Гостьова лекція від запрошеного лектора Технічного університету Дрездена Мартіна Шуманна про збереження біорізноманіття в землекористуванні

Днями факультет землевпорядкування НУБіП України виступив організатором гостьової лекції відомого німецького фахівця з питань земельних відносин, екскерівника відділу з питань розвитку сільських територій, землеустрою на сільських територіях у Дирекції з нагляду та надання послуг Рейнланд-Пфальца, запрошеного лектора Технічного університету Дрездена, дипл. інж. Мартіна Шуманна.

Тематика заходу напряму стосувалась «Збереження і примноження біорізноманіття у процедурі консолідації земель». Лекція проходила у рамках багаторічної співпраці із «Фаховим діалогом із земельних питань» проєкту Німецько-український агрополітичний діалог (АПД). Мартін Шуманн поділився із студентами досвідом Німеччини із впровадження сучасних екологічних стандартів у процесі консолідації земель.

На початку зустрічі декан факультету землевпорядкування НУБіП України, професор Тарас Євсюков привітав учасників та підкреслив важливість співпраці з міжнародними фахівцями для розвитку землевпорядної освіти в Україні. Він зауважив, що консолідація земель є однією з ключових тем, особливо з огляду на необхідність екологічної збалансованості земельних ресурсів у процесі відновлення після військових дій. Тарас Євсюков також наголосив на важливості збереження біорізноманіття, що є критичною умовою для сталого розвитку сільського господарства.

Потому координатор проєкту Аудріус Паура представив «Фаховий діалог із земельних питань» як платформу для обміну досвідом між українськими та німецькими експертами у сфері землекористування. Він пояснив, що цей проєкт покликаний сприяти обміну найкращими практиками щодо сталого використання земельних ресурсів в контексті сучасних викликів. Також він наголосив, про особливе значення такого діалогу для вдосконалення української системи землекористування, що перебуває на етапі адаптації до європейських стандартів.

Головною темою лекції Мартіна Шуманна стало питання збереження біорізноманіття у процесі консолідації земель. Як колишній керівник відділу розвитку сільських територій у Дирекції з нагляду та надання послуг Рейнланд-Пфальца, Мартін Шуманн надав слухачам докладний огляд німецького досвіду з консолідації земель, що передбачає не лише економічні, але й екологічні аспекти. Він підкреслив, що консолідація земель змінює ландшафт і втручається в природні екосистеми, тому європейське законодавство вимагає обов’язкового дотримання природоохоронних заходів.

За словами Мартіна Шуманна, основними інструментами збереження біорізноманіття є визначення заповідних територій та інтеграція екологічних вимог до проектів консолідації. Так, у Німеччині діє мережа заповідних територій Natura 2000, що охоплює понад 18% суші та 7% морської території країни. Лектор також звернув увагу на необхідність планів догляду та розвитку таких територій, які мають забезпечити сприятливий стан збереження природних оселищ і видів. Він детально розповів про законодавчі вимоги Європейського Союзу щодо збереження біорізноманіття, зокрема про окремі види директив, які встановлюють чіткі правила щодо охорони дикої фауни та флори. Також поділився конкретними прикладами успішної інтеграції природоохоронних заходів у процедури консолідації земель в Німеччині. Один з таких прикладів стосується проєкту з покращення сільськогосподарських умов для вирощування спаржі на заповідній території «Гаардтранд», яка є важливою зоною для гніздування та харчування птахів. Завдяки зусиллям щодо збереження екологічної мережі біотопів на цій території, вдалося поєднати економічні та природоохоронні інтереси.

Інший приклад стосується змін у плануванні доріг і водойм, що мінімізують втручання в екосистеми. Пан Мартін пояснив, як за допомогою простих рішень, таких як перенесення дороги або встановлення мостів замість труб для пропуску води, можна значно знизити шкоду природі.
Одним із ключових аспектів лекції стала дискусія про законодавчі рамки, що регулюють консолідацію земель та охорону біорізноманіття в Європі. Шуманн наголосив на важливості проведення екологічної оцінки впливу (ОВНС) перед будь-яким втручанням у природне середовище. Він пояснив, що згідно з європейськими директивами, кожен проект повинен бути попередньо оцінений на предмет можливого впливу на заповідні території та біорізноманіття.

У Німеччині для таких оцінок передбачені жорсткі правила, що зобов’язують суб’єктів втручання не лише мінімізувати шкоду, але й здійснювати компенсаційні заходи. Лектор наголосив, що успішне проведення таких заходів можливе лише за умови ретельного планування та тісної співпраці між державними органами, науковцями та місцевими громадами.

По завершенню лекції слухачі доєдналися до проходження тестування задля визначення рівня засвоєння ними матеріалу. А вже після тестування, учасники могли адресувати лектору свої запитання або ж вступити у жваву і цікаву дискусію. Лектору було поставлено значну кількість питань від Богдана Ковальчука, Олега Должанського, Євгена Машкіна, Каті Делз та інших. Серед тем, які найбільше цікавили слухачів, були питання про адаптацію німецьких практик до українських реалій, особливо в контексті відновлення після війни. Шуманн підкреслив, що українським фахівцям варто враховувати екологічні аспекти не тільки в контексті відновлення сільськогосподарських земель, але й при плануванні інфраструктурних проєктів.

Захід завершився підсумковими коментарями професора Тараса Євсюкова та Аудріуса Паури. Декан факультету землевпорядкування підкреслив, що такі лекції є надзвичайно важливими для розвитку науково-освітнього потенціалу студентів і викладачів і сприяють інтеграції української землевпорядної освіти до міжнародного простору. Він також висловив сподівання на продовження співпраці з німецькими колегами у межах проєкту «Фаховий діалог із земельних питань».

У свою чергу, Аудріус Паура зазначив, що захід перевершив очікування щодо кількості та активності учасників. Він наголосив на тому, що діалог між Україною та Німеччиною у сфері земельних питань є важливим не лише для фахівців, а й для суспільства загалом, оскільки стосується таких важливих тем, як збереження природних ресурсів та сталий розвиток.
Таким чином, гостьова лекція Мартіна Шуманна ще раз підтвердила важливість міжнародного співробітництва у вирішенні актуальних питань сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Українським студентам і фахівцям вдалося отримати корисний досвід, який може бути застосований у процесі післявоєнного відновлення країни, особливо в контексті збереження природних ресурсів і забезпечення сталого розвитку агросектора.

Зазначимо, що завдячуючи професійним перекладачам Ігорю Плашкіну та Олені Константіновій лекція синхронно перекладалася на українську та німецьку мови.

Ольга Пронь,
студентка факультету землевпорядкування