У межах імплементації проєкту модуль Жана Моне проведена науково-практична конференція з інклюзії в економіці

23-24 жовтня 2024 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся масштабний захід – кафедрою виробничого та інвестиційного менеджменту була проведена VIIІ Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору, досвід і співпраця з ЄС». Дана конференція уже стала традиційним майданчиком для щорічної зустрічі освітян, науковців та бізнесменів-практиків з різних країн світу з метою напрацювання інклюзивних підходів до економічного розвитку України.

Цьогоріч дана наукова подія набула нового особливого значення, оскільки проводилася в рамках імплементації проєкту Програми Європейського Союзу Еразмус+, модуль Жан Моне «Практики соціально-економічної інклюзії в ЄС» (Jean Monnet Module 101127466 – EPSEI – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH), який виконується колективом кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту під керівництвом член-кореспондента НАН України, доктора економічних наук, професора Лідії Шинкарук.

В конференції традиційно брали участь представники іноземних університетів, зокрема, таких університетів як International University of Sarajevo (Боснія та Герцеговина), European Institute of Further Education (Словаччина), Vytautas Magnus University (Литва), Purdue University (США) та Хайфського університету (Ізраїль).

На сьогодні Україна активно інтегрується в Європу, що визначає необхідність розробки та реалізації різноманітних наукових та освітніх проєктів, зокрема проєкту Модуль Жана Моне «Практики соціально-економічної інклюзії в ЄС» за підтримки Еразмус+, керівництво яким здійснює д.е.н., професор, член-кореспондент НАН України Лідія Шинкарук та працює колектив кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту.

Конференцію розпочала та привітала присутніх професор кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Лідія Шинкарук, її наукова школа, одна з перших в Україні започаткувала дослідження проблем інклюзії у національних економіках.

Знаковим, для колективу проєкту та учасників, стало привітання проєктного менеджера Національного Erasmus+ офісу в Україні, куратора програм Жан Моне Петра Крайніка, який привітав команду проєкту та учасників конференції і відзначив важливість дослідження саме економічної інклюзії у проєкті, оскільки такий підхід є одним з перших серед університетів України. На думку Петра Крайніка, в умовах євроінтеграції України, надзвичайно важливо розуміти інклюзивність у безпосередньому взаємозв’язку з європейськими цінностями.

З вітальним словом до учасників звернулася проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор Оксана Тонха. На думку Оксани Тонхої, в сучасних умовах питання інклюзії мають велике значення, зокрема, що стосується інклюзії сільського господарства, адже тут особливо важливими є проблеми природокористування та взаємовідносини людини і природи загалом. Оксана Тонха подякувала керівнику проєкту Модуль Жана Моне «Практики соціально-економічної інклюзії в ЄС» Лідії Шинкарук та робочій групі виконавців проєкту.

Від імені керівництва факультету аграрного менеджменту виступила заступник декана факультету, кандидат економічних наук, доцент Лариса Карпенко. Вона зазначила, що проблеми ризиків та особливостей розвитку України в умовах війни, можливостей інклюзивного розвитку агропродовольчого сектору та продовольчої безпеки України є актуальними та побажала плідних дискусій та висловила переконання, що ідеї учасників конференції сприятимуть в майбутньому узагальненню наукових підходів і розробці рекомендацій щодо подальшого інклюзивного розвитку національної економіки.

Розпочала пленарне засідання координатор проєкту Лідія Шинкарук доповіддю «ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ: ДОСВІД ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ», в рамках якої було окреслено основний блок питань, які будуть обговорюватися на конференції та висвітлено шість основних пріоритетів на 2019-2024 роки: європейська зелена угода, Європа придатна для цифрової ери, економіка яка працює для людей, сильніша Європа у світі, просування європейського способу життя, новий поштовх до європейської демократії.

Доповідь д.е.н., професора, заслуженого працівника освіти України, академіка Академії економічних наук України та одного з перших в Україні координаторів проєктів Jean Monnet в Україні Людмила Батченко акцентувала увагу на тому, що розбудова економіки України на засадах інклюзії, безумовно, здатна прискорити соціалізації в цілому, активізувати процес соціалізації бізнесу на всіх рівнях та просунути ідеї соціального партнерства. Вона також нагадала присутнім вислів відомого гуру менеджменту Пітера Друкера, який зазначав, що «найкращий спосіб передбачити майбутнє – це його створити» і просування ідей інклюзивності в економіці вже саме по собі є кроком у розбудові майбутнього.

Доктор Хана Саркіновіч-Кьозе з Босінії та Герцеговини передусім висловила підтримку Україні у її нелегкій боротьбі з підступним ворогом. Вона подякувала за запрошення та окреслила своє бачення ролі підприємств різного розміру у сільському господарстві. На її думку, великі аграрні формування повинні продовжувати працювати, але державна підтримка повинна бути спрямована на малі та середні сільськогосподарські підприємства. Доктор Хана Саркіновіч-Кьозе охоче відповіла на питання учасників щодо інтеграції України в Європу та поширення європейських цінностей.

Президент Європейського інституту безперервної освіти, доктор Йозеф Затько зі Словаччини розповів про можливості та перспективи спільних освітньо-наукових проєктів для України та Словаччини. Він закликав до активізації співробітництва, адже наші країни мають багато спільного, та навіть мови є подібними.

Про інклюзію особистості у соціально-економічному просторі в умовах воєнного стану розповіла Людмила Шепелева, практичний психолог з Бостону (США), та поділилася американським досвідом включення ветеранів війни до цивільного життя через програми фізичної, психологічної та ментальної адаптації, як важливої складової формування суспільного інклюзивного середовища.

Доповідь доктора економічних наук, професора Руслана Буряка, який майже два роки стажувався в одному з провідних університетів Сполучених Штатів Америки, була насичена актуальною статистикою стосовно тенденцій розвитку сільського господарства США. Руслан Буряк концентрував увагу, зокрема, на структурі виробництва, споживання, експорту та імпорту пшениці в Америці та порівнював з подібними показниками по Європейському Союзу та КНР. Цікавими також виявилися деякі висновки стосовно зміни цін на сільськогосподарську продукцію в Європі, якщо буде відсутнім експорт української сільськогосподарської продукції.

Завжди актуальною є думка молоді з різних питань. У конференції брали активну участь студенти та аспіранти НУБіП України та інших університетів. Аспірантка кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту з КНР Ван Ї розповіла про загрози та ризики в Україні в умовах воєнного стану, а Meal менеджер ГО «Ліга розвитку науки» та одночасно студентка другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП «Управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами» Валентина Михайлюк – про власний досвід участі у громадських проєктах.

Доповідь завідувача кафедри економічної теорії, доктора економічних наук, професора Миколи Талавирі стосувалась біоекономіки, зокрема, макроекономічних факторів розвитку біоекономіки. Питання біоекономіки є важливим питанням глобального порядку денного та регіонів і окремих країн.

Цікавими були доповіді Наталії Венгерської, викладача бізнесу та економіки Міжнародного центру Ліверпульського університету імені Джона Мурса (Велика Британія), яка зосередила увагу присутніх на ролі бізнес-об’єднань в інклюзивному розвитку економіки сільських територій та к.е.н., доцента кафедри економічної теорії Юрія Власенка, який доповів стосовно інклюзивної трансформації сільської місцевості в контексті зміни довкілля, а к.держ.упр., доцент кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Катерина Алексеєва зробила акцент на інституційних передумовах інклюзивного розвитку аграрного сектору. Про інвестиційну складову інклюзивного розвитку економіки України розповів Олександр Чемодуров, к.е.н., доцент кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту нашого університету.

На другий день роботи VIIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору, досвід і співпраця з ЄС» тривали секційні засідання.

Лідія Шинкарук відкрила секцію «Особливості і ризики інклюзивного розвитку України в умовах війни» та подала інформацію про можливість пройти курси в рамках проєкту і отримати сертифікати в рамках реалізації проекту Еразмус+, модуль Жан Моне «Практики соціально-економічної інклюзії в ЄС».

Про соціальну інклюзію розповіла доктор економічних наук, професор Марина Дєліні. На її думку, соціальна інклюзія – це дуже широке поняття та стосується включеності людей у суспільство загалом. Марина Дєліні розмежувала поняття Social inclusion та Social integration, визначивши їх як взаємодоповнюючі, а не взаємовиключаючі.

Олександр Щербатий, студент другого (магістерського) рівня вищої освіти, підняв питання сучасних викликів та перспектив бетонного виробництва в Україні. Заміни бетону на теперішній час немає, і, відповідно, питання виробництва бетону, особливо в умовах необхідності забезпечення повоєнного відновлення України, є актуальними. Студентка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Лілія Іванова виступила англійською мовою щодо концепції інклюзивності та інклюзивної політики для повоєнного відновлення України. Владислав Цикунов, здобувач третього рівня вищої освіти (PhD), виступив щодо сучасного стану енергетичної безпеки аграрного сектору України.

Студенти гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України також взяли активну участь в роботі конференції та підготували цікаві доповіді, зокрема, про вплив кліматичних змін на продовольчу безпеку доповіла студентка-міжнародниця Валерія Шишкіна, про гендерну рівність Анастасія Куцолабська, а про роль міжнародної допомоги у підтримці сільських територій в умовах війни Дарія Коваленко.

Про циркулярну економіку та стале зростання в Європейському Союзі на секції «Принципи ЄС щодо різноманітності та інклюзивності для сталого розвитку» фахово розповіла доктор економічних наук, професор Емілія Прушківська, яка говорила про формування стимулів для виробників для виготовлення продукції та дій щодо «озеленення» економіки. На думку Емілії Прушківської, від бережливого ставлення до ресурсів веде шлях до раціонального управління економікою, і саме тут закладений інклюзивний підхід до розбудови економіки.

Також актуальні доповіді були зроблені на секціях «Досвід ЄС та механізми забезпечення інклюзивного розвитку агропродовольчого сектору і продовольчої безпеки» та «Соціоекономічні чинники інклюзивного розвитку: досвід ЄС та можливості України».

В межах пленарного засідання та секцій обговорено особливості та ризики інклюзивного розвитку України в умовах війни, досвід ЄС та механізми забезпечення інклюзивного розвитку агропродовольчого сектору, можливості інклюзивного розвитку економіки України та соціоекономічні чинники інклюзивного розвитку, обговорені наявні виклики повоєнного відновлення України, визначено орієнтири на майбутнє. Впродовж двох днів до роботи були залучені науковці та практики, вчені з різних країн світу, причому не лишилася поза увагою думка молоді – аспірантів та студентів, які також взяли активну участь в конференції.

Навіть в умовах війни, Україна залишається ключовою країною для забезпечення продовольчої безпеки у світі, а після довгоочікуваної перемоги зможе реалізувати основні принципи інклюзивного розвитку, і зараз уже час працювати над розробкою орієнтирів повоєнного відновлення нашої країни. VIІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору, досвід і співпраця з ЄС» в рамках імплементації проєкту Програми Європейського Союзу Еразмус+, модуль Жан Моне «Практики соціально-економічної інклюзії в ЄС» була проведена на найвищому рівні, а основні результати її роботи можуть слугувати рекомендаціями для розробки економічної політики нашої країни.

Від імені організаційного комітету конференції щиро дякуємо всім учасникам за роботу! Бажаємо Перемоги та плідної праці щодо відновлення та відбудови нашої країни!

Слава Україні!

Катерина АЛЕКСЕЄВА,
доцент кафедри виробничого
та інвестиційного менеджменту