Штучний інтелект – важлива складова сучасних систем автоматизації

  У рамках наукової конференції «Цифрові технології в енергетиці й автоматиці» цікаві наукові доповіді були заслухані на 3 секції «Штучний інтелект та системи автоматизації». Всього зареєструвалося 27 осіб. Із них секція рекомендувала для виступу на пленарному засіданні дві: за авторством к.т.н. Дмитра Кальяна, випускника аспірантури кафедри автоматики та робототехнічних систем імені академіка І.І.Мартиненка (далі АРС), а нині працівника всесвітньо-відомої фірми GOOGL (США) «Сучасні технології хмарних обчислень» і д.т.н. Володимира Романова «Сенсорні мережі і комп’ютерні прилади в сільському господарстві» (Інститут кібернетики НАН України) і не помилилась із вибором, бо доповіді викликали немало питань і жваво обговорювались. Ці доповіді у різних пробних варіантах слухались на кафедрі АРС не вперше, взяті на озброєння науковцями кафедри, у першу чергу аспірантами, а окремі матеріали вже успішно використовуються в наукових дослідженнях.
На окремих доповідях 3 секції конференції коротко зупинимось.

  Цікавою була доповідь д.т.н. Сергія Балюти з Національного університету харчових технологій, направлена на створення інтелектуального електрозабезпечення об’єктів з накопичувачами енергії. Важлива проблема, особливо в теперішніх непростих умовах в Україні й С. Балюта запропонував варіанти її вирішення, що пройшли випробування безпосередньо у виробництві.
  Д.т.н. Віктор Хобін з Одеського національного технологічного інституту, присвятив свою доповідь проблемі гарантованого керування, що забезпечує функціонування систем автоматизації заданої якості. Доповідь була підсилена численними прикладами спеціальних розробок.

  Д.т.н. Сергій Осадчий з Льотної академії Національного авіаційного університету зупинився на синтезі багатовимірної слідкуючої системи керування мехатронним об’єктом – такими об’єктами насичені сучасні роботизовані системи автоматичного керування, а тому варіант нового рішення – це крок вперед.

  Д.т.н. Анатолій Жученко з Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» звернув увагу на особливостях створення спеціальних систем автоматизації у вуглеграфітовому виробництві на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій.
  Д.т.н. Вячеслав Іващук з НУБіП України запропонував визначати активність шкідників рослинних насаджень на основі використання нейромережевої моделі штучного зору, що суттєво спрощує роботу агронома.
  К.т.н. Олексій Опришко з НУБіП України проінформував присутніх про нові можливості ідентифікації наявності мін на маргінальних землях. Актуальність подібної проблеми не викликає сумнівів і створює умови для дистанційної форми прийняття рішення про розмінування такої території.

  К.т.н. Ірина Чернова з Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» НААН України продовжила наукові дослідження щодо обґрунтування наукових основ створення інтелектуальної системи керування виробництвом ентомофагів.

  Д.с.-г.н. Микола Доля приємно здивував присутніх результатами своїх наукових досліджень щодо використання штучних нейронних мереж різної структури для прогнозування чисельності шкідливих організмів, які суттєво знижують урожайність зернових культур (такий прогноз дає можливість підготуватись до спеціальних заходів боротьби зі шкідливими організмами, а це суттєво скорочує витрати і негативний вплив спеціальних хімічних речовин на навколишнє середовище). Його виступ підтвердив той факт, що саме суміжність галузей, де знаходиться задача для вирішення, дає можливість отримати проривний результат.

  Традиційно на секції прослухали аспірантів кафедри. Найкраще запам’ятались доповіді: Олега Піскуна (науковий керівник - д.т.н. Валерій Коваль) про надійність пристроїв синхронізації, Олексія Славіковського (науковий керівник - д.т.н. Ігор Болбот) про математичне моделювання складових інтелектуальної системи керування сушильним барабаном, Сергія Павлова (науковий керівник - д.т.н. Віталій Лисенко) про мобільну систему моніторингу параметрів рослинного середовища для виробництва біогазу. Усі вони отримали позитивні оцінки з побажаннями продовжувати дослідження.

  Андрій Варакута, випускник магістратури кафедри АРС, планує вступати в аспірантуру на спеціальність 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка, а тому виступив з доповіддю щодо розроблення інтелектуальної системи подачі живильних розчинів в промисловій теплиці. Тема дуже цікава, мало досліджена і потребує вирішення нових задач щодо автоматизації приготування спеціальних розчинів, транспортування їх на значні відстані та точного дозування рослинам залежно від їх станів та значень технологічних параметрів. Молодому досліднику побажали успіху в його починаннях.
  На завершення зустрічі виступив модератор секції завідувач кафедри АРС, д.т.н. Віталій Лисенко, який познайомив учасників конференції з основними результатами своєї наукової роботи за останні роки. За її результатами були сформовані наукові основи управління складними біотехнічними об’єктами, у тому числі на основі використання інтелектуальних алгоритмів. Кафедра продовжує успішно проводити наукові дослідження, постійно розширюючи клас об’єктів керування, про що свідчить перелік наукових доповідей та методів досліджень.
  Робота секції завершилась побажаннями учасникам зустрічі продовжувати наукові дослідження, об’єднуватись для вирішення сумісними силами непростих питань автоматизації складних біотехнічних і біотехнологічних об’єктів.

Ігор Болбот, д.т.н.,

Тарас Лендєл, к.т.н.