П. Брауна на завідування кафедрою технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства.

     Борис Костецький вперше в світовій науці класифікував види зношування за ведучими процесами. Вид зношування визначається умовами роботи пари тертя, характером руйнування поверхні, структурою і властивостями поверхневих шарів, зумовленими механічною і фізико-хімічною взаємодією матеріалів деталей і середовища в зоні тертя. Він розробив комплексну методику і машини для дослідження процесів зношування, яку визнали навіть його наукові опоненти такі, як академіки СРСР П.А. Ребіндер, М.М. Хрущов і П.Є. Дьяченко.

     Наукові здобутки Б.І. Костецького, що стали всесвітньовідомими, пов’язані з розробленням класифікації процесів зношування та пошкодження деталей машин, дослідженням фізико-хімічних механізмів відкритого ним явища нормального окиснювального зношування, формуванням вторинних структур на поверхнях тертя і теорією структурного пристосування матеріалів під час тертя на базі сучасних уявлень металофізики, механохімії і термодинаміки.

     Дослідження розвитку вторинних структур дозволило встановити явище самоорганізації і саморегулювання процесів вторинного структуроутворення, синергізм дії деформаційних, дифузійних і хімічних процесів. Відкрито ряд ефектів контактної та аномальної взаємодії активних елементів середовища з металом, негативний вплив кисню за надлишкового окиснення в умовах тертя кочення, абразивного зношування і фретинг-процесі.

     Борисом Івановичем Костецьким розроблено загальну методологію вирішення практичних завдань за допомогою вивчення процесів зношування деталей машин в умовах їх експлуатації, системного аналізу на базі структурно-енергетичної теорії тертя та зношування.

     Він уперше застосував найсучасніші методи дослідження процесів зношування: електронну мікроскопію, рентгеноструктурний, електронно-графічний, оже-спектральний аналізи, досліджував зміни дислокаційної структури матеріалів в зоні тертя.

     Під керівництвом Бориса Івановича розроблено цілісну систему технічних рішень з підвищення зносостійкості та довговічності вузлів тертя, захищених 47 авторськими свідоцтвами на винахід СРСР.

     З 1990 року Борис Іванович Костецький захопився розробкою і реалізацією теорії термодинаміки відкритих систем в процесах тертя і зношування.

     Чудовий педагог і знаний у науці, велику увагу приділяв своїм учням у формуванні їх уявлень і впевненості у собі, як науковців. В УСГА (нині НУБіП України), що четверга проходили семінари, на яких доповідались і обговорювались підготовлені дисертації і результати досліджень аспірантів і пошукачів. Розглядались мінімум одна-дві роботи. Просив задавати самі каверзні і неочікувані запитання. Йшло дуже корисне навчання аспірантів і тренування дисертанта.

     Організовувались і проводились наукові конференції на державному рівні, де Б.І. Костецький, його учні і аспіранти приймали активну участь. Особливо він цінував наукову співдружність з академіками СРСР П.А. Ребіндером, М.М. Хрущовим, Ю.С. Термінасовим, А.І. Петрусевичем, А.С. Ахматовим, С.В. Венцелем, В.Т. Трощенком, професорами Е.М. Натансоном, М.П. Брауном.

     Борис Костецький підготував понад 165 науковців (118 із них в УСГА) із них 12 - докторів технічних наук, які працювали і працюють в багатьох країнах світу зокрема в Україні, Німеччині, Сполучених Штатах Америки, Ізраїлі, Польщі, Болгарії, Єгипті, Сирії і Російській Федерації. Його роботи  отримали визнання, як у СРСР так і за кордоном, де він неодноразово виступав на міжнародних конгресах і конференціях.

Сьогодні науковий напрям Бориса Івановича Костецького плідно розвивають трибологи Національного авіаційного університету. Фундаментальні дослідження в галузі тертя та зношування проводять інститути НАН України. Окрім м. Києва науково-дослідні роботи з трибології і триботехніки проводять у наукових центрах міст Хмельницького, Одеси, Львова, Харкова, Запоріжжя, а також ученими Тернополя, Луцька, Чернігова, Житомира, Вінниці, Івано-Франківська, Мелітополя, де створені місцеві осередки трибологів.

     Борисом Костецьким опубліковано 459 наукових праць, з них 25 монографій. Книги і статті друкувались за кордоном. Він був членом декількох спеціалізованих вчених рад, членом наукової ради тертя і мастильної дії, членом комісії з втомної міцності при АН СРСР, заступником голови Ради надійності і довговічності машин та споруд при Президії АН УРСР, членом редколегій науково-технічних журналів та наукових збірників. Приймав участь у підготовці багатотомної української енциклопедії.

     Борис Іванович Костецький нагороджений медалями: «За трудовую доблесть», «Ветеран труда», «В память 1500-летия Киева», «Отличник Аэрофлота». Крім того нагороджений 15 грамотами, у тому числі «Почетной грамотой Президиума Южного отделения ВАСХНИЛ». Йому присвоєно звання «Заслуженный изобретатель СССР» (1975р.) «Заслеженный деятель науки УССР» (1980 р.). 

Відгуки видатних вчених про роботи Б.І. Костецького

Академік  Б.Є. Патон. Український учений у галузі зварювання, металургії і технології металів.

 Президент НАН України. Герой України. Генеральний директор науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона».

«… Вами створена наукова школа теоретичного і наукового дослідження процесів тертя і зношування та їхня теорія, яка тепер успішно розвивається. Вами вперше вивчені закономірності розвитку основних видів зношування і дана їх класифікація.» 

В.І. Трефілов учений фізик і матеріалознавець 

академік  НАН України, Російської АН.

«…Ви створили і очолили крупну наукову школу в галузі тертя, змащування та зношування машин. Вами вперше сформовані основи теорії поверхневої міцності при терті матеріалів, виявлена загальна закономірність тертя і зношування та відкритий її головний фізичний механізм – явище структурного пристосування матеріалів при терті.

Ваші дослідження знаходять широке практичне застосування в сільськогосподарському машинобудуванні.» 

 

Академік НАН України  М.В. Новиков. Український учений у галузі у галузі матеріалознавства і міцності матеріалів.

Лауреат Державних премій у галузі науки і техніки.

«… Розроблена Вами в останні роки теорія поверхневої міцності і руйнування тісно зв’язано з розвитком уявлень про універсальне явище структурної пристосовуваності матеріалів при контактному навантаженні та її інверсії, відкритому Вами в результаті великого комплексу досліджень та узагальнення досвіду промисловості.»

 

Із відгуку професора І.В. Крагельського.

Радянський фізик, вчений триболог

автор молекулярно-механічної теорії тертя і втомної теорії зношування твердих тіл.

«…Щоб об’єктивніше оцінити те, що створив Костецький, потрібно врахувати, що до Костецького говорили про різні теорії зношування. Однак ніхто детально у всьому комплексі не аналізував процесу зношування, також тих перетворень, які під дією сил тертя відбуваються з металом.

Розкриття динаміки цього процесу побудова стрункої концентрації є колосальною заслугою Б.І.Костецького, видатна робота якого не пройде безслідно для всього розвитку науки про зношування і повинна стати поворотним пунктом у розвитку цієї науки.

Я дуже задоволений тим, що якраз Радянському  Союзові в особі Б.І.Костецького належить пріоритет у діалектичному підході до аналізу процесу зношування. За кордоном зовсім нема подібних досліджень…» 

 

Із листа професора М.М.Хрущова, радянський вчений - триболог

«…Днями я отримав Вашу книжку «Опір зношуванню деталей машин»Книга ця являє безперечно великий інтерес. У ній відображені Ваші багаточисленні роботи, зібрані тут у чітку систему. Не дивлячись на те, що багато чого з її змісту друкувалось Вами раніше, вихід вашої книги є явищем у житті колективу наших наукових працівників у галузі тертя та зношування».
 
 
 Іван Роговський
Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook