«Політика, війна, мова: модерні когнітивно-прагматичні проєкції»: студентський науковий семінар на кафедрі журналістики та мовної комунікації

25 жовтня в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський студентський науковий семінар «Політика, війна, мова: модерні когнітивно-прагматичні проєкції».

Організувала та провела семінар кафедра журналістики та мовної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету. Головне завдання, яке ставили перед собою учасники – всебічно обговорити та узагальнити той новий досвід, що його здобули в роки російсько-української війни масмедійники, науковці та звичайні громадяни нашої держави. Ще одне, не менш важливе завдання – зафіксувати появу нових явищ і процесів нашого часу, котрі потребують уважного вивчення.

З вітальним словом до присутніх звернулися кандидат філософських наук, доцент, декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька та доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації Світлана Харченко.

Пленарне засідання відкрив доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП Микола Степаненко. Його доповідь «Закономірності та парадокси мовного розвитку в період сучасної російсько-української війни» увиразнила коло проблем, які доведеться досліджувати найближчим часом.

Зокрема, заакцентувавши на постфольоклорному воєнному дискурсі, Микола Іванович зазначив: «Війна переінакшує наше буття, вона впливає на усталені, випрацювані стереотипи, зафіксовані у прислів’ях чи приказках. Наприклад, здавна відоме «Моя хата скраю - нічого не знаю» під впливом війни було відрефлексовано і отримало нову форму: на «Моя хата скраю - я ворога знаю/я першим стріляю». Або ж фонологічна різниця в українській і російській мовах м’якого звуку «ц» спричинила появу мему «паляниця» - українці дотепно використали цю особливість. Загалом лінгвокреативність українського народу невичерпна. Дослідникам є багато чого спізнати, виструктурувати, вилогізувати. Сьогодні активно працюють хронікери доби, які ці явища фіксують».

З-поміж здобувачів вищої освіти спеціальності «Журналістика» є чимало тих, хто проводить наукові дослідження проблематики, якій було присвячено  науковий семінар. Наприклад, виступ Марії Родіонової, бакалавра 3 року навчання, був присвячений явищу блогерства та його впливові на суспільство. Чи завжди варто довіряти авторитетові блогерів? В чому різниця між журналістикою і блогерством? Які плюси і мінуси має кожен із цих видів соціальної діяльності? – на ці запитання юна дослідниця намагалася дати власні відповіді.

Ще на одній важливій науковій проблемі зосередила увагу присутніх Йордана Курганевич, бакалавр 3 року навчання. Тема її дослідження – «Журналістика під час війни: пропаганда чи об’єктивність?» Ця багатогранна проблема має різні виміри, а відтак, аналізувати їх має достатньо велика кількість науковців різного фаху, – наголосила авторка доповіді.

З цікавістю слухали присутні виступи гостей столиці: студентки філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка Ірини Піскун на тему «Чернігівські ЗМІ про окупацію міста рашистами: зміст і форма воєнного наративу».

Також під час пленарного засідання семінару висновками власного наукового дослідження поділилася студентка факультету української філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Анна Дяченко. Її виступ було присвячено темі «Соціальна реклама в Україні під час війни: проблемно-тематичний аспект».

Після перерви робота семінару тривала в трьох секціях: «Українська мова в соціокультурній проекції воєнного часу», «Мова сучасних воєнних наративів» та «Когнітивно-прагматичний дискурс сучасних українських медіа». На секційних засіданнях присутні тепло вітали виступи студентів інших структурних підрозділів НУБіП (юридичного факультету, факультету інформаційних технологій ННІ неперервної освіти і туризму та ін.), а також інших вищих навчальних закладів Києва, зокрема Національного авіаційного університету.

Виступи студентів спричиняли активні дискусії між авторами досліджень та авдиторією. Модератори секцій уважно стежили за перебігом діалогів і, зрештою, констатували втішний факт: проаналізована в виступах проблематика викликає значний резонанс, а отже, є актуальною для багатьох.

Підбиваючи підсумки, учасники Всеукраїнського студентського семінару «Політика, війна, мова: модерні когнітивно-прагматичні проєкції» прийняли ухвалу: захід, організований кафедрою журналістики та мовної комунікації НУБіП України, підтвердив свою актуальність і життєздатність.

Мети, яку ставили перед собою натхненники заходу, досягнуто. Адже завданням було узагальнення набутого в період сучасної російсько-української війни досвіду лінгвокреативності українців, розширення уявлень та окреслення перспектив подальшого дослідження політичного, воєнного дискурсів крізь призму різножанрового журналістського контенту, соціальнокомунікаційних, літературознавчих, мовознавчих, історичних та інших студій.

Логічним продовженням роботи в цьому напрямі може бути подальша організація публічних обговорень наукової інформації для формування відповідних компетенцій у здобувачів вищої освіти.

Ніна Жежера,
доцент кафедри журналістики та мовної комунікації