Молоді інженери ознайомилися з історією розвитку української мови

16 березня 2019 року
механіко-технолгічний факультет

 Мова рідна, словорідне, хто вас забуває,
той у грудяхне серденько,
– тільки камінь має. 
(Т. Шевченко)

     Як стверджують класики, мова – це найбiльше i найдорожче добро кожного народу. Сучасна українська молодь повинна знати походження своєї рідної мови, її значення у свідомості кожного громадянина нашої держави та у світовому просторі. Саме з такою метою 11 березня відбулася зустріч студентів механіко-технологічного факультету з доктором філологічних наук, професором, науковим співробітником Інституту української мови НАН України Білоусенком Петром Івановичем на тему: «Питання походження української мови:наукові здобутки і фальсифікація».

     Петро Іванович розповів студентам про наші мовні традиції, які сягають до княжих часів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Гідно подиву, що його не задушили княжі міжусобиці, не стяла ворожа шабля, не затоптали в болото кінські копита, що воно не розвіялось у вихорі навальних орд, а залишилось сіллю землі й народу.

     Наразі, ведеться свідома боротьба за мову в Україні. Чого тільки не застосували губителі нашої мови за останні 200 років. І офіційно забороняли, і оголошували неіснуючою чи придуманою німцями, і вважали діалектом російської чи польської мови, і тримали в мовних гетто, й оцінювали як "хлопську", "колгоспну" чи навіть "курдупельну", і підлаштовували її під іншу мову з метою прискорення її злиття в ім'я світлого майбутнього всього людства, і прославляли її "небувалий розквіт" завдяки дружнім впливам, – а вона таки живе. "Не вмирає душа наша!".

     Цікавим і невирішеним питанням є встановлення часу виникнення української мови. Розглядаючи фольклор, очевидно, що багатюща обрядова поезія (щедрівки, веснянки, купальські пісні) виникла ще в дохристиянські "язичеські" часи, ще до виникнення Київської Русі. 
     Тому, обмірковуючи класичне твердження про Київську Русь, як колиску трьох братніх народів – російського, українського та білоруського, слід мати на увазі той незаперечний факт, що жодне з цих трьох «немовлят» ніколи не качалося по всій колисці, а мало в ній чітко відведене історією своє місце, отже, мало свою мову, відмінну від двох інших культурними цінностями свого народу.

     Зустріч пройшла в теплій атмосфері, студенти задавали професору багато питань, що ще раз підтверджує актуальність знання мовотворення та нашої історії для сучасної молоді. Факультет висловлює подяку за організацію зустрічі доценту кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка О. Ямкову.

Ігор Сівак,
заступник декана механіко-технологічного факультету 
з навчальної та виховної роботи 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook