Студмістечко: після кожної темної ночі настає світанок

26 серпня видався важкий та напружений день, як для студентів так і всіх громадян України. Вже понад 2,5 роки триває кровопролитна неспровокована війна росії проти нашої держави. Здавалось би, масовані ракетні обстріли, які постійно роблять терористична росія, стали частиною нашого буденного життя. Але для мешканців нашого кампусу, особливо першокурсників, саме в новій локації переживати страхи війни було новим.

Уся країна понад сім годин перебувала під повітряною небезпекою, яка розпочалася ще вночі. Вона змусила мешканців гуртожитків посеред ночі залишати свої кімнати і спуститися в укриття.

Ректорат університету, на чолі з ректором Вадимом Ткачуком, першочергово дбають про стан та умови в укриттях. Перед початком нового навчального року укриття в гуртожитках пройшли перевірку Голосіївським РУ ГУ ДСНС у м. Києві і відділом муніципальної безпеки Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яка засвідчила їхній належний стан та забезпеченість усім необхідним.

Студенти старших курсів вже чітко знають алгоритм дій в таких ситуаціях, а от студентам нового набору відповідний інструктаж провели під час «Школи першокурсника», поселення до гуртожитків, куратори академічних груп.

Мешканці гуртожитків безумовно виконують всі інструкції, навіть зібравши з собою «тривожний рюкзак», де є найнеобхідніше: документи, павербанк, вода та ліки. Дехто навіть приносить в укриття ковдри та подушки, щоб мати змогу комфортніше пережити тривалу тривогу.

Андрій, першокурсник факультету аграрного менеджменту, розповідає: «Я родом із Західної України, мені завжди здавалося, що вдома найбезпечніше, хоча розумію, що кожен куточок нашої країни зараз перебуває під ракетними обстрілами ворога. Коли я вперше почув сирену у місті Києві, чесно кажучи, було страшно, ноги тремтіли, це було інше відчуття ніж вдома. Але потім зібрався та зрозумів, що паніка тут не допоможе. Під час поселення мені розповіли як я маю діяти у випадку надзвичайної ситуації та показали умови укриття. Тепер під час тривоги я намагаюся взяти з собою ноутбук, щоб продовжувати виконувати завдання, або книгу, щоб не втрачати час дарма. Укриття у нас велике, достатня кількість місць для сидіння, а інколи навіть вдається попрацювати над завданнями разом із одногрупниками».

Студент вірно підмітив, адже укриття в гуртожитку № 2, де він проживає, одне з найбільших по площі. В укритті є ліжка та матраци, що дозволяє мешканцям прилягти під час довготривалої тривоги чи у нічний час. Також в гуртожитку на випадок блекауту створений та функціонує пункт незламності.

Софія, студентка юридичного факультету зазначає: «Для мене найважливіше – це зв'язок із близькими під час тривоги. Добре, що в укритті є безкоштовний Wi-Fi. Коли ми всі разом в укритті, ми ділимося новинами, жартуємо, обговорюємо плани на майбутнє. Це допомагає відволіктися і не думати про погане. Важливо підтримувати одне одного, особливо в такі моменти. Сьогодні було важко, бо тривога була затяжною, ми чули вибухи але щоб не думати про погане ми співали українські пісні. І знаєте, це було так щиро, не вимушено і так патріотично. Ще хотіла б наголосити, що я вражена станом укриття, в нашому гуртожитку № 4 зроблений ремонт, є місця загального користування, потужна вентиляційна система. Це вражає, адже не кожен навчальний заклад може таким похизуватися».

Так, справді укриття в гуртожитку № 4 одне з найкращих, капітально відремонтоване і облаштоване всім потрібним щоб комфортно перебувати під час тривоги. Також цим укриттям користуються мешканці прилеглих будинків і місця всім вистачає.

Звичайно, що для деяких першокурсників, це новий досвід. Ще не всі усвідомлюють загрозу і небезпеку, тому не одразу спускаються в укриття. Проте за кілька тривог усі мають цей досвід і одразу, як лунає сирена, в найкоротший термін йдуть до укриття. Адміністрація гуртожитку допомагає підтримувати порядок і контролює всю ситуацію. Важливо, що в укритті студенти завжди перебувають під наглядом чергових гуртожитку, студентської ради, вихователів і відчувають себе в безпеці.

Незважаючи на всі труднощі, з якими стикаються студенти під час повітряних тривог, вони демонструють неймовірну витримку і згуртованість. Ці обставини стали для них випробуванням на зрілість, яке вони проходять гідно. У такі моменти стає очевидним, наскільки важливо мати підтримку оточуючих і вміння адаптуватися до нових умов. Вони не лише продовжують навчання, але й зміцнюють своє прагнення до знань і майбутнього, яке вони будують навіть у такі нелегкі часи. Це молоде покоління є символом незламності та віри в краще майбутнє нашої країни.

Мирослава Терлецька, Валерія Тарасенко,
фахівчині студентського містечка