Розвиток вищої освіти: тенденції та перспективи

16 січня 2018 року

     Глобалізаційні процеси, що відбуваються в світі, впливають на всі сфери життєдіяльності людини. Саме ж функціонування вищої освіти зумовлюють процеси інтернаціоналізації, глобалізації, комерціалізації та масовізації. Зміни на ринку праці настільки стрімкі, що система освіти не завжди встигає на них реагувати, що спричиняє невідповідність навичок, які отримують випускники закладів вищої освіти запитам сучасності. Визначальними чинниками позитивних змін у вищій освіті є розвиток технологій та урбанізація, що окреслюють «правила гри» для всіх учасників освітнього ринку, спонукаючи їх до впровадження новітніх освітніх моделей, методик, технологій тощо.

     Глобалізація – це дієвий чинник розвитку цивілізації, економіки й освіти. Подолання штучних перешкод та руйнування незалежних систем в інформаційному суспільстві – справа часу. Вища освіта вже не може обмежуватися підготовкою фахівців для місцевого чи національного ринку праці. Фактично для студентів весь світ є відкритим, а значить необхідність забезпечення їх конкурентоспроможності стає стратегічним завданням усіх університетів. Передумовою цього процесу є відкритість навчальних закладів, їх готовність до співпраці з бізнесом, толерантність та інтернаціоналізація.
     Глобалізація супроводжується збільшенням потреб у підготовці кадрів і побоюваннями з приводу міжнародної конкуренції. У той же час інформаційний «ринок» розростається з пропозицією індикаторів, статистики та міжнародних класифікацій, які стали домінуючою формою нового універсалізму. Порівняння в освіті в поєднанні з ідеєю міжнародної конкуренції (принаймні, у вищій освіті) визначають політику в галузі освіти. Дві великі парадигми існують у нинішній освіті: універсалізм і партикуалізм, які були в конфлікті ще з дев'ятнадцятого століття. Термін «порівняльна освіта» з'являється вперше в 1817 році, і основні проблеми, які нині формують галузь порівняльної освіти, йдуть від дев'ятнадцятого століття, коли зростання національної держави накладає національні рамки як еталонний аспект для вивчення систем освіти. З тих пір і висуваються дві парадигми: універсалізм, що полягає в розгляді освіти як явища, що виходить за межі, і партикуляризація, коли йдеться про соціальні і культурні особливості. Нині використання міжнародних класифікацій та індикаторів призводить до дебатів, які розвивають і розширюють у нових формах дві вікові парадигми.
     Нові технології обумовлюють цивілізаційний розвиток людства, впливають на якість життя людей в усьому світі, незалежно чи це велике місто, чи віддалене сільське поселення. Використання новітніх засобів життєдіяльності кардинально змінює характер буття людини. Водночас розвиток інформаційних технологій осучаснює підходи до освіти.

     На гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України працюють наукові школи, в яких досліджуються передумови, необхідні для створення нової моделі вищої освіти в Україні на сучасному етапі її розвитку.

Ніна Журавська,
професор кафедри методики навчання
та управління навчальними закладами

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)