Пам’яті Миколи Володимировича Молодика!

9 вересня 2018, 10:31
м. Київ НУБіП України

 Пам’яті Миколи Володимировича Молодика!

Сьогодні б виповнилось 75 років Молодику Миколі Володимировичу.
 
 
Молодик Микола Володимирович
(1943 - 2012)
 
Народився 9 вересня 1943 р. в с. Домантове Золотоніського району Черкаської області в сім'ї колгоспника.
У 1959 р. закінчив 10 класів Дмитрівської середньої школи Золотоніського району, а в 1964 р. — Українську сільськогосподарську академію, факультет механізації сільського господарства. За фахом — інженер-механік сільського господарства.
З листопада 1964 по листопад 1965 р. проходив службу в Радянській армії.
З 1965 по 1980 р. працював в Українському філіалі ДержНДТІ на посадах інженера, старшого інженера, завідувача лабораторії.
З 1980 по 1992 р. — заступник директора з наукової роботи Всесоюзного науково-дослідного інституту відновлення деталей машин.
З 1992 по 1997 р. — заступник директора з наукової роботи Інституту технічного сервісу Української академії аграрних наук.
З 1997 р. по 2012 р. — заступник директора з наукової роботи Інституту механізації та електрифікації сільського господарства Української академії аграрних наук.
У 1974 р. у Воронезькому сільськогосподарському інституті ім. К.Д. Глінки захистив кандидатську дисертацію на тему: "Дослідження факторів, що впливають на довговічність транспортерних ланцюгів бурякозбиральних і кукурудзозбиральних комбайнів".
У 1996 р. в Національному аграрному університеті захистив докторську дисертацію на тему: "Методичні основи технологічної підготовки виробництв по відновленню деталей машин". Старший науковий співробітник з 1981 р.
М.В. Молодик розробив наукові основи класифікації та типізації відновлюваних деталей, дефектів їх поверхонь, обгрунтування типових рішень для технології відновлення деталей, уніфікації засобів технологічного оснащення та формування системи технологічної підготовки різних типів виробництв. Ним обгрунтовані методичні принципи оцінки пристосованості до відновлення та формування номенклатури відновлюваних деталей для різних ланок ремонтних виробництв з вибором раціонального варіанта для кожного типу виробництва, оцінкою технічних, економічних та організаційних показників способів і технологій відновлення.
М.В. Молодик обгрунтував методичні основи розробки ремонтних креслень і типових технологічних процесів відновлення деталей, формування системи засобів технологічного оснащення та інформаційну базу для автоматизованої розробки документації із застосуванням комп'ютерної техніки при технологічній підготовці виробництва.
М.В. Молодик вніс вагомий вклад у розробку концепції та основних напрямів реформування і розвитку системи технічного сервісу в агропромисловому комплексі України стосовно ринкових умов господарювання.
Результати досліджень М.В. Молодика використані при розробці нормативно-технічної та технологічної документації на ремонт машин та відновлення деталей, створенні обладнання та пристроїв для ремонту сільськогосподарської техніки.
М.В. Молодик брав безпосередню участь у впровадженні технології ремонту сільськогосподарської техніки та відновлення деталей у Гребінківському, Білоцерківському та Лозово-Ярівському РТП Київської області, Гельм'язівському, Чигиринському, Ладиженському РТП Черкаської області, Старогородському РТП Вінницької області, в багатьох ремонтних підприємствах Росії, Білорусі, Литви, а також у колишніх НДР та Соціалістичній Республіці В'єтнам.
М.В. Молодик є автором більше як 140 наукових праць, у тому числі 11 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.
З 1992 р. за сумісництвом виконує викладацьку роботу як в.о. професора кафедри відновлення деталей машин Національного технічного університету України "КПІ". Під його науковим керівництвом підготовлено і захищено чотири кандидатські дисертації.
М. В. Молодик був членом трьох спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій.
офіційний сайт ННЦ "ІМЕСГ" http://imesg.gov.ua/info/index.php?id=252
 
МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ МОЛОДИК – ВЧЕНИЙ І ВЧИТЕЛЬ
 
Микола Володимирович знаний вчений в галузі відновлення деталей машин та ремонту сільськогосподарських машин.
Молодик Микола Володимирович занесеним до української Вікіпедії, як видатна особа, що народилась в селі До́мантове Золотоніського району Черкаської області. Крім того він чи не єдиний в Україні, хто обіймав посаду заступника директора з наукової роботи в науково-дослідному інституті протягом 32 років та був обраний член-кореспондентом Національної академії аграрних наук України з ремонтного забезпечення сільськогосподарського виробництва.
До наукової школи доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника сільського господарства України, член-кореспондента Національної академії аграрних наук України Молодика Миколи Володимировича необхідно віднести кандидатів наук: Костащука М.І., Полупанова М.Ф., Стеценко М.П., Шаповала Л.І., Василенко М.О., Смашнюка О.В., Фастовця П.М., готувались докторські дисертації Харченка Б.М. і Роговського І.Л.
Вперше прийшлось зустрітись з Миколою Володимировичем в 1996 році, коли відбувалось приєднання Інституту технічного сервісу Української академії аграрних наук до Інституту механізації та електрифікації сільського господарства. Він щойно захистив докторську дисертацію. Україна вже встигла зруйнувати всі наукові зв’язки з Росією, Польщею, Чехією, Білоруссю. Урядовці до науки відносились навіть не по залишковому принципу – до неї взагалі ніяк не відносились. Однак Микола Володимирович один з небагатьох хто був вірний науці і зумів відстояти під час «знищення – приєднання» з 28 наукових лабораторій 10. Після того як Молодика М.В. не стало залишилась одна наукова лабораторія, яку очолює його учень і послідовник Василенко М.О.
В 1996 році «великими» науковцями – членами Вищої атестаційної комісії України була зруйнована наукова спеціальність 05.20.03 «Експлуатація, ремонт та відновлення сільськогосподарської техніки» він один з небагатьох хто відстоював включення її до спеціальності 05.20.01 «Механізація сільського господарства», але й тут «великі» зробили майже неймовірне розкидали 05.20.03 на дві спеціальності, одна з яких навіть була відносена до економічних наук 08.07.04 «Економіка і організація підприємств» та до 05.05.11 «Сільськогосподарські машини», яка обмежувала підтримання працездатності машинно-тракторних агрегатів, а трактори взагалі вважались зачіпкою, щоб «великі» декларували «дисертаційна робота не відповідає паспорту спеціальності». Він брав на себе відповідальність і погоджувався на опонування кандидатських робіт з ремонту машин і відновлення деталей, саме цьому факту «великі» не змогли у відкритій формі озвучувати «своє негативне» бачення ремонтної справи. Крім того, як вихід Микола Володимирович розпочав працювати над законом «Про права споживачів сільськогосподарської техніки», де дипломатично ввів термін «Сільськогосподарські машини», в зміст якого він зазначив всю техніку, яка експлуатується в сільськогосподарському виробництві. І саме завдяки йому, коли його запросили працювати експертом Вищої атестаційної комісії України, було відновлено захисти науковців, як Харківської, Кіровоградської і Глеваської наукових шкіл з відновлення деталей і ремонту сільськогосподарської техніки. Але й тут «великі» робили все щоб нівелювати вагомість вченого.
Крім потужного методолога і методиста, Микола Володимирович відзначався людяністю і сильними вольовими якостями характеру. Коли навколо було відверте ігнорування питань забезпечення ремонтом і технічним обслуговуванням закупленої закордонної техніки фірмами виробниками і питання фірмового сервісу вважались на кшталт «ринок все відрегулює»; він на кожному засіданні колегії Міністерства аграрної політики України чи відділення механізації Національної академії аграрних наук України просив слова і в дипломатичній формі озвучував нагальність державного контролю за питаннями технічного сервісу сільськогосподарської техніки.
За Миколою Володимировичем нажаль можемо констатувати завершилась епоха, яку створював Микола Петрович Момотенко через «Сільгосптехніку» зі славною міжнародною виставкою «Ремдеталь–83». Сьогодні дуже мало залишилось від ремонтної справи. Всі вважають, що ремонт це не наука, хоча існує однозначність розуміння, що сільськогосподарська техніка має бути працездатною і за високого коефіцієнту готовності, а яким чином це досягається, починаючи від фінансових так і людських ресурсів – це не є наукові задачі.
Микола Володимирович був дуже порядною і доброю людиною. Він завжди уміло вирішував серед учених конфліктні ситуації, які виникали під час наукової роботи. Основним для нього було поєднання досвіду старшого покоління науковців і енергії молодих науковців. При розгляді наукових робіт Микола Володимирович приділяв увагу як сутності та науковій новизні роботи, так і особистості вченого, його стремлінню в науку, його відношення до наукової творчості.
Під час роботи на посаді заступника директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут механізація і електрифікації сільського господарства» Микола Володимирович працював у кабінеті, який знаходився у холодній частині головного корпусу інституту, а в обідню перерву ходив грітися у кабінет де працювала його дружина. Нажаль, дирекція інституту не змогла запропонувати нормальну можливість для комфортної роботи Миколи Володимировича, незважаючи на стан його здоров'я. Микола Володимирович стійко зносив "подарунки" долі, завжди залишався людиною з великої букви, мудрою людиною, авторитетом для співробітників, колег по роботі.
 
 
 
 
Роговський Іван Леонідович
 
 
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook