Посвята в студенти першокурсників гуманітарно-педагогічного факультету
Справжнє свято першого курсу гуманітарно-педагогічного факультету відбулося 29 вересня у 15 корпусі Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Декан гуманітарно-педагогічного факультету Шинкарук Василь Дмитрович у своєму вітальному слові процитував знамениту фразу Юлія Цезаря: «Veni, vidi, vici» і побажав майбутнім педагогам, філологам насолоджуватись своїм студентським життям та брати все найкраще від цього періоду.
Надзвичайно весела та непередбачувана презентація нового покоління студентів підняла настрій усім присутнім в аудиторії. Кожна академічна група підготувала цікаві номери, наповнені гумором, веселощами.
Першокурсники подарували неперевершену осінню феєрію танців та співів. Гості свята і першокурсники насолоджувалися неймовірні вальси та чаруючі пісні українською та англійською мовами. Присутні з радістю підспівували слова знаменитої пісні «Let it be» гурту “The Beatles”. Можливо, першокурсникам не все вдалось, але їх старання були очевидними. Саме тому в залі панувала дружня атмосфера та повна взаємодія між викладачами та студентами.
Все свято пролетіло непомітно і залишило по собі тільки хороші спогади.
Як виявилось, нове покоління студентів може показати себе з найкращого боку і беззаперечно презентувати свої таланти. Жарти та посмішки супроводжували гостей і учасників дійства весь час. Після закінчення свята, після приємних солодких презентів від деканату, своє напутнє слово для першого курсу сказали магістри. Побачене нагадало їм власні спогади про перші дні в університеті.
А студентка-другокурсниця Курилко Дарина написала вірш-спогад:
Як швидко плине час, злітає, ніби вітер
І ніби вчора ми спішили, щоб зробити
У юність перший крок, студентство охопити
З усіх його сторін, й сказати : «Вже не діти»
Ми заглядаємо в очі до тих, хто там, на сцені
Без сумніву чи страху, натхненні та веселі
Готові брати вершини й наводять аргументи :
«Майбутнє в нас в руках, бо ми тепер – студенти»
І ми так теж стояли, буквально рік тому
І сили всі вкладали у кожну слів струну
А далі засвітили студентські ліхтарі
Лиш озирнувшись бачим, що ми такі ж були…
Тепер в університеті іще одна родина
Вона у піснях і танцях сплелася воєдино
І поки линуть жарти й кружляє всіх вас вальс
Цінуйте цю хвилину, ми закликаєм вас
І понесе наука в невідані світи
Де кожен зможе власну мудрість віднайти
Ми вам бажаєм успіхів і просим повсякчас
Не забувайте тільки, як швидко плине час…
І хоча кажуть, що студентами першокурсників вважатимуть тільки після першої сесії, свою посвяту в студенти вони вже пройшли і пройшли достойно.
Ірина Денисенко,
студентка
