Ольга Буславець відкрила четвертий сезон студентського фахового акселератора тренінгом «Енергетика напередодні зими: стан, нові тренди, виклики, необхідні рішення»

ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження розпочав четвертий сезон студентського фахового освітнього акселератора «ЕНЕРГЕТИКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ». Цей проєкт реалізується в рамках платформи неформальної освіти за активної співпраці з роботодавцями, що дає можливість студентам і молодим фахівцям не лише глибше опанувати професійні компетенції, а й розвивати практичні навички, необхідні для ефективної роботи в сучасних умовах.

Основною метою акселератора є підготовка висококваліфікованих кадрів для енергетичної галузі, що набуває особливого значення під час війни та в процесі відновлення і модернізації енергетичної інфраструктури України.

Незмінним спікером першого тематичного тренингу акселератора є Ольга Буславець, відома державна і громадська діячка, кандидат технічних наук, міністр енергетики України (2020 р.). Попри свій напружений графік Ольга Анатоліївна завжди знаходить час, щоб поділитись своїм досвідом і знаннями із студентством, викладачами та молодими науковцями. Цього разу спікерка презентувала тему «Енергетика напередодні зими: стан, нові тренди, виклики, необхідні рішення».

Напередодні опалювального сезону стан готовності енергосистеми України є предметом особливого аналізу. У центрі уваги – можливі дефіцити енергії під час холодів та у пікові години зимового споживання, а також заходи для їх мінімізації. Наявні виклики стають вирішальними для забезпечення стабільної роботи енергетичної інфраструктури в умовах зими. Водночас особливої актуальності набуває підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно впроваджувати інноваційні рішення та ефективно реагувати на енергетичні та економічні виклики в умовах війни.

За заході були присутні понад 60 студентів спеціальностей 141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», 144 – «Теплоенергетика» та 174 – «Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка».
Зацікавленість студентства відображає не лише інтерес до розвитку сучасної енергетики, а й готовність опановувати нові знання та долати професійні виклики, які стоять перед ними як майбутніми фахівцями в умовах воєнного стану.

Захід проходив у змішаному форматі, що дало змогу учасникам з бізнесу та інших навчальних закладів дистанційно приєднатися до обговорень. Серед них – представники Державного біотехнологічного університету (м. Харків), Бережанського (м. Бережани), Немішаївського (смт Немішаєве) та Ніжинського (м. Ніжин) фахових коледжів НУБіП України, Прилуцького агротехнічного коледжу (м. Прилуки), Глухівського агротехнічного фахового коледжу (м. Глухів), Черкаського політехнічного фахового коледжу (м. Черкаси), Київського енергетичного фахового коледжу (м. Київ) та Конотопського індустріально-педагогічного фахового коледжу СумДУ (м. Конотоп).
Такий різноманітний географічний та професійний склад учасників сприяв поглибленню співпраці й активному обміну знаннями між освітніми закладами.

Серед учасників були також: Олександр Мірошник, завідувач кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту Державного біотехнологічного університету; Олександр Мороз, професор кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту Державного біотехнологічного університету; Володимир Пазій, аспірант Державного біотехнологічного університету; Олександр Гай з НЕК «Укренерго»; представники ПрАТ «Укргідроенерго» та інші. Така широка участь фахівців різного профілю сприяла обміну знаннями та досвідом між науковою спільнотою та енергетичними підприємствами.

На початку свого виступу Ольга Анатоліївна нагадала про найболючіші періоди для електроенергетики в цьому році, які вплинули на її стан і додали багато проблем і викликів, які потребували пошуку рішень для їх подолання.
Перший, коли протягом весни через ракетні атаки ворога було пошкоджено та втрачено близько 9 ГВт генерації ТЕС, ТЕЦ і ГЕС. Це більше ніж вся потужність АЕС, що працюють на неокупованій території України. Лише ТЕС на піку уражень було втрачено близько 94% від «довоєнних» потужностей.
Звичайно, це спричинило необхідність застосування суттєвих обмежень в електропостачанні вже з другої половини травня. Ситуацію з дефіцитом електроенергії ускладнювала планова ремонтна кампанія блоків АЕС і відсутність в роботі значної частини їх потужностей.
Промислові споживачі відповідно до рішення Уряду з 01 червня мали можливість уникати обмежень, якщо купували не менше 80% імпортованої електроенергії від власного споживання. Але це негативно вплинуло на кінцеву ціну електроенергії для них і, як наслідок на конкурентоздатність їх продукції. З 01 червня ціна на електроенергію для населення значно зросла, але це ніяк не було пов’язано з фінансуванням ремонтів зруйнованої генерації. Це був крок для стабілізації фінансової ситуації «Енергоатом», який виконує ПСО щодо покриття різниці ринкової вартості електроенергії і тарифу для населення.

На початку серпня, після виходу з планових ремонтів ряду атомних енергоблоків та триваючої відновлюваної кампанії на тепловій генерації, а також, у зв’язку із пониженням температури та продовженням залучення імпорту, цю причину знеструмлень було усунено і графіки обмежень більшу частину серпня не застосовувались. Власне, до нової хвилі атак, починаючи з 26 серпня, по об’єктах системи передачі (було уражено 16 ПС), які спричинили обмеження видачі потужності АЕС (відключались 4 блоки, 3 з яких на Ровенській АЕС і не на один день) і відключення споживачів на рівні жорстких липневих обсягів. І це був другий важкий період в енергосистемі.

«У вересні і першій половині жовтня ми мали відносно стабільну ситуацію з електропостачанням. І скоріш за все до кінця осені обмеження електроенергії не буде, за умови відсутності нових атак ворога по енергетиці. Однак зимою дефіцит потужностей буде, але його величина залежить від того, наскільки буде холодною зима.», – сказала О. Буславець.

Ольга Анатоліївна розповіла, що енергетикам вдалося великими зусиллями відновити певну частину пошкодженої теплової і гідрогенерації (і роботи ще тривають!), але навіть не половину від зруйнованого навесні. Тому важливі перемовини з ЄС щодо збільшення дозволеної потужності для імпорту електроенергії з 1,7 до 2,2 ГВт.

Важливим чинником для мінімізації дефіцитів в енергосистемі та підвищення безпеки постачання електроенергії є будівництво нової розподіленої генерації, підкреслила вона. Також розповіла, що було зроблено владою. А також системним оператором «Укренерго» для створення умов її розвитку.
Очевидно, що розподілена генерація повинна в певній мірі замістити ушкоджені маневрові і напівпікові теплові електростанції. А це означає, що вона не повинна стояти в резерві, а має працювати, як традиційна «велика», тобто, функціонувати в умовах діючої моделі конкурентного ринку електричної енергії.
Окрім того, вона має забезпечувати можливість постачання електричної енергії споживачам в умовах пошкоджень мережевої інфраструктури системи передачі, живлення принаймні об’єктів критичної інфраструктури територіальних громад.

Отже, розподілена генерація це не сума окремих генераторів малої потужності (як було у розумінні багатьох), це більш комплексне поняття. У нещодавно прийнятій стратегії розвитку розподіленої генерації це визначено як «Системи з розподіленою генерацією».

О. Буславець зазначила, що реалізація таких систем обтяжена багатьма технічними, організаційними, економічними і юридичними викликами, які потребують вирішення. Про це більш детально можна послухати у записі. Водночас підкреслила, що реалізація Системи з розподіленою генерацією дозволить значно підсилити спроможність забезпечення безпеки постачання споживачів.
Дискусійний блок акселератора передбачав активне обговорення та можливість поставити низку запитань спікерці. Серед найактивніших учасників були: Єлизавета Хомутовська та Валерій Швед (магістри 1 року навчання, група ЕЕЕ-24001М(3)), Олексій Халаберда (студент 1 курсу, група АКІТ-24001б СТ), а також студентки 1 курсу Тетяна Гоженко та Вікторія Савчук (група ЕЕЕ-24001бСт). Їхні запитання вирізнялися високим рівнем фаховості та були глибоко обґрунтованими, що зробило обговорення жвавим та продуктивним.

Модератор заходу, директор ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Віктор Каплун, щиро подякував Ользі Буславець за її вагому підтримку майбутніх фахівців енергетичної галузі. Завдяки своїм експертним знанням і практичним рекомендаціям студенти отримують унікальні можливості для професійного зростання.

Організатори та учасники акселератора висловлюють щиру вдячність Ользі Буславець за її важливу роботу з формування фахових компетенцій майбутніх енергетиків, теплотехніків та автоматників, що є вагомим внеском у підготовку висококваліфікованих фахівців для енергетичної галузі.

Вячеслав ВАСЮК,
заступник директора - координатор з виховної роботи
та організації дозвілля студентів